У Х В А Л А
12 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 455/1491/16-ц
Провадження № 14-113цс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Лященко Н. П.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до Старосамбірської міської ради Старосамбірського району Львівської області (далі - Старосамбірська міськрада), треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4, Старосамбірська районна державна адміністрація, про визнання протиправними та скасування рішень, скасування державної реєстрації на право власності на земельну ділянку
за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 15 лютого 2017 року та рішення апеляційного суду Львівської області від 6 червня 2017 року,
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що рішеннями Старосамбірської міськради ОСОБА_4 включено до списку для одержання земельної ділянки, надано йому дозвіл на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для надання у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та затверджено цей проект. Такі рішення Старосамбірської міськради суперечать вимогам законодавства, оскільки внаслідок їх прийняття ОСОБА_4 незаконно надано у власність земельну ділянку на території, яка іншими рішеннями Самбірської міськради визначена для надання під індивідуальне житлове будівництва тільки для учасників антитерористичної операції (далі - АТО). Із заявами до міської ради про пільгове виділення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва звернулося більше 80-ти учасників АТО, зокрема і позивач, тоді як ОСОБА_4 учасником АТО не є.
Із урахуванням заяви про уточнення позовних вимог ОСОБА_3 просив суд: визнати протиправними і скасувати рішення Старосамбірської міськради від 22 квітня 2015 року № 2716 «Про надання дозволу на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для надання у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_4.» та від 22 жовтня 2015 року № 3184 «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд та будівель в АДРЕСА_1, гр. ОСОБА_4.»; скасувати державну реєстрацію від 14 грудня 2015 року № 12876233 за ОСОБА_4 права власності на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1, цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, Львівської області, площею 0,1 га.
Рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області від 15 лютого 2017 року, з урахування ухвали цього ж суду про виправлення описки від 3 березня 2017 року та додаткового рішення цього ж суду від 3 березня 2017 року, позов задоволено частково. Визнано незаконними рішення Старосамбірської міськради від 22 квітня 2015 року № 2716 «Про надання дозволу на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для надання у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_4.» та від 22 жовтня 2015 року № 3184 «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_4.». Скасовано державну реєстрацію від 14 грудня 2015 року № 12876233 за ОСОБА_4 права власності на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1, цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,1 га. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Скасовано ухвалу Старосамбірського районного суду Львівської області від 16 листопада 2016 року в частині забезпечення позову (арешт на земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер НОМЕР_1, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1). Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскаржувані рішення міської ради прийнято всупереч вимогам інших її рішень, зокрема, від 28 січня 2015 року № 2568 та від 22 квітня 2015 року № 2695, оскільки ОСОБА_4 виділено земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд у кварталі житлової забудови для учасників АТО, однак останній таким не є.Також суд задовольнив позов в частині скасування державної реєстрації права власності, виходячи з того, що ця вимога є похідною від вимог про визнання протиправними та скасування рішень Старосамбірської міськради.
Рішенням апеляційного суду Львівської області від 6 червня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково. Рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 15 лютого 2017 рокув частині скасування державної реєстрації від 14 грудня 2015 року № 12876233 права власності на земельну ділянку за ОСОБА_4 скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні цієї позовної вимоги. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання незаконними рішень міської ради від 22 квітня 2015 року № 2716 та від 22 жовтня 2015 року № 3184. Проте враховуючи, що судом першої інстанції розглянуто вимогу щодо скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_4 за участю останнього як третьої особи, тобто щодо неналежного відповідача, дійшов висновку про відмову у позові в цій частині.
У серпні 2017 року ОСОБА_4 подав касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та по