Постанова
Іменем України
04 березня 2019 року
м. Київ
справа № 321/1573/17-ц
провадження № 61-45879св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідачі: ОСОБА_5, ОСОБА_6,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про усунення від права на спадкування за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 30 травня 2018 року у складі судді Олійника М. Ю. та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 13 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Гончар М. С., Маловічко С. В., Крилової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року ОСОБА_4. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про усунення від права на спадкування.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла її мати - ОСОБА_7, після смерті якої спадкоємцями за законом є: вона та за правом представлення онуки: ОСОБА_5, ОСОБА_6 Зазначено, що її мати за життя, як людина похилого віку, потребувала допомоги та постійного догляду, за станом здоров'я була позбавлена можливості самостійно пересуватися. Вона, як дочка, надавала спадкодавцю необхідну допомогу, у зв'язку з чим, мешкаючи у м. Запоріжжі, кожні вихідні приїздила до матері для надання їй допомоги, а після погіршення стану здоров'я матері, приблизно у травні 2001 року, вона, покинувши роботу у м. Запоріжжі, переїхала проживати до матері. У той же час, її брат та син спадкодавця - ОСОБА_8, допомоги матері не надавав, незважаючи на погіршення стану її здоров'я. З 2006 року ОСОБА_7 взагалі втратила здатність самостійно пересуватись та обслуговувати себе, через що догляд за нею став ще більш складним та потребував значних зусиль і витрат. У догляді за матір'ю їй допомагала лише її дочка. Після смерті брата - ОСОБА_8, у 2007 році, його дочки: ОСОБА_5, ОСОБА_6, усвідомлюючи безпорадний стан ОСОБА_7 та потребу у сторонній допомозі, допомоги або догляду не надавали. Для забезпечення умов, необхідних для проживання ОСОБА_7, було поміняно двері та вікна у будинку, замінено водопровід, зроблено ремонт, незважаючи на це, відповідачі, будучи обізнаними про потреби ОСОБА_7, продовжували ігнорувати свої обов'язки щодо утримання та допомоги.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_4 просила суд усунути ОСОБА_5 і ОСОБА_6 від права на спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_7
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Михайлівського районного суду Запорізької області від 30 травня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено, що спадкодавець потребував допомоги саме від ОСОБА_5 і ОСОБА_6, а також, що останні, усвідомлюючи свій обов'язок, свідомо ухилялися від надання такої допомоги. Недоведеним залишився і факт винної поведінки відповідачів, яка б свідчила, що вони мали можливість виконувати обов'язки щодо допомоги спадкодавцю, але не вчиняли необхідних дій для цього. Не може бути підставою для усунення відповідачів, які є спадкоємцями за законом, від права на спадкування після смерті ОСОБА_7, лише твердження ОСОБА_4 про те, що вони за життя не відвідували, чи відвідували дуже рідко спадкодавця, не надавали їй допомоги, без доведення факту звернення за такою допомогою та ухилення відповідачів від її надання.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 13 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення.
Рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 30 травня 2018 рокузалишено без змін.
Апеляційний суд, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, погодився з висновком районногосуду і зазначив, що підстави, передбачені частиною п'ятою статті 1224 ЦК України, для усунення відповідачів від права на спадкування відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2018 року ОСОБА_4 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий судовий розгляд.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 321/1573/17-ц з Михайлівського районного суду Запорізької області.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У листопаді 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами було порушено норми матеріального та процесуального права й ухвалено незаконні судові рішення.
Судами помилково чи свідомо не досліджено зібрані у справі докази, якими є показання свідків, у тому об'ємі, в якому вони були надані суду (пункт 1 частина третя стаття 411 ЦПК України), що призвело до їх неправильного викладення у судовому рішенні. Так, на її переконання, суд використав контексти з показань свідків, а також її пояснень, у своєму рішенні та надав їм інше значення, що призвело до втрати їх первинного значення потрібного для правильного вирішення справи.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У листопаді 2018 року ОСОБА_5 і ОСОБА_6 подали до Верховного Суду відзиви на касаційну скаргу, в яких зазначено, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими, суди правильно застосували норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, дали належну правову оцінку доказам, наданим сторонами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_7, після смерті якої залишилось спадкове майно: житловий будинок і земельна ділянка по АДРЕСА_1.
Із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 звернулись: її дочка - ОСОБА_4, та за правом представлення онуки: ОСОБА_5, ОСОБА_6, батько яких - ОСОБА_8, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
30 грудня 2015 року ОСОБА_4 отримала свідоцтво на право власності на спадщину за законом після смерті ОСОБА_7 (а. с. 228, 231, т. 1).
14 червня 2016 року свідоцтва на право власності на спадщину за законом після смерті ОСОБА_7 отримали: ОСОБА_5 і ОСОБА_6 (а. с