1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

18 березня 2019 року

м. Київ

справа № 341/2161/16-ц

провадження № 61-29249св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідачі: ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 23 січня 2017 року у складі судді Мула О. Д. та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 02 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Пнівчук О. В., Василишин Л. В., Томин О. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У грудні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за договором позики шляхом надання права продажу рухомого майна, що є предметом забезпечуваного обтяження.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 29 листопада 2013 року між ним та ОСОБА_6 укладений договір позики, за умовами якого він передав позичальнику суму позики в розмірі 12 000 000,00 грн, строком повернення до 01 листопада 2016 року.

На забезпечення виконання зобов'язання позичальника за вказаним договором позики, 12 липня 2016 року між ним та ОСОБА_5 укладений договір застави, предметом якого є обладнання Komori System 438S чотирьохсекційна 16-сторнікова рулонна офсетна друкарська машина для якісного друку з газовою сушкою на одному рулоні.

Позичальник порушив взяті на себе зобов'язання щодо повернення суми позики.

Враховуючи наведене, позивач просив стягнути із ОСОБА_5 на його користь заборгованість за договором позики шляхом надання йому права продажу будь-якій особі - покупцю на власний вибір обладнання: Komori System 438S чотирьохсекційної 16-сторінкової рулонної офсетної друкарської машини.

Рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 23 січня 2017 року позов задоволено. Стягнуто із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 суму заборгованості за договором позики від 29 листопада 2013 року в розмірі 12 000 000,00 грн, шляхом надання права ОСОБА_4 права продажу будь-якій особі - покупцю на власний вибір обладнання: Komori System 438S чотирьохсекційна 16-сторінкова рулонна офсетна друкарська машина для якісного друку з газовою сушкою на одному рулоні, що виробляє 16-ти сторінкову продукцію у чотирьох кольорах на обох сторонах паперу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 Вирішено питання розподілу судових витрат.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що у зв'язку з невиконанням ОСОБА_6 своїх зобов'язань за договором позики від 29 листопада 2013 року, позивач за рахунок предмета застави обладнання Komori System 438S, належного ОСОБА_5, має право задовольнити свої вимоги, які виникають із договору позики.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 02 серпня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилено. Рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_7 не надано належних та допустимих доказів того, що станом на час ухвалення судом оскаржуваного рішення від був власником обладнання Komori System 438S.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиції інших учасників

У серпні 2017 року ОСОБА_7 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 23 січня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 02 серпня 2017 року, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

У касаційній скарзі заявник вказує на те, що 11 червня 2013 року між ним та ТОВ «Триада-Прінт» укладений договір купівлі-продажу, за умовами якого йому у власність передана зазначена чотирьохсекційна 16-сторінкова рулонна офсетна друкарська машина Komori System 438S. Із моменту укладення договору купівлі-продажу ним не здійснювалося відчуження цього майна жодній особі, в тому числі ОСОБА_5, а тому останній не мав права передавати в заставу це рухоме майно, а позивач звертати стягнення на нього. Суд апеляційної інстанції проігнорував пункт 1.3 договору купівлі-продажу, відповідно до якого право власності на майно переходить від продавця до покупця у момент підписання сторонами цього договору, тобто передача та/або оплата вартості майна не є обов'язковими та необхідними умовами для переходу права власності. Крім того, апеляційний суд проігнорував той факт, що в межах цивільної справи його позов до ТОВ «Триада-Прінт» про визнання права власності заявлений на підставі статті 392 ЦК України, тобто він виступає як власник майна і лише намагається отримати це право в судовому порядку. Вирішуючи спір, суди не з'ясували, чи була додержана позивачем встановлена законом процедура звернення стягнення на предмет застави.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано справу та надано строк для подання заперечень на неї.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон від 03 жовтня 2017 року), за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону від 03 жовтня 2017 року касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У травні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначену цивільну справу передано Верховному Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Позиція Верховного Суду

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають вимогам ЦПК України (у редакції на час його ухвалення) щодо законності та обґрунтованості.

Судами установлено, що згідно з договором позики від 29 листопада 2013 року ОСОБА_4, як позикодавець, на умовах визначених договором надав позичальнику ОСОБА_6 безвідсоткову позику у сумі 12 000 000,00 грн, а останній зобов'язався повернути позику у визначений договором строк до 01 листопада 2016 року.

На забезпечення виконання зобов'язання позичальника за вказаним договором позики, 12 липня 2016 року між ОСОБА_4 (заставодержатель) та ОСОБА_5 (заставодавець) укладений

................
Перейти до повного тексту