Постанова
Іменем України
18 березня 2019 року
м. Київ
справа № 347/1570/17
провадження № 61-42278св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Пророка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_5,
треті особи - Орган опіки та піклування Косівської районної державної адміністрації Івано-Франківської області, Орган опіки та піклування служби у справах дітей Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 16 травня 2018 року в складі судді Гордія В. І. та постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області від 16 липня 2018 року в складі колегії суддів: Томин О. О., Мелінишин Г. П., Пнівчук О. В.,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, третя особа - Орган опіки та піклування Косівської районної державної адміністрації Івано-Франківської області, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини.
Позовна заява ОСОБА_4 мотивована тим, що 23 жовтня 2010 року між сторонами зареєстровано шлюб, під час якого у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_7, яка проживає разом з батьком, перебуває на його утриманні та вихованні. Починаючи з березня 2015 року сторони не проживають однією сім'єю і будь-яких стосунків, які б свідчили про наявність сім'ї, не підтримують.
ОСОБА_5 не цікавиться життям дочки. З квітня 2017 року дочка проживає з позивачем та його батьками, перебуває на повному їх утриманні, відвідує школу, характеризується позитивно і такий спосіб проживання найбільше відповідає її інтересам. ОСОБА_7 хоче залишитися проживати разом з батьком, при згадуванні про маму вона плаче та боїться її, не хоче з нею спілкуватися. З квітня 2017 року ОСОБА_5 лише двічі провідала дочку і під час зустрічі з нею, на його думку, була у нетверезому стані.
На підставі викладеного ОСОБА_4 просив: розірвати шлюб між сторонами; неповнолітню ОСОБА_7 залишити на вихованні батька ОСОБА_4
У вересні 2017 року ОСОБА_5 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4, третя особа - Орган опіки та піклування служби у справах дітей Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області, про визначення місця проживання дитини.
Позовна заява ОСОБА_5 мотивована тим, що вона не заперечує щодо розірвання шлюбу, однак бажає, щоб дитина і надалі проживала з нею, оскільки до цього часу вона належним чином її виховувала та доглядала. Вважає, що в інтересах дочки проживати саме з матір'ю, а не з її батьком. Зазначає, що має достатньо часу, щоб відводити дочку в школу, займатися з нею ввечері, гуляти та іншим чином піклуватись про неї.
Окрім цього зазначає, що має стабільний дохід, яким може у повному обсязі створити всі необхідні умови для проживання та нормального розвитку дитини, задовольнити гармонійний розвиток її особистості в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості. Вказує, що ОСОБА_4 не має достатнього доходу для матеріального забезпечення дочки, мешкає у будинку, який належним чином не обладнаний всім необхідним для нормального розвитку дитини.
На підставі викладеного ОСОБА_5 просила визначити місце проживання дитини з матір'ю.
Рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 16 травня 2018 року позов ОСОБА_4 задоволено. Шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, зареєстрований 23 жовтня 2010 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Івано-Франківського міського управління юстиції, про що було зроблено актовий запис № 1657, розірвано. Неповнолітню ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишено на вихованні батька ОСОБА_4 При оформленні розірвання шлюбу залишено відповідачу за первісним позовом прізвище «ОСОБА_5». У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що мати навідувалася до доньки у стані алкогольного сп'яніння, протягом тривалого часу не цікавилася життям дитини. Позивач працевлаштований, має постійне місце проживання і може створити належні умови для проживання та виховання дитини. Проживання дочки з батьком буде найбільше відповідати інтересам дитини.
Постановою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 16 липня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що для гармонійного морального та психічного розвитку дітей необхідні стабільні умови проживання, відчуття захищеності, підтримка найближчих для них людей, якими вони вважають обох батьків. Суд першої інстанції правильно врахував інтереси дитини, її психоемоційний стан та прив'язаності, беручи до уваги більшу прив'язаність дитини до батька, бабусі і дідуся, про що свідчать висновки спеціалістів, покази свідків. Починаючи з квітня 2017 року ОСОБА_7 постійно проживає з батьком, добре почуває себе у цьому середовищі, відвідує шкільний заклад, різноманітні гуртки, за дитиною здійснюється медичний догляд, у дитини є друзі, захоплення, дитина має сталі сімейні зв'язки, вважає своє місце проживання постійним та комфортним. Зміна місця проживання дитини завдасть більшої шкоди її інтересам, усталеному побуту, моральному, фізичному розвитку, ніж її залишення з тим з батьків, з ким вона проживає.
