ПОСТАНОВА
Іменем України
19 березня 2019 року
Київ
справа №521/12293/14-а
адміністративне провадження №К/9901/16537/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду в складі судді Шевчук О.А. від 05.10.2017 у справі №521/12293/14-а за позовом ОСОБА_2 до Житлової комісії Військової академії Міністерства оборони України про поновлення на квартирному обліку,
УСТАНОВИВ:
Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 19.12.2014 р. у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 відмовлено у повному обсязі.
Не погоджуючись з постановою суду, позивачем подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2017 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано тридцятиденний термін з дня отримання копії ухвали для подачі до суду апеляційної інстанції заяви із зазначенням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
19 вересня 2017 року до суду надійшла заява представника апелянта ОСОБА_2 - ОСОБА_3, про поновлення строку на апеляційне оскарження. Вказану заяву обгрунтовано тим, що, оскаржувану постанову Малиновського районного суду м. Одеси ухвалено у відкритому судовому засіданні 19 грудня 2014 року і представник позивача (апелянта) був присутній в судовому засіданні, проте повний текст постанови ні позивачем, ні його представником отриманий не був. Лише 9 серпня 2017 року позивачем було отримано копію оскаржуваної постанови, а тому, вважає, що позивачем не пропущено строк на апеляційне оскарження.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що особою, яка подала апеляційну скаргу, не зазначено поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати вказану ухвалу та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Скаргу обґрунтовано тим, що строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин. Вказує, що позивач не має юридичної освіти та від'їзджає за кордон на заробітки для забезпечення своєї сім'ї та лікування дитини-інваліда. Вказує, що адвокат ввів його в оману, а лише у серпні 2017 року позивач отримав копію оскаржуваної постанови.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження за вищевказаною скаргою.
Справу передано до Верховного Суду.
Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно ч. 4 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону України від 13 липня 2017 року №2136-VIII, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Частиною першою статті