Постанова
Іменем України
13 березня 2019 року
м. Київ
справа № 203/1635/16-ц
провадження № 61-33720св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Коротуна В. М., Курило В. П. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 червня 2017 року у складі колегії суддів:
Максюти Ж. І., Демченко Е. Л., Куценко Т. Р.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 09 вересня 2015 року між позивачем та відповідачем була укладена угода, відповідно умов якої сторони домовились укласти договір купівлі-продажу майна. Відповідачу позивачем за угодою був наданий завдаток в сумі 50 000,00 грн в рахунок вартості квартири. На початку січня 2016 року відповідач відмовився від продажу належної йому квартири, проте грошові кошти, які були ним отримані у вигляді завдатку, повертати відмовився, мотивуючи це своїм скрутним матеріальних становищем.
Оскільки відповідач в добровільному порядку грошові кошти повертати відмовляється, позивач просив в судовому порядку стягнути з
ОСОБА_2 на його користь безпідставно набуті грошові кошти у сумі
50 000 грн, та стягнути з відповідача судові витрати по справі.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Кіровського районного суду міста Дніпропетровська
від 21 лютого 2017 року позовні вимоги задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі
50 000,00 грн, а також судовий збір в розмірі 551,20 грн.
Задовольняючи позов, районний суд виходив із недійсності (нікчемності) попереднього договору про купівлю нерухомого майна, який було укладено між сторонами, з підстав недотримання при його укладенні вимог статей 635, 657, ЦК України. У зв'язку із чим, на підставі статті 1212 ЦК України, стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 50 000,00 грн, оскільки вони були отримані без достатньої правової підстави.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 червня
2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 21 лютого 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що позивачем обрано не вірний спосіб захисту порушеного права, шляхом пред'явлення позову на підставі статті 1212 ЦК України, оскільки позивач для повернення набутого за недійсним правочином має право на звернення до суду з позовом на підставі статті 216 ЦК України.
Короткий зміст вимог та доводів наведених у касаційній скарзі:
25 червня 2017 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 через засоби поштового зв?язку подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 червня 2017 року та залишити в силі рішення Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 21 лютого 2017 року, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом норм матеріального та порушенням норм процесуального права.
Заявник зазначає, що скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, судом апеляційної інстанції було помилково не застосовано норми матеріального права, які поширюються на спірні правовідносини (стаття 1212 ЦК України), що призвело до скасування правильного по суті рішенні суду першої інстанції.
Доводи інших учасників справи:
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги:
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Кіровського районного суду міста Дніпропетровська.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення»
ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Статтею 388 ЦПК України встановлено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У червні 2018 року касаційна скарга разом із матеріали цивільної справи передана до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 06 лютого 2019 року цивільну справу
№ 203/1635/16-ц призначено до судового розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Статтею 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм проц