ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 903/300/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Мамалуй О.О.
розглянувши у порядку письмового провадження матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Луцьке автотранспортне підприємство 10701"
на рішення Господарського суду Волинської області
(головуючий суддя - Якушева І.О., судді: Костюк С.В., Войціховський В.А.)
від 13.09.2018
та постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Демидюк О.О., судді: Савченко Г.І., Крейбух О.Г.)
від 03.12.2018
у справі № 903/300/18
за позовом Приватного акціонерного товариства "Луцьке автотранспортне підприємство 10701"
до Виконавчого комітету Луцької міської ради
про стягнення 301 735, 00 грн,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Приватне акціонерне товариство "Луцьке автотранспортне підприємство 10701" (далі - ПрАТ "Луцьке АТП 10701") звернулося до Господарського суду Волинської області з позовною заявою до Виконавчого комітету Луцької міської ради про стягнення 301735,00 грн компенсації за регулювання тарифу на перевезення дітей шкільного віку від 6 до 14 років за маршрутом № 3 "Гаразджа (кладовище) - Госпіталь" за період з 01 квітня 2017 року по 28 лютого 2018 року включно.
1.2. В обґрунтування позовних вимог ПрАТ "Луцьке АТП 10701" посилається на приписи статей 3, 7, 11, 29, 31, Закону України "Про автомобільний транспорт", статей 12, 15, Закону України "Про ціни і ціноутворення", частин 1 та 2 статті 191, статті 224 Господарського кодексу України, зазначаючи, що відповідач зобов'язаний компенсувати витрати за перевезення дітей шкільного віку від 6 до 14 років.
2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Волинської області від 13.09.2018 у справі №903/300/18 у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Луцьке автотранспортне підприємство 10701" до Виконавчого комітету Луцької міської ради про стягнення 301735, 00 грн відмовлено.
2.2. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.12.2018 рішення Господарського суду Волинської області від 13.09.2018 у справі №903/300/18 залишено без змін.
2.3. Господарськими судами встановлено такі обставини:
- між Виконавчим комітетом Луцької міської ради як організатором та ПрАТ "Луцьке АТП 10701" як перевізником 20.04.2016 було укладено договір №02 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом за маршрутами №3 "Гаразджа (кладовище) - Госпіталь" та №18 "Окружна (масив Маяк) - Центральний ринок";
- згідно з п. 1.1. договору організатор надає перевізнику право на перевезення пасажирів за маршрутами №3 "Гаразджа (кладовище) - Госпіталь" (за графіком руху та режимом виконання перевезень пасажирів: 10 автобусів у звичайному режимі руху) та №18 "Окружна (масив Маяк) - Центральний ринок" (за графіком руху та режимом виконання перевезень пасажирів: 5 автобусів у звичайному режимі руху) і визначає рухомий склад для роботи на даному маршруті, а саме автобуси, зазначені у додатку, який є невід'ємною частиною цього договору;
- підпунктом 2.2.6. договору передбачено, що перевізник забезпечує збір виручки відповідно до встановлених тарифів, Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту до запровадження організатором автоматизованої системи оплати та електронних проїзних документів;
- відповідно до пункту 2.2 договору перевізник надає послуги з перевезення пасажирів за тарифом у розмірі, встановленому рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради;
- договором №02 від 20.04.2016, укладеним між сторонами у справі за типовою формою, затвердженою рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 14.10.2010 №659-1 "Про конкурси на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування у м. Луцьку", не передбачено обов'язку виконавчого комітету Луцької міської ради компенсувати автомобільному перевізнику витрати на провезення дітей шкільного віку від 6 до 14 років;
- у затвердженому Луцькою міською радою типовому договорі також не визначено ні обов'язку виконавчого комітету Луцької міської ради компенсувати перевізнику витрати на провезення дітей, ні розміру компенсації витрат, ні механізму відшкодування;
- вважаючи, що на підставі частини другої статті 29 Закону України "Про автомобільний транспорт" у ПрАТ "Луцьке автотранспортне підприємство 10701" виникло право на компенсацію витрат автомобільного перевізника внаслідок регулювання тарифу, він звернувся з позовом до суду та самостійно визначив механізм (розрахунок) відшкодування.
2.4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що договір №02 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом від 20.04.2016 не містить обов'язку виконавчого комітету Луцької міської ради проводити компенсацію ПрАТ "Луцьке автотранспортне підприємство 10701" за перевезення дітей шкільного віку від 6 до 14 років, не містить розміру компенсації витрат автомобільного перевізника за перевезення, механізму компенсації.
2.5. Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, апеляційний господарський суд зазначив, що рішення місцевого суду є таким, що прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Волинської області від 13.09.2018 та постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.12.2018, Приватне акціонерне товариство "Луцьке автотранспортне підприємство 10701" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Луцьке автотранспортне підприємство 10701":
- поза увагою судів попередніх інстанцій залишилося те, що пункт 3 рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 28.03.2017 №133-1 "Про вартість проїзду в автобусах, що працюють на міських маршрутах у звичайному режимі та у режимі маршрутного таксі" суперечив п.п. 8 п. 159 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.207 № 1184, в якому зазначено, що пасажир автобуса має право купувати для дітей віком від шести до 14 років квитки за пільговою ціною (із знижкою 25 відсотків вартості) у період з 1 вересня по 15 травня;
- відсутність в договорі обов'язку відповідача, розміру та механізму компенсації за регулювання тарифу не може бути підставою для відмови у задоволенні позову;
- судами попередніх інстанцій неправомірно відмовлено у зупиненні розгляду зазначеної справи до вирішення та набрання законної сили рішенням Волинського окружного адміністративного суду у справі № 803/288/18, оскільки за зазначеною справою доводиться протиправність не включення до типового договору розміру компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів та регулювання тарифів, механізму їх виплати, як того вимагає стаття 31 Закону України "Про автомобільний транспорт".
3.3. Позивачем подано додаткові пояснення до касаційної скарги із залученням додаткових доказів, які колегія суддів залишає без розгляду, оскільки розцінює як доповнення до касаційної скарги, а з огляду на направлення позивачем цих пояснень 29.01.2019, тобто з пропуском встановленого статтею 288 Господарського процесуального кодексу України строку на касаційне оскарження, без клопотання про поновлення строку для вчинення цієї процесуальної дії.
4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд
4.1. Відповідно до положень статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
4.2. Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закону України "Про автомобільний транспорт".
Відповідно до статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату; регулярні пасажирські перевезення - перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування за умовами, визначеними паспортом маршруту, затвердженим в установленому порядку органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування або уповноваженими органами Договірних Сторін у разі міжнародних перевезень.
Згідно зі статтею 3 Закону України "Про автомобільний транспорт" цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
Статтею 7 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що забезпечення організації пасажирських перевезень на міських автобусних маршрутах загального користування покладається на виконавчий орган сільської, селищної, міської ради відповідного населеного пункту.
Відповідно до статті 29 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб'єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані надати перевізникам, які здійснюють пільгові перевезення пасажирів та перевезення пасажирів за регульованими тарифами, компенсацію відповідно до закону.
Статтею 31 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міських, приміських та міжміських, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), із органами виконавчої влад