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду в частині вирішення позовних вимог щодо місця проживання ОСОБА_7, ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_4 про визначення місця проживання дочки з батьком, задовольнити позов ОСОБА_5 про визначення місця проживання дитини з матір'ю.
У решті судові рішення не оскаржуються, тому відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України судом касаційної інстанції не переглядаються.
Касаційна скарга мотивована тим, що позивач за первісним позовом та його батьки силоміць утримують ОСОБА_7 у себе та не повертають її матері. В інтересах дочки проживати саме зі матір'ю, а не з її батьком. Позивач за зустрічним позовом має стабільний дохід, яким може у повному обсязі створити всі необхідні умови для проживання та нормального розвитку дитини, задовольнити гармонійний розвиток її особистості в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості. ОСОБА_4 не має стабільного доходу та не може забезпечити належними умовами для нормального розвитку дитини. Спиртними напоями ОСОБА_5 не зловживає, за місцем проживання характеризується позитивно, добре відноситься до дочки. Суди не дослідили зібрані у справі докази. Висновок Комісії з питань захисту прав дітей Косівської районної державної адміністрації Івано-Франківської області є необґрунтованим, тому його не потрібно брати до уваги.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов.
29 жовтня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Суди встановили, що 23 жовтня 2010 року між сторонами зареєстровано шлюб, під час якого у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_7.
Встановлено, що ОСОБА_7 з квітня 2017 року проживає з батьком ОСОБА_4, дідом ОСОБА_8, бабою ОСОБА_9 у житловому будинку у АДРЕСА_1, що підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 29 серпня 2017 року.
ОСОБА_5 проживає у квартирі АДРЕСА_2 (склад - 7 осіб), про що свідчить довідка Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтія-Сервіс» від 14 вересня 2017 року.
ОСОБА_7 була зарахована з 31 серпня 2017 року ученицею першого класу Текучанської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Косівської районної ради Івано-Франківської області та навчається в даній школі.
Відповідно до характеристики, виданої Текучанською сільської радою Косівського району Івано-Франківської області 29 серпня 2017 року, ОСОБА_4 характеризується позитивно, скарг на негативну поведінку не поступало.
Згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов проживання сім'ї позивача за первісним позовом від 29 серпня 2017 року житловий будинок, площею 85 кв. м, в якому проживає дочка сторін по справі разом із батьком, розміщений на території населеного пункту, якому надано статус гірського, умови проживання добрі. ОСОБА_5 навідує дочку не часто.
Суди також встановили, що батько дитини працевлаштований, працює у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Зеленбудсервіс» (далі - ТОВ «Зеленбудсервіс») на посаді менеджера з 28 листопада 2017 року по даний час, про що свідчить довідка вказаного товариства від 08 грудня 2017 року.
Встановлено, що позивач за первісним позовом та його родина, з якими проживає дитина, забезпечують соціально-побутові умови, інтелектуальний, моральний, духовний та фізичний розвиток дитини.
Згідно з висновком Комісії з питань захисту прав дітей Косівської районної державної адміністрації Івано-Франківської області від 27 листопада 2017 року малолітню ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, доцільно залишити на проживання з ОСОБА_4
Відповідно до листа Служби у справах дітей Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 14 грудня 2017 року питання визначення місця проживання ОСОБА_7 не розглядалося на засіданні комісії, відповідно, органом опіки та піклування м. Івано-Франківська не надавався відповідний висновок.
Відповідач за первісним позовом вказувала, що її дочка може проживати у квартирі її бабусі АДРЕСА_3.
Встановлено, що за місцем проживання бабусі відповідача за первісним позовом (1943 рокународження) зареєстрований тако