ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/7083/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я.,
здійснивши перегляд у порядку письмового провадження постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2019 (судді: Смірнова Л. Г., Дідиченко М. А., Пономаренко Є. Ю.) та ухвали Господарського суду міста Києва від 20.11.2018 (суддя Мудрий С. М.)
за касаційною скаргою Державної іпотечної установи
за заявою Державної іпотечної установи
про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2016 у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію Акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова В. В.
до Державної іпотечної установи,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,
про визнання договорів недійсними,
В С Т А Н О В И В:
1. Фабула справи
1.1. У квітні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В. В. звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної іпотечної установи про визнання недійсними договору застави майнових прав від 04.02.2015 № Д-3/2015, укладеного між ПАТ "Дельта Банк" і Державною іпотечною установою; договору відступлення права вимоги (з відкладальними умовами) від 04.02.2015 № Д-3.1/2015, укладеного між ПАТ "Дельта Банк" і Державною іпотечною установою, на підставі статей 203, 215, 216 Цивільного кодексу України, статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", статей 3, 47, 49, 66 Закону України "Про банки і банківську діяльність".
1.2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.08.2016 (суддя Лиськов М.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2016 (судді: Буравльов С. І., Андрієнко В. В., Шапран В. В.), позов задоволено повністю. Визнано недійсними договір застави майнових прав від 04.02.2015 № Д-3/2015 і договір відступлення права вимоги від 04.02.2015 № Д-3.1/2015, укладені між ПАТ "Дельта Банк" і Державною іпотечною установою.
Господарські суди попередніх інстанцій виходили із того, що спірні договори є нікчемними з підстав, передбачених пунктами 1, 5, 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та, відповідно, є недійсними з моменту їх вчинення в силу вимог закону, оскільки: по-перше, за спірними договорами ПАТ "Дельта Банк" узяло на себе зобов'язання у виді застави щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій, відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність", оскільки уклало із відповідачем спірні договори у період, коли діяли запроваджені постановою Національного банку України (далі - НБУ) № 692/БТ обмеження на здійснення кредитних операцій, надання майнових порук та інших зобов'язань та передачу третім особам майна та активів банку без погодження з куратором НБУ (пункт 5 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"); по-друге, за спірними договорами ПАТ "Дельта Банк" відмовилося від власних майнових вимог, безоплатно взяло на себе додаткові зобов'язання із передачі майнових прав за кредитними договорами відповідачеві у період, коли ймовірним було настання ризиків, пов'язаних із невиконанням перед відповідачем зобов'язань за договором банківського рахунка внаслідок його неплатоспроможності (пункт 1 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"); по-третє, за спірними договорами Державній іпотечній установі було надано перевагу перед іншими кредиторами банку, оскільки лише відповідачеві було запропоновано укладення договорів застави та відступлення прав вимоги як способу забезпечення виконання зобов'язань за договором банківського рахунка, за відсутності публічної пропозиції укласти такі договори забезпечення іншим клієнтам банку, що в свою чергу ставить інших кредиторів ПАТ "Дельта Банк" у невигідне становище (пункт 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").
1.3. Постановою Вищого господарського суду України від 31.01.2017 (судді: Плюшко І. А., Владимиренко С. В., Малетич М. М.) постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2016 залишено без змін із тих самих підстав, а касаційну скаргу Державної іпотечної установи - без задоволення.
1.4. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2017 і постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.03.2018, відмовлено у задоволенні заяви Державної іпотечної установи про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2016 за нововиявленими обставинами.
1.5. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2018, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.08.2018, у задоволенні заяви Державної іпотечної установи про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2016 у справі № 910/7083/16 відмовлено. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2016 у цій справі залишено без змін.
2. Підстави перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами та короткий зміст судових рішень
2.1. У жовтні 2018 року Державна іпотечна установа вкотре звернулася до Господарського суду міста Києва із заявою про перегляд рішення місцевого господарського суду у цій справі за нововиявленими обставинами, в якій просила змінити рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2016 шляхом зазначення у його мотивувальній частині такого: "недотримання ПАТ "Дельта Банк" та Державною іпотечною установою вимог постанов правління НБУ № 692/БТ від 30.10.2014 та № 560/БТ від 11.09.2014 не впливає на недійсність договору застави майнових прав № Д-3/2015 від 04.02.2015 та договору відступлення прав вимоги (з відкладальними умовами) № Д-3.1/2015 від 04.02.2015".
Як на нововиявлені обставини заявник послався на лист від 30.08.2018 № 20-0010/47170, в якому зазначено, що "до повноважень Національного банку не належить встановлення правових підстав недійсності правочинів" і зазначив, що інформація про порядок застосування постанов Правління Національного банку України № 692/БТ, № 560/БТ не була відома заявникові під час розгляду цієї справи, що є істотним та суттєво впливає на правові висновки суду першої інстанції у цій справі.
2.2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2018 (суддя Мудрий С. М.) у задоволенні заяви про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2016 за нововиявленими обставинами відмовлено. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2016 у справі № 910/7083/16 залишено без змін.
Аргументуючи ухвалу, місцевий господарський суд установив, що наведені відповідачем у заяві як нововиявлені обставини не є такими у розумінні положень статті 320 Господарського процесуального кодексу України, стосуються переоцінки доказів, вже оцінених судом у процесі розгляду справи.
2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2019 (судді: Смірнова Л. Г., Дідиченко М. А., Пономаренко Є. Ю.) ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.11.2018 залишено без змін, а апеляційну скаргу Державної іпотечної установи - без задоволення.
3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї
3.1. Державна іпотечна установа подала касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.11.2018, в якій просить скасувати зазначені судові рішення, а рішення місцевого господарського суду від 01.08.2016 змінити шляхом зазначення у його мотивувальній частині такого: "недотримання ПАТ "Дельта Банк" та Державною іпотечною установою вимог постанов правління НБУ № 692/БТ від 30.10.2014 та № 560/БТ від 11.09.2014 не впливає на недійсність договору застави майнових прав № Д-3/2015 від 04.02.2015 та договору відступлення прав вимоги (з відкладальними умовами) № Д-3.1/2015 від 04.02.2015".
Підставами для скасування судових рішень відповідач вважає неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, посилаючись на те, що наведені у заяві обставини є нововиявленими, вони існували, не були відомі заявникові на момент розгляду справи та є істотними для розгляду справи.
3.2. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у відзиві на касаційну скаргу просив залишити без змін оскаржені судові рішення, а касаційну скаргу - без задоволення, стверджуючи про відсутність у цьому випадку нововиявлених обставин у розумінні положень статті 320 Господарського процесуального кодексу України та наголошуючи на тому, що наведені Державною іпотечною установою у заяві як нововиявлені обставини не спростовують фактів, покладених в основу судового рішення від 01.08.2016, їх урахування судом не мало би наслідком прийняття іншого судового рішення; зазначені обставини не є такими, що не могли би бути відомі заявникові на час розгляду справи; крім того, рішення, про перегляд якого заявником подано заяву, ухвал