ПОСТАНОВА
Іменем України
19 березня 2019 року
Київ
справа №2а-516/2010
адміністративне провадження №К/9901/55024/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20.03.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2018 у справі №2а-516/2010 за заявою ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в м. Кременчуці Полтавської області про визнання дій неправомірними та покладення обов'язків здійснити перерахунок пенсії,
УСТАНОВИВ:
Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 29 березня 2010 року, яка набрала законної сили, у справі № 2а-516/10 позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в м. Кременчуці Полтавської області про визнання дій неправомірними та покладення обов'язків здійснити перерахунок пенсії задоволено частково.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в м. Кременчуці Полтавської області нарахувати та здійснити дії по виплаті позивачу як інваліду 2 групи щодо захворювання якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, щомісячної основної державної пенсії по інвалідності з 27.11.2009 в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком на час виплат та щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком на час виплат відповідно ч. 4 ст. 54 та ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
07.11.2017 позивач звернувся до суду першої інстанції в порядку ст. 267 КАС України із заявою про визнання незаконною бездіяльності Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Полтавської області щодо невиконання постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука від 29.03.2010 у справі № 2а-516/2010.
В обґрунтування поданої заяви зазначає, що у 2017 році з листа Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Полтавської області йому стало відомо про те, що з 01.11.2011 постанова суду від 29 березня 2010 року не виконується у зв'язку з прийняття Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» та постанови Кабінету Міністрів України № 745 від 06.07.2011.
Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 20.03.2018, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2018, заяву про визнання дій протиправними під час виконання постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука від 29.03.2010 повернуто заявнику.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Скаргу обґрунтовано тим, що строк подання заяви ним не пропущено, оскільки порушення відповідачем його прав є триваючим, так як розпочалось з часу звернення до суду з адміністративним позовом і триває безперервно до даного часу. Тому строк звернення з відповідною заявою до суду можна відраховувати щомісяця з моменту непроведення відповідачем кожного платежу у визначеному судовим рішенням розмірі. Вказує, що про порушення свого права на належний розмір пенсії він дізнався з листа відповідача № 197/Т-14 від 09.10.2017, після чого в межах шестимісячного строку звернувся до суду з вказаною заявою.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення , а судові рішення - без змін.
Заслухавши суддю - доповідача та перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судами встановлено, що постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 29.03.2010, яка набрала законної сили, зобов'язано управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в м. Кременчуці Полтавської області нарахувати та здійснити дії по виплаті ОСОБА_2 як інваліду 2 групи, щодо захворювання якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, щомісячної основної державної пенсії по інвалідності з 27.11.2009 в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком на час виплат та щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком на час виплат відповідно до ч. 4 ст. 54 та ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
19.01.2011 на виконання вказаної постанови суду видано виконавчий лист за № 2а-516/2010, який у 2014 році внаслідок пересилання з ВПВР УДВС Головного управління юстиції у Полтавській області до ВДВС Кременчуцького районного управління юстиції було втрачено та замість нього на підставі ухвали Автозаводського районного суду м. Кременчука від 03.12.2014 видано дублікат виконавчого листа.
Виконавче провадження, яке було відкрито на підставі вказаних виконавчих листів, перебувало у провадженні ВПВР УДВС Головного управління юстиції у Полтавській області, яке повернуло заявнику виконавчий лист без передачі його до виконання до органів Державної казначейської служби України.
Згідно довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 09.02.2018 № 399/04.3-62/04 з листопада 2009 року по жовтень 2011 року розмір пенсії ОСОБА_2 обчислено відповідно до постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука від 29 березня 2010 року без проведення відповідних виплат в обчислених розмірах у проміжок часу з листопада 2009 року по лютий 2011 року включно. Одноразово було виплачено розміри нарахованої пенсії заявнику за період з листопада 2009 року по березень 2011 року включно на суму 78383,15 грн. У подальшому, з квітня 2011 року по жовтень 2011 року розміри пенсії обчислювалися та виплачувалися відповідно до постанови суду від 29 березня 2010 року. Надалі, з листопада 2011 року розміри пенсії органом Пенсійного Фонду України обчислювалися на підставі Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 14.06.2014 року та постанови КМУ від 06.07.2011 року за № 745.
В січні 2012 року та в травні 2015 року ОСОБА_2 звертався до відповідача із заявами про проведення перерахунку пенсії, внаслідок чого розмір його пенсії у порівнянні з нарахованою пенсією у листопаді-грудні 2011 року був збільшений і виплачувався у період з січня 2012 року по лютий 2012 рок у розмірах, обчислених на підставі вказаних звернень.
Повертаючи заяву у зв'язку з її невідповідністю вимогам ч. 9 ст. 267 КАС України (в редакції, чинній на час подання заяви) та частин 2-4 ст. 383 КАС України (в редакції, чинній на час розгляду заяви), суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що заявником пропущено 10-денний строк звернення із вказаною заявою, поважних причин такого пропуску не наведено.
З вказаними висновками колегія суддів погоджується з огляду на таке.
Згідно з ч. 9 ст. 267 КАС України (в редакції, чинній на час подання заяви) особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.
У такій заяві зазначаються:
1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;
2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної