ПОСТАНОВА
Іменем України
19 березня 2019 року
Київ
справа №372/2701/16-а
адміністративне провадження №К/9901/10425/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Обухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Обухівського районного суду Київської області у складі судді Болобана В.Г. від 31 жовтня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є., Шелест С.Б. від 13 грудня 2016 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Обухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, у якому просила:
- визнати відмову відповідача у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «б» частини другої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - протиправною;
- зобов'язати Обухівське об'єднане управління пенсійного фонду України в Київській області призначити пенсію на пільгових умовах відповідно до пункту «б» частини другої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та виплатити недоотриману суму пенсії.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач протиправно, своїм розпорядженням від 22 вересня 2018 року відмовив позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в зв'язку з невідповідністю віку позивача статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Обухівського районного суду Київської області від 31 жовтня 2016 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, що з урахуванням вимог статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яка в даному випадку (за відсутності пільгового стажу 10 років) кореспондує до статті 26 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», позивач не досягла віку, після досягнення якого виникає право на призначення пенсії, таке право в неї виникне з настанням 58 років.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Обухівського районного суду Київської області від 31 жовтня 2016 року та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, ОСОБА_2 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга подана 29 грудня 2016 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 січня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 372/2701/16, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу.
Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що Вищий адміністративний суд України діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду.
У відповідності з положенням пункту 11 частини другої статті 46, пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Пленум Верховного Суду постановою від 30 листопада 2017 року № 2 визначив, що днем початку роботи Верховного Суду є 15 грудня 2017 року. З цієї дати набрав чинності також Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, яким, зокрема, КАС України від 22 липня 2005 року № 2747-IV викладено у новій редакції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 січня 2018 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, суддею-доповідачем визначено суддю Верховного Суду Берназюка Я.О.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Берназюка Я.О. від 25 лютого 2019 року прийнято до свого провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Обухівського районного суду Київської області від 31 жовтня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року у справі № 372/2701/16-а.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач народилась 23 вересня 1961 року, 02 вересня 2016 року звернулась до Обухівського об'єднаного управління пенсійного фонду України в Київській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
До заяви позивачем було подано копію трудової книжки, довідки та особову картку, з яких убачається, що ОСОБА_2 з 18 червня 1985 року по 30 жовтня 1985 року та з 01 листопада 1985 року по 21 жовтня 1991 року працювала повний робочий день в технологічному процесі виробництва продукту немедичного призначення - лізину, одержаного мікробіологічним синтезом в цеху ферментації лізину при наявності в повітрі робочої зони шкідливих речовин не нижче 3 класу небезпеки Трипільського біохімічного заводу та обіймала посади змінного інженера технолога та змінного майстра.
Рішенням Обухівського об'єднаного Пенсійного фонду України Київської області від 22 вересня 2016 року позивачу було відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах, оскільки заявниця не досягла віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вважаючи, що відповідач протиправно відмовив у призначення пенсії за віком на пільгових умовах, позивач звернулась до суду з даним позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а записи у трудовій книжці позивача доводять право на призначення пільгової пенсії.
Від відповідача відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_2 не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають, а викладені у касаційній скарзі мотиви скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції, чинній на момент звернення ОСОБА_2 до пенсійного органу про призначення пенсії) звернення право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Таким чином, якщо особа має не менше половини стажу на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 та за наявності передбаченого загального стажу роботи - пенсії за віком призначаються із зменшенням пенсійного віку, а саме, жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
При цьому, статтею 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
У відповідності до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Згідно з Списком № 2 виробництв, цехів, професій та посад з важкими умовами праці, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, до такої категорії працівників віднесені, серед іншого, працівники зайняті в цеху ферментації лізину при наявності в повітрі робочої зони шкідливих речовин.
Згідно з пунктом 10 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 № 383 "Про затвердження Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" для підтвердження стажу роботи зі шкід