Постанова
Іменем України
18 березня 2019 року
м. Київ
справа № 356/15/18
провадження № 61-43557св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Пророка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_5,
треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області, Орган опіки та піклування (виконавчого комітету) Березанської міської ради Київської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Апеляційного суду Київської області від 27 липня 2018 року у складі колегії суддів: Сержанюка А. С., Журби С. О., Кашперської Т. Ц.,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області, Орган опіки та піклування (виконавчого комітету) Березанської міської ради Київської області, про усунення перешкод у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною батьком, який проживає окремо.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_4 і ОСОБА_5 з 03 вересня 2011 року перебували у шлюбі, який рішенням Березанського міського суду Київської області від 01 серпня 2014 розірвано. Від цього шлюбу мають спільну дитину - неповнолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає матір'ю.
Позивач зазначає, що з часу розлучення між сторонами почались непорозуміння щодо прийняття участі у вихованні сина. На неодноразові прохання позивача надати можливість бачитись з дитиною відповідач відмовляє, не пускає в будинок та двір за місцем проживання дитини. Намагання позивача мирним шляхом врегулювати спір призводять лише до нових конфліктів. Позивач наголошує на тому, що створення відповідачем перешкод у його спілкуванні з сином порушує права останнього як дитини та суперечить його інтересам, позбавляючи його спілкування з батьком, його піклування та участі в житті дитини.
На підставі вищевикладеного ОСОБА_4 просив зобов'язати відповідача не чинити перешкоди позивачу брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з сином ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та визначити наступні способи його участі у вихованні дитини: особисте спілкування з сином за місцем його проживання та в телефонному режимі; побачення у святкові дні за місцем проживання, перебування терміном не менше 4 годин за погодженням з відповідачем; спільний відпочином з виїздом в м. Київ в денний період з 10 до 18 години в дні, за погодженням з відповідачем; спільний відпочином під час відпустки терміном 7 - 10 днів із виїздом на оздоровлення в межах України; відвідування дитини у період хвороби за місцем її проживання, перебування, лікування; встановити дні, по яким позивач забиратиме дитину до себе додому для спілкування в домашніх умовах у вихідні дні відповідно до графіка роботи 2 рази в місяць з 18 години 30 хвилин п'ятниці до 18 години неділі; безперешкодна участь у спільному святкуванні дня народження сина (з можливою участю інших осіб) кожного року 16 червня з 09 години до 22 години терміном не менше 4 годин, а також зобов'язати ОСОБА_5 для вільного спілкування з сином надавати позивачу точну інформацію щодо фактичного місця навчання, проживання, перебування дитини, а у разі захворювання дитини негайно повідомляти про це.
Рішенням Березанського міського суду Київської області від 03 травня 2018 року (у складі судді Капшученко І. О.) позов задоволено.
Зобов'язано ОСОБА_5 не чинити ОСОБА_4 перешкоди у вихованні та вільному спілкуванні з малолітнім сином - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Визначено наступні способи участі ОСОБА_4 у вихованні малолітнього сина - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1: особисте спілкування з сином за місцем його проживання та в телефонному режимі; побачення у святкові дні за місцем проживання, перебування терміном не менше 4 годин за погодженням з відповідачем; спільний відпочинок з виїздом в м. Київ в денний період з 10 до 18 години в дні, за погодженням з відповідачем; спільний відпочинок під час відпустки терміном 7 - 10 днів із виїздом на оздоровлення в межах України; відвідування дитини у період хвороби за місцем її проживання, перебування, лікування; відповідно до графіка роботи ОСОБА_4 забирати дитину до себе додому для спілкування в домашніх умовах у вихідні дні 2 рази в місяць з 18 години 30 хвилин п'ятниці до 18 години неділі; безперешкодна участь у спільному святкуванні дня народження сина (з можливою участю інших осіб) кожного року 16 червня з 09 години до 22 години терміном не менше 4 годин, а також зобов'язати ОСОБА_5 для вільного спілкування з сином надавати позивачу точну інформацію щодо фактичного місця навчання, проживання, перебування дитини, а у разі захворювання дитини негайно повідомляти про це ОСОБА_4 Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що з урахуванням інтересів дитини, віку, поведінки батьків, між якими немає порозуміння, що може негативно вплинути на розвиток дитини, психічний та фізичний стан малолітньої дитини, вважає за можливе визначити позивачу, як спосіб участі у спілкуванні та вихованні малолітнього сина ОСОБА_6 зазначений позивачем у позовній заяві, оскільки такий графік спілкування батька з дитиною є прийнятним, та має за мету налагодження взаємовідносин між батьками дитини щодо питань виховання дитини.
Рішенням Апеляційного суду Київської області від 27 липня 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Визначено наступні способи участі ОСОБА_4 у вихованні малолітнього сина - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1: особисте спілкування з сином за місцем його проживання та в телефонному режимі; побачення у святкові дні за місцем проживання, перебування терміном не менше 4 годин за погодженням з відповідачем; спільний відпочинок під час відпустки терміном 7 - 10 днів на рік із виїздом на оздоровлення в межах України за погодженням з матір'ю дитини; відвідування дитини у період хвороби за місцем її проживання, перебування, лікування; відповідно до графіка роботи ОСОБА_4 забирати дитину до себе додому для спілкування в домашніх умовах у вихідні дні 2 рази в місяць з 18 години 30 хвилин п'ятниці до 18 години неділі; безперешкодна участь у спільному святкуванні дня народження сина кожного року 16 червня з 09 години до 22 години терміном не менше 4 годин за погодженням з матір'ю дитини.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження своїх вимог щодо зобов'язання відповідача не чинити перешкоди позивачу брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з сином, тому заявлений ним позов у цій частині визнав необґрунтованим у зв'язку з цим відмовив у задоволенні цих вимог.
При цьому визначаючи способи участі позивача у вихованні малолітнього сина, апеляційний суд на підставі заявлених вимог, висновку органу опіки та піклування, всебічного врахування інтересів дитини, рівності прав батьків на участь у вихованні дитини, прагнення та бажання позивача спілкуватися з дитиною, приймати участь у її житті, складні обставини, які склалися між батьками дитини, її вік, тривалий час відсутності спілкування батька з дитиною, визначити наступні способи участі позивача у вихованні малолітнього сина, дійшов висновку про наявність правових підстав для частково задоволення цих вимог.
У касаційній скарзі, поданій у вересні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог і закрити провадження у цій справі.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд визначав способи участі батька у вихованні дитини за відсутності існування перешкод, які чинить мати, з якою проживає їхній син, залишив поза увагою, що ніяких перешкод зі сторони ОСОБА_5 позивачу щодо спілкування його з дитиною не чинилось, а навпаки позивач всіляко ухилявся від зустрічі з дитиною.
При цьому, ОСОБА_5 зазначає, що нею не порушувалось рішення Органу опіки та піклування (виконавчого комітету) Березанської міської ради Київської області, а навпаки просила суди попередніх інстанції зазначене рішення не змінювати. Отже, вважає за доцільне закрити провадження у справі, оскільки відсутній предмет спору.
31 січня 2019 року цивільну справу передано до Верховного Суду.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи