ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 921/760/17-г/5
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.11.2018 (у складі колегії суддів: Галушко Н.А. (головуючий), Желік М.Б., Орищин Г.В.)
та рішення Господарського суду Тернопільської області від 15.05.2018 (суддя Гирила І.М.)
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Дочірнього підприємства "Газпостач" Приватного акціонерного товариства "Тернопільміськгаз"
про стягнення заборгованості у розмірі 484 047,28 грн,
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Дочірнього підприємства "Газпостач" Приватного акціонерного товариства "Тернопільміськгаз" (далі - ДП "Газпостач" ПрАТ "Тернопільміськгаз") про стягнення 484 047,28 грн, з яких: 389 976, 23 грн - пеня, 27 221,35 грн - 3% річних та 66 849,70 грн - інфляційні втрати, нарахованих на заборгованість за договором на купівлю-продаж природного газу № 16-185-Б від 30.12.2015.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором на купівлю-продаж природного газу № 16-185-Б від 30.12.2015 в частині здійснення своєчасної оплати за поставлений у період з січня по лютий 2016 року (включно) природний газ.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 15.05.2018 позов задоволено частково. Вирішено стягнути з ДП "Газпостач" ПрАТ "Тернопільміськгаз" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 194 988,12 грн пені, 3% річних в сумі 27 221,35 грн, 66 799,61 грн інфляційних нарахувань. В задоволенні решти частини позову - відмовлено.
Місцевий суд мотивував свої висновки тим, що позивачем доведено прострочення відповідачем оплати отриманого від позивача у січні-лютому природного газу за договором на купівлю-продаж природного газу № 16-185-Б від 30.12.2015. При цьому, здійснивши перерахунок розміру заявлених позивачем 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про його правомірність в частині стягнення 3% річних, однак в частині інфляційних втрат суд встановив, що за заявлений позивачем період стягненню підлягає 66 799,61 грн, а інфляція в сумі 50,09 грн нарахована позивачем безпідставно.
Водночас суд дійшов висновку щодо зменшення розміру пені за несвоєчасне виконання відповідачем основного зобов'язання на 50% на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України та ч. 1 ст. 233 ГК України, посилаючись на те, що відповідач займається соціально-орієнтованою сферою господарської діяльності, спрямованою на забезпечення транспортування природного газу мешканцям міста Тернопіль та Тернопільського району, знаходиться у важкому фінансовому стані та станом на день звернення позивача з даним позовом до суду в повному обсязі здійснив оплату отриманого згідно з договором №16-185-Б від 30.12.2015 природного газу.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.11.2018 рішення Господарського суду Тернопільської області від 15.05.2018 залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з мотивами, викладеними в рішенні місцевого суду.
Не погоджуючись з висновком судів попередніх інстанцій, 07.12.2018 ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.11.2018 та рішення Господарського суду Тернопільської області від 15.05.2018 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 194 988,11 грн та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги щодо стягнення пені задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що важкий фінансовий стан відповідача не є винятковим випадком та підставою для зменшення неустойки.
ДП "Газпостач" ПрАТ "Тернопільміськгаз" подало відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення та постанову судів попередніх інстанцій - без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що 30.12.2015 між НАК "Нафтогаз України" (продавець) та ДП "Газпостач" ПрАТ "Тернопільміськгаз" (покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу № 16-185-Б (далі - договір), за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2016 році природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору. ї
Відповідно до п. 2.1 договору продавець передає покупцю з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року газ обсягом до 4 780 000 куб.м (чотири мільйони сімсот вісімдесят тисяч куб.м).
У розділі 5 договору сторони визначили ціну газу. Так, до сплати за 1000 куб.м природного газу підлягає сума 6 398,00 грн з ПДВ. Загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу (п. 5.4 договору).
Відповідно до п 6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Згідно з п. 7.2 договору у разі невиконання покупцем п. 6.1 умов цього договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
В подальшому з метою узгодження обсягів переданого газу, його вартості та інших умов до даного договору укладено низку додаткових угод,
Зокрема, додатковою угодою №8 від 30.09.2016 встановлено обсяги поставки газу з 01 січня 2016 по 31 грудня 2016 в обсязі до 1 820 000 куб. м.
Судами встановлено, що на виконання умов укладеного між сторонами договору позивач протягом січня-лютого 2016 (включно) поставив, а відповідач прийняв природний газ вартістю 7 425 209,49 грн в обсязі 976,914 тис. куб.м, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2016 на суму 4 476 578,23 грн, від 29.02.2016 на суму 2 948 631, 26 грн, які підписані представниками сторін без застережень.
Однак відповідач в порушення умов договору та вимог чинного законодавства свої зобов'язання по оплаті вартості отриманого у період з січня по лютий місяць 2016 (включно) природного газу виконував неналежним чином та з порушенням передбаченого умовами договору терміну розрахунків. Зокрема, варт