ПОСТАНОВА
Іменем України
19 березня 2019 року
Київ
справа №804/6296/15
адміністративне провадження №К/9901/64218/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В., Кругового О.О. від 17.09.2018 у справі №804/6296/15 за позовом ОСОБА_2 до Управління Держземагентства у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області третя особа - Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, про зобов'язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2018 року позов задоволено.
25.05.2016 заступник прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Управління Держгеокадастру у м. Дніпропетровську не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Разом з апеляційною скаргою було подано клопотання про поновлення строків апеляційного оскарження, яке вмотивоване тим, що про постанову суду прокурор, який не брав участі у розгляді справи в суді першої інстанції, дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень, а наявність підстав для вжиття прокуратурою представницьких повноважень встановлена після вивчення матеріалів вказаної справи в суді 20 травня 2016 року, оскільки Управління Держгеокадастру в м. Дніпропетровську не оскаржило рішення суду першої інстанції. Вважає вказані підстави поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу залишено без руху і запропоновано протягом тридцяти днів з моменту отримання цієї ухвали звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку, вказавши інші підстави для поновлення строку.
На виконання вимог ухвали суду, перший заступник прокурора Дніпропетровської області направив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що прокуратура не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції і про існування оскаржуваної постанови суду стало відомо 18 травня 2016 року з Єдиного державного реєстру судових рішень. Зазначає, що Управління Держгеокадастру в м. Дніпропетровську не оскаржило рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, що свідчить про бездіяльність вказаного органу щодо здійснення захисту інтересів держави. Тому вважає, що тільки органи прокуратури є єдиним суб'єктом, що мають процесуальну можливість оскаржити постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2015 року. Вказує також, що право прокурора на оскарження судового рішення, незалежно від поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження, обмежено присікальним річним строком з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення, який ним не пропущено.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2018 року у відкритті апеляційного провадження відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 17 липня 2018 року скасовано ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2018 року, справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Оскаржуваною ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Управління Держгеокадастру у м. Дніпропетровську на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2018 року
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що прокуратура, яка діє в інтересах держави в особі Управління Держгеокадастру у м. Дніпропетровську вважається повідомленою про винесене рішення одночасно із стороною по справі, яку представляє - Управління Держгеокадастру у м. Дніпропетровську, яке копію постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2018 року, ухваленої в порядку письмового провадження, отримало 10.06.2015, тому відсутні підстави для поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою та втручання у принцип res judicata - принцип остаточності рішень суду.
Водночас суд апеляційної інстанції зазначив, що згідно з електронним ресурсом «Єдиний державний реєстр судових рішень» електронну копію постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2015 року надіслано судом 2 червня 2015 року, а оприлюднено 4 червня 2015 року. Вказане свідчить про те, що саме з 04.06.2015 року заступник прокурора Дніпропетровської області мав можливість ознайомитись з текстом вказаної постанови, звернутись до суду першої інстанції для ознайомлення з матеріалами справи та вчасно підготувати апеляційну скаргу і подати її у строки, визначені ч. 2 ст. 186 КАС України.
У касаційній скарзі перший заступник прокурора Дніпропетровської області, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати вказану ухвалу та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Скаргу обґрунтовано тим, що перебіг, визначеного ст. 186 КАС України (в редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції) строку на апеляційне оскарження вказаного рішення суду першої інстанції почався для прокурора саме з моменту встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді, тобто після ознайомлення ним із матеріалами справи в суді першої інстанції - 20.05.2016. Крім того, зазначає, що Управлінням Держгеокадастру у м. Дніпропетровську не вжито заходів щодо самостійного оскарження постанови суду першої інстанції, яка є незаконною, що свідчить про бездіяльність вказаного органу та наявність підстав, передбачених ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" для здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави.
Відзиви на касаційну скаргу не надходили.
Заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 189 КАС України (в редакції, чинній на час постановлення оскаржуваної ухвали) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Незалежно від поважності причини пропуску строку апеляційного оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення.
Отже, законодавством передбачено як дії суду при подачі апеляційної скарги після закінчення строків, установлених статтею 186 Кодексу, так і дії суду у разі неподання у встановлений судом строк заяви про поновлення цього строку або визнання судом підстав для поновлення строку, вказаних у заяві, неповажними.
Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції чинній на час подання апеляційної скарги) визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави у випадках та порядку, встановлених законом.
В силу положень ч. 2 ст. 60 КАС України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом (поданням), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами для представництва інтересів громадянина або держави.
Частиною 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Законодавство України чітко вказує на те, що прокуратурою здійсн