ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 917/889/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
О. О. Мамалуй- головуючий, Л. В. Стратієнко, І. В. Ткач
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.11.2018р.
у складі колегії суддів: Л. Ф. Чернота - головуючий, О. О. Радіонова, О. В. Стойка
та на рішення господарського суду Полтавської області від 14.08.2018р.
суддя: В. А. Ціленко
за позовом публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Лайт Групп"
про стягнення 262 638,85 грн.
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - ПАТ "Українська залізниця", позивач) звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Лайт Групп" (далі - ТОВ "Смарт Лайт Групп", відповідач) 262 638,85 грн. штрафних санкцій.
Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань в частині своєчасної поставки товару за договором поставки від 20.04.2016р. № ЦЗВ-07-0616-01.
ТОВ "Смарт Лайт Групп" звернулося до господарського суду Полтавської області з зустрічним позовом до ПАТ "Українська залізниця" у якому, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просило стягнути з відповідача за зустрічним позовом на його користь 11 083,17 грн., з яких 47,21 грн. - інфляційні втрати, 1 777,61 грн. - 3 % річних та 9 258,35 грн. - пені.
Зустрічний позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем за зустрічним позовом умов договору поставки від 20.04.2016р. № ЦЗВ-07-0616-01 в частині своєчасної оплати за поставлений товар.
2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття
Рішенням господарського суду Полтавської області від 31.08.2017р. у справі №917/889/17 первісний позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Смарт Лайт Групп" на користь ПАТ "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" 170 110,20 грн. штрафу, в іншій частині первісного позову відмовлено.
Зустрічний позов задоволено повністю: стягнуто з ПАТ "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" на користь ТОВ "Смарт Лайт Групп" 47,21 грн. - інфляційних втрат, 1 777,61 грн. - 3 % річних та 9 258,35 грн. - пені. Здійснено розподіл судових витрат.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.11.2017р. у справі №917/889/17 рішення скасовано в частині часткового задоволення первісного позову, прийнято в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задоволено в повному обсязі, присуджено до стягнення з ТОВ "Смарт Лайт Групп" на користь ПАТ "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" штрафні санкції у розмірі 262 638,85 грн. та 3 939,58 грн. судового збору. В іншій частині рішення щодо первісного позову залишено без змін.
Зустрічний позов задоволено повністю, присуджено до стягнення з ПАТ "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" на користь ТОВ "Смарт Лайт Групп" 47,21 грн. інфляційних втрат, 1 777,61 грн. - 3 % річних та 9 258,35 грн. пені та 1 600 грн. судового збору.
Постановою Верховного Суду від 15.05.2018р. у даній справі постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.11.2017р. та рішення господарського суду Полтавської області від 31.08.2017р. у справі № 917/889/17 в частині розгляду вимог за первісним позовом та в частині розподілу судових витрат скасовано. Справу №917/889/17 в частині вимог за первісним позовом передано на новий розгляд до господарського суду Полтавської області. У решті постанову Харківського апеляційного господарського суду 23.11.2017р. та рішення господарського суду Полтавської області від 31.08.2017р. у справі №917/889/17 залишено без змін.
Постанова мотивована тим, що судами обох інстанцій надано неправильну правову оцінку умовам пункту 10.1 договору, що вплинуло на правильність розгляду вимог за первісним позовом.
Верховний Суд наголосив на тому, що передбачена сторонами у пункті 10.1 договору відповідальність постачальника за порушення термінів поставки продукції у вигляді пені в розмірі 0,1 % від суми непоставленої в строк продукції на умовах, передбачених пунктом 5.2 даного договору, за своєю правовою природою є штрафом, а не пенею.
Крім того, Верховний Суд зазначає, що відмовляючи у задоволенні вимог про стягнення штрафу за Рознарядкою ІІ, суд першої інстанції правильно вказав про те, що Рознарядкою ІІ замовником було визначено інший, ніж у пункті 5.2 термін постачання продукції, а саме: "Перелік ламп електричних необхідних до відвантаження в 2016 році", тобто до кінця 2016 року, натомість суд апеляційної інстанції помилково не вважав це зміною строку поставки за Рознарядкою ІІ.
Також, Верховний Суд вказує, що судами неправильно розраховано строки поставки по Рознарядках, а саме по Рознарядці І від 10.05.2016р. строк поставки закінчується 09.06.2016р., а по Рознарядці ІІ від 20.05.2016р. - 19.06.2016р., а не 08.06.2016р. та 20.06.2016р., як помилково вважали суди обох інстанцій.
За результатами нового розгляду справи, господарським судом Полтавської області прийнято рішення від 14.08.2018р., яким позов ПАТ "Українська залізниця" задоволено частково, присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 259 188,51 грн. штрафу та здійснено розподіл судових витрат. В іншій частині позову - відмовлено.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 259 188,51 грн. штрафу за порушення строків поставки товару за Рознарядками І та ІІ, посилається на п. 10.1 договору, яким сторони передбачили відповідальність за порушення термінів постачання, а саме за прострочення постачання понад 30 календарних днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 15% від суми непоставленої продукції.
Суд, відмовляючи позивачеві в частині стягнення з відповідача 3 450,34 грн. пені, вказав на те, що передбачена сторонами у п.10.1 договору відповідальність постачальника за порушення термінів поставки продукції у вигляді пені в розмірі 0,1% від суми непоставленої в строк продукції на умовах, передбачених п.5.2 договору, за своєю правовою природою є штрафом, а не пенею.
Судом першої інстанції не прийнято до уваги посилання відповідача на те, що Рознарядкою ІІ встановлено інший, ніж п.5.2 договору термін поставки продукції, а саме до кінця 2016 року, оскільки рознарядкою визначено, що поставка продукції здійснюється відповідно до п.5.2 договору поставки. Доданий до Рознарядки ІІ Додаток №1 - документ під назвою "Перелік ламп електричних необхідних до відвантаження в 2016 році" не може розцінюватися, як внесення сторонами змін до п.5.2 договору, щодо строків поставки продукції.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.11.2018р. частково скасовано рішення господарського суду Полтавської області від 14.08.2018 р. у справі №917/889/17. Пункт другий резолютивної частини рішення викладено в наступній редакції: "Стягнути з ТОВ "Смарт Лайт Групп" на користь ПАТ "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" ПАТ "Українська залізниця 170 110,20 грн. штрафу за Рознарядкою №1 та 2 551,70 грн. судового збору." В решті позовних вимог відмовлено. В іншій частині рішення господарського суду Полтавської області від 14.08.2018р. у справі №917/889/17 залишено без змін.
Апеляційний господарський суд, погодився з судом першої інстанції щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 15% від суми заборгованості за Рознарядкою І в сумі 170 110,20 грн., на підставі норм п. 10.1 договору, у зв'язку з простроченням строків поставки продукції.
Однак, суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача штрафу за Рознарядкою ІІ, оскільки доданий до Рознарядки ІІ додаток №1 - документ під назвою "Перелік ламп електричних необхідних до відвантаження в 2016 році" є внесенням сторонами змін до п.5.2 договору, щодо строків поставки продукції. Позивачем було прийнято умови щодо терміну поставки продукції без заперечень та будь-яких поправок.
Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що Рознарядкою ІІ встановлено інший, ніж п.5.2 договору, строк поставки продукції, а саме до кінця 2016 року.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду щодо відмови у задоволенні позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача 3 450,34 грн. пені, оскільки передбачена сторонами у п.10.1 договору відповідальність постачальника за порушення термінів поставки продукції у вигляді пені в розмірі 0,1% від суми непоставленої в строк продукції на умовах, передбачених п.5.2 договору, за своєю правовою природою є штрафом, а не пенею.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить частково скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 14.08.2018р. в частині відмови у стягненні з ТОВ "Смарт Лайт Групп" пені в розмірі 3 450,34 грн.; частково скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.11.2018р. в частині відмови у стягненні з ТОВ "Смарт Лайт Групп" штрафу у сумі 89 078,31 грн. і пені в розмірі 3 450,34 грн. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій у сумі 262 638,85 грн.
Скарга мотивована тим, що у пункті 10.1 договору сторони узгодили два різних види відповідальності, які застосовуються за порушення умов договору, а саме: за порушення термінів постачання постачальник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% від суми непоставленої в строк продукції на умовах, передбачених пунктом 5.2 даного договору, за прострочення понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 15% від суми непоставленої в строк продукції.
Крім того, позивач вказує на помилковість висновків суду апеляційної інстанції щодо зміни сторонами строку поставки продукції, а саме до кінця 2016 року, оскільки Рознарядкою ІІ встановлено, що поставка продукції повинна здійснюватися згідно з умовами п. 5.2 договору, тобто протягом 30 календарних днів з дати письмової рознарядки. З чого слідує, що поставка продукції за вказаною Рознаря