1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2019 року

м. Київ

Справа № 809/904/17

Провадження № 11-1308апп18

ВеликаПалата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Саприкіної І. В.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Ільцівської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області

(далі - Сільрада) на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року (у складі колегії суддів Кузьмича С. М., Сапіги В. П., Улицького В. З.) у справі за позовом Сільради до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області (далі - ДАБІ), третя особа ОСОБА_3, про визнання протиправною та скасування реєстрації декларації,

УСТАНОВИЛА:

У червні 2017 року Сільрада звернулася до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому з просила визнати протиправною та скасувати реєстрацію декларації від 26 грудня 2016 року № 1814263611251 про готовність до експлуатації об'єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта на садибний житловий будинок та господарські будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

На обґрунтування позову зазначено, що 26 грудня 2016 року ДАБІ протиправно зареєструвало подану ОСОБА_3 декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта на садибний житловий будинок та господарські будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, оскільки будівництво частини цього житлового будинку проведено ОСОБА_3 на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети.

Івано-Франківський окружний адміністративний суд постановою від 11 жовтня 2017 року позов задовольнив. Скасував державну реєстрацію декларації від 26 грудня 2016 року № 1814263611251 про готовність до експлуатації об'єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що третя особа протиправно здійснила будівництво частини житлового будинку на земельній ділянці, яка не відведена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, оскільки є дорогою загального користування, а тому підстави для реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта будівництва у відповідача були відсутні.

Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 13 лютого 2018 року скасував постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року та закрив провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України

(далі - КАС України; у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року

№ 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів»;

далі - Закон № 2147-VІІІ), оскільки спір у справі не є публічно-правовим і не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Позивачу роз'яснено, що спірні правовідносини регламентовані нормами Цивільного процесуального кодексу України.

Не погодившись із таким судовим рішенням апеляційної інстанції, у березні 2018 року Сільрадазвернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, оскільки вважає, що суб'єктний склад спірних правовідносин та предмет позовних вимог свідчать про публічно-правовий характер цього спору, який виник і пов'язаний зі здійсненням відповідачем владних управлінських функцій у зв'язку з виконанням повноважень та завдань, покладених на нього законом.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 01 листопада 2018 року передав вказану вище справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі ч. 6 ст. 346 КАС України (у редакції Закону № 2147-VIII), оскільки учасник справи оскаржує судове рішення з підстави порушення правил предметної юрисдикції.

Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, ВеликаПалата Верховного Суду встановила таке.

На підставі рішення Сільради від 14 березня 2012 року ОСОБА_4 набув право власності на земельну ділянку площею 0,25 га (кадастровий номер НОМЕР_1) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та земельну ділянку площею 0,0813 га (кадастровий номер НОМЕР_2) для ведення особистого селянського господарства, які знаходяться у АДРЕСА_1.

06 вересня 2012 року Сільрада на вказані земельні ділянки видала ОСОБА_4 державні акти на право власності НОМЕР_3 та НОМЕР_4 відповідно.

16 листопада 2012 року згідно договору купівлі-продажу ОСОБА_4 продав ОСОБА_3 належні йому на праві приватної власності зазначені земельні ділянки та житловий будинок площею 49,7 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

На замовлення ОСОБА_3 26 грудня 2016 року ДАБІ здійснило реєстрацію декларації № 18142163611251 про готовність до експлуатації садибного житлового будинку та господарських будівель загальною площею 263,50 кв. м, розташованих на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_1, за адресою: АДРЕСА_1.

15 червня 2017 року Сільрада провела обстеження земельної ділянки площею 0,096 га, що належить Ільцівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів, кадастровий номер НОМЕР_5 та земельної ділянки площею 0,0633 га кадастровий номер НОМЕР_5. За результатами проведеного обстеження встановлено, що на під'їзній дорозі, яка веде до зазначених земельних ділянок та шкільних комунікацій, і сполучає присілок Центр та Великий Затінок, ОСОБА_3 самовільно збудований двоповерховий житловий будинок, що перекриває цю під'їзну дорогу орієнтовною площею 35,84 кв. м.

Вважаючи, що будівництво частини садибного житлового будинку проведено ОСОБА_3 на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети, Сільрада звернулась до суду з цим адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати реєстрацію декларації від 26 грудня 2016 року № 18142163611251 про готовність об'єкта до експлуатації (садибного житлового будинку та господарських будівель) за адресою: АДРЕСА_1.

Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи про оскарження судового рішення апеляційної інстанції з підстав порушення правил предметної юрисдикції й аргументи, наведені у відзиві, перевіривши матеріали справи й заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України, в цьому випадку й далі - у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом).

До адміністративних судів можуть бути оска

................
Перейти до повного тексту