ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня2019 року
справа №742/3641/15-к
провадження № 51-67км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Макаровець А.М.,
суддів Маринича В.К., Марчук Н.О.,
за участю:
секретаря
судового засідання Демчука П.О.,
прокурора Міщенко Т.М.,
засудженого ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції),
захисника Кантура О.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015270210000327, за обвинуваченням
ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Жовтневе Прилуцького районуЧернігівської області, жительки АДРЕСА_1, раніше судимої,
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та жителя АДРЕСА_2, раніше судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_4 на вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 27 жовтня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 6 лютого 2017 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 27 жовтня 2016 року ОСОБА_4:
- засуджено за ч. 2 ст. 307 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років із конфіскацією всього майна, належного їй на праві власності, крім житла;
- виправдано за ч. 2 ст. 309 і ч. 2 ст. 311 КК за недоведеністю у вчиненні злочинів.
За цим же вироком засуджено ОСОБА_2, судові рішення щодо якого в касаційному порядку не оскаржуються.
Апеляційний суд Чернігівської області ухвалою від 6 лютого 2017 року вирок щодо ОСОБА_4 залишив без зміни.
ОСОБА_4 визнано винуватою в тому, що вона 22 травня 2015 року,будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК, зберігаючи при собі з метою збуту особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований масою 0,029 г (у перерахунку на суху речовину), перенесла його в медичному полімерному шприці до ділянки місцевості біля паркану дитячого садка «ім. Димитрієва» в м. Прилуках, де повторно незаконно збула «Ковальовій Світлані Сергіївні» за 200 грн.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
Змінивши вимоги поданої касаційної скарги засуджена ОСОБА_4, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати судові рішення та закрити кримінальне провадження у зв'язку з недоведеністю її винуватості у вчиненні кримінального правопорушення передбаченому ч. 2 ст. 307 КПК.
На обґрунтування своїх доводів зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що:
- наявні у матеріалах провадження докази: ухвала Апеляційного суду Чернігівської області від 21 травня 2015 року про надання дозволу на проведення негласних слідчих розшукових дій (НСРД), постанова про проведення НСРД - контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 21 травня 2015 року - є недопустимими для доказування її винуватості за ч. 2 ст. 307 КК, оскільки всупереч ч. 12 ст. 290 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) їх не було відкрито стороні захисту в установленому законом порядку;
- оскільки документи, які є правовою підставою для проведення НСРД, є недопустимими доказами, то такими ж є і протокол за результатами негласної слідчої дії - аудіо-, відеоконтролю особи від 23 травня 2015 року та протокол за результатами контролю за вчиненням злочину від 23 травня 2015 року;
- крім того, ці протоколи свідчать про порушення органом досудового розслідування ч. 6 ст. 246 КПК, адже в матеріалах провадження відсутні відповідні доручення та документи на підтвердження того, що НСРД було проведено уповноваженими на те особами;
- протокол огляду місця події від 22 травня 2015 року є недопустимим доказом, оскільки з його змісту вбачається, що предметом огляду була фізична особа, яка видала шприц, що суперечить ст. 237 КПК;
- внаслідок недопустимості доказу протоколу огляду місця події є недопустимими і речовий доказ, вилучений під час цієї слідчої дії - шприц із рідиною, і висновок експерта щодо цієї рідини;
- легендована особа «ОСОБА_5.», яку вона знає як ОСОБА_6, пояснювала в судовому засіданні, що ОСОБА_4 не займається збутом наркотичних засобів, вони є подругами, проживали в її помешканні, що на час проведення НСРД вона була наркозалежна й щодо неї було відкрито кримінальне провадження за ч. 3 ст. 307 КК, її змусили шляхом шантажу, обіцянок і погроз написати заяву стосовно обвинуваченої та здійснити провокаційні дії.
Крім того, засуджена посилається на те, що суд апеляційної інстанції всупереч вимогам статей 404, 419 КПК:
- безпідставно відхилив клопотання сторони захисту про повне дослідження відеофайлів, які в суді першої інстанції було досліджено лише частково, та про допит експерта, який раніше не допитувався;
- ретельно не перевірив усіх доводів, зазначених засудженою та захисником в апеляційних скаргах, у тому числі щодо провокації злочину, та не мотивував належним чином свого рішення про залишення без зміни вироку суду першої інстанції.
Позиції учасників судового провадження
Від учасників процесу заперечень на касаційну скаргу не надходило.
У судовому засіданні:
- засуджений ОСОБА_2 та його захисник підтримали вимоги касаційної скарги засудженої ОСОБА_4 та просили скасувати судові рішення і відносно самого ОСОБА_2;
- прокурор вважала судові рішення законними та обґрунтованими й просила залишити їх без зміни.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 1 ст. 370 КПК судове рішення має бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
У частинах 1, 2 ст. 419 КПК зазначено, що у мотивувальній частині ухвали суду апеляційної інстанції, зокрема, зазначаються: встановлені судом апеляційної інстанції обставини з посиланням на докази, а також мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними; мотиви, з яких суд