У Х В А Л А
12 березня 2019року
м. Київ
Справа № 342/180/17
Провадження № 14-131цс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Ситнік О. М.,
суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
перевірила дотримання порядку передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду
цивільної справи за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк», банк) до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором
за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 14 червня 2017 року у складі судді Ничик Г. І. та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 03 серпня 2017 року у складі колегії суддів Васильковського В. М., Горейко М. Д., Проскурніцького П. І., та
УСТАНОВИЛА:
У лютому 2017 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», звернулося до суду з позовом, у якому зазначало, що 18 лютого 2011 року між ним та ОСОБА_3 укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. За умовами вказаного договору позичальниця отримала кредит у розмірі 20 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 30 % річних на суму залишку заборгованості та кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Своїм підписом у заяві відповідачка підтвердила, що підписана нею заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які викладені на банківському сайті: www.privatbank.ua, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг.
ОСОБА_3 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконувала, на вимоги не реагувала, унаслідок чого станом на 02 лютого 2017 року утворилася заборгованість у розмірі 47 325,26 грн, з яких: 16 058,07 грн - заборгованість за кредитом, 5 071,87 грн - проценти за користування кредитом, 23 465,55 грн - пеня, 500,00 грн - штраф (фіксована частина), 2 229,77 грн - штраф (процентна складова).
Посилаючись на викладене, АТ КБ «ПриватБанк» просило суд стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором від 18 лютого 2011 року у розмірі 47 325,26 грн.
Рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 14 червня 2017 року позов АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 18 лютого 2011 року у розмірі 37 188,94 грн, що включає в себе: заборгованість за кредитом у розмірі 16 058,07 грн, заборгованість за процентами у розмірі 5 071,87 грн та пеню у розмірі 16 059,00 грн. У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи частково позов АТ КБ «ПриватБанк», суд першої інстанції керувався тим, що ОСОБА_3 взяті на себе зобов'язання за договором про надання банківських послуг належним чином не виконувала, на вимоги не реагувала, унаслідок чого утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню з неї на користь банку. При цьому відповідачка, підписуючи анкету-заяву позичальника, зобов'язань зі сплати штрафів не брала. Умови та Правила не є складовою укладеного між сторонами кредитного договору. Крім того, пеня нарахована банком у межах річного строку давності, а тому заява про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені не може бути задоволена. Разом з тим розмір пені значно перевищує розмір основної суми боргу, а тому на підставі частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) суд зменшив її розмір. При цьому суд керувався правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 22 березня 2017 року у справі № 6-2320цс16.
Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 03 серпня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилено. Рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 14 червня 2017 року залишено без змін.
Погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, апеляційний суд також вказав, що відповідачкою періодично отримувалися та вносилися суми на погашення заборгованості за кредитним договором, що свідчить про автоматичну пролонгацію договору на новий строк, а також про переривання позовної давності. При цьому під час перебування відповідачки на лікуванні її платіжна картка заблокована не була.
У серпні 2017 року ОСОБА_3 звернулася з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову банку відмовити.
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 жовтня 2017 відкрито касаційне провадження у зазначеній справі.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Цивільний процесуальний кодекс України (далі - ЦПК України) викладено в новій редакції.
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України в редакції цього Закону провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2018 року справу призначено до судового розгляду, ухвалою від 27 лютого 2019 року передано на розгляд Великої Пал