Постанова
іменем України
12 березня 2019 року
м. Київ
справа № 515/1145/17
провадження № 51-7036км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Лагнюка М.М.,
суддів Макаровець А.М. та Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Бруса Ю.І.,
прокурора Рибачук Г.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - Дукіна С.В. на вирок Апеляційного суду Одеської області від 23 травня 2018 року в кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017160440000247 від 30 червня 2017 року, за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 342 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Татарбунарського районного суду Одеської області від 21 вересня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за частиною 2 статті 342 КК до покарання у виді штрафу в розмірі ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2550 грн.
На підставі статей 71, 72 КК ОСОБА_1 остаточно призначено покарання, які за сукупністю зазначеного вироку та вироку Татарбунарського районного суду Одеської області від 27 травня 2016 року, складанню не підлягають і виконуються самостійно, а саме у виді:
- штрафу в розмірі ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2550 грн;
- позбавлення волі на строк 4 роки, від відбування якого на підставі статті 75 КК ОСОБА_1 звільнено та покладено на нього обов'язки, передбачені статтею 76 КК. Іспитовий строк для засудженого визначено обчислювати з 27 травня 2016 року.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за злочин, вчинений за таких обставин.
29 червня 2017 року о 22:55 до Татарбунарського відділення поліції надійшло повідомлення по телефону про те, що у приймальному відділенні Татарбунарської центральної районної лікарні невідома особа вчиняє неправомірні дії. За вказівкою оперативного чергового Татарбунарського ВП Арцизького ВП ГУНП в Одеській області та відповідно до постової відомості розстановки нарядів за 29 червня 2017 року, затвердженої начальником Татарбунарського ВП, на місце події було направлено наряд у складі офіцерів поліції Татарбунарського ВП АВП ГУНП в Одеській області: інспектора ЮП ОСОБА_8.; ст. дільничного ОСОБА_4; поліцейського СРПП ОСОБА_5, яких згідно зі статтею 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» віднесено до представників правоохоронних органів.
Прибувши на місце події, вищевказані працівники поліції виявили ОСОБА_1, який, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, у приміщенні приймального відділення Комунального закладу «Татарбунарська центральна районна лікарня», розташованого на вул. Московській, 8 у м. Татарбунари Одеської області, почав висловлюватися нецензурною лайкою на адресу зазначених представників правоохоронного органу та провокувати бійку, на зауваження і прохання заспокоїтись не реагував, після чого штовхнув ОСОБА_4 рукою в тулуб.
Апеляційний суд Одеської області 23 травня 2018 року ухвалив новий вирок, яким скасував вирок Татарбунарського районного суду Одеської області від 21 вересня 2017 року щодо засудженого ОСОБА_1 в частині призначення покарання.
ОСОБА_1 призначено покарання за вчинення злочину, передбаченого частиною 2 статті 342 КК, у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі статті 71 КК ОСОБА_1 частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Татарбунарського районного суду Одеської області від 27 травня 2016 року, за яким його було засуджено до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, і остаточно йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 ухвалено обчислювати з 23 травня 2018 року.
Засудженого ОСОБА_1 затримано у залі суду та під вартою доставлено в ДУ «Одеська установа виконання покарань (№21)» Міністерства юстиції України.
У решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ставить вимогу про скасування вироку апеляційного суду та призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції. Зі змісту касаційної скарги вбачається, що захисник посилається на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого і на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що судове провадження повинно було проводитися у загальному порядку в разі невизнання судом апеляційної інстанції обтяжуючої покарання обставини - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Також захисник вважає, що суд апеляційної інстанції неправомірно послався на те, що засуджений вдруге вчинив злочин, передбачений частиною 2 статті 342 КК, оскільки впродовж року з дня відбуття покарання за вироком Татарбунарського районного суду Одеської області від 20 лютого 2012 року ОСОБА_1 не вчинив нового злочину, а тому відповідно до пункту 5 частини 1 статті 89 КК він вважається таким, що не має судимості.
Вказує, що взяті судом апеляційної інстанції за основу характеризуючі дані, на які послався прокурор, частково не відповідають дійсності. Вважає, що відповідно до пунктів 1, 5 частини 1 статті 89 КК за вироками від 01 грудня 2009 року та від 20 лютого 2012 року засуджений є таким, що судимостей не має, а судимість за вироком від 27 травня 2016 року вважається за наявності однієї судимості.
Зазначає про сплату штрафу за вироком у цьому кримінальному провадженні, призначено з урахуванням усіх обставин, які вплинули на призначення такого покарання.
Також на противагу твердженням прокурора та висновкам суду захисник вказує, що засуджений із 30 жовтня 2017 року офіційно працевлаштувався за трудовим договором, а 01 лютого 2018 року був зареєстрований як фізична особа - підприємець, до адміністративної відповідальності не притягувався, скарг на нього від сусідів до міської ради не надходило, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, а орган пробації вважав за можливе його виправлення без ізоляції від суспільства.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, як