Постанова
Іменем України
14 березня 2019 року
м. Київ
справа № 756/15900/17
провадження № 51-6737 км 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Білик Н.В.,
суддів Кравченка С.І., Ємця О.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Ковтюка В.В.,
прокурора Матюшевої О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 01 грудня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 15 березня 2018 року у кримінальному провадженні № 12016100050012057 за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1), раніше судимого, останнього разу за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 18 грудня 2012 року за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ст. 395 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць, звільненого 24 вересня 2014 року умовно-достроково на 1 рік 2 місяці 7 днів,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Оболонського районного суду м. Києва від 01 грудня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та покладено на нього обов'язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 15 березня 2018 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а вирок місцевого суду - без зміни.
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 27 листопада 2016 року приблизно о 15.40 год. з приміщення аптеки по вул. Вишгородській, 44 у м. Києві намагався таємно повторно викрасти майно (гелі для душу та мило) на загальну суму 419,33 грн., проте його дії були помічені працівником аптеки. Розуміючи це, ОСОБА_1 тримаючи при собі неоплачений товар, намагався залишити приміщення аптеки, проте був затриманий, внаслідок чого не довів свій умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати судові рішення внаслідок неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Зазначає, що судами не було належним чином обґрунтовано рішення про звільнення засудженого від призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України, не враховано , що засуджений раніше неодноразово судимий, відбував покарання у виді позбавлення волі. Крім того, прокурор вказує на незастосування положень ч. 3 ст. 68 КК України при призначенні покарання за незакінчений злочин.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні підтримав скаргу частково, просив скасувати ухвалу апеляційного суду через порушення вимог ч. 3 ст. 68 КК України та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Мотиви суду
Згідно ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 та кваліфікація його дій у касаційному порядку не оскаржуються. При перевірці доводів, наведених у касаційній скарзі, колегія суддів виходить із фактичних обставин, встановлених місцевим та апеляційним судами.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Так, згідно вироку суду, ОСОБА_1 засуджений за вчинення закінченого замаху на відкрите викрадення чужого майна, скоєнеповторно.
Відповідно до ч. 3 ст. 68 КК України за вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 68 КК України при призначенні покарання за незакінчений злочин суд, керуючись положеннями статей 65-67 цього Кодексу, враховує ступінь тяжкості вчиненого особою діяння, ступінь здійснення злочинного наміру та причини, внаслідок яких злочин не було доведено до кінця.
У даному випадку посилання на ст.ст. 65-67 КК України дає змогу зробити висновок, що сформульовані у ч. 1 ст. 68 КК України положення виступають додатковими правовими орієнтирами до загальних засад призначення покарання, передбачених ст. 65 цього Кодексу. Іншими словами, визначаючи вид і розмір покарання особі, яка вчинила незакінчений злочин, суд враховує фактичні обставини в межах трьох загальних критеріїв - ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, і двох додаткових - які визначають ступінь здійснення злочинного наміру та причини, внаслідок яких злочин не було доведено до кінця.
Вимоги ч. 3 ст. 68 КК України обмежують максимальний розмір покарання, який може бути призначений за незакінчений злочин. Ця норма має імперативний характер і