ПОСТАНОВА
Іменем України
18 березня 2019 року
Київ
справа №804/1351/16
адміністративне провадження №К/9901/28286/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,
суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2016 (головуючий суддя: Круговий О.О., судді: Нагорна Л.М., Юхименко О.В.)
у справі № 804/1351/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз-Термінал»
до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз-Термінал» (далі - позивач, ТОВ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач, ОДПІ), в якому просило: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 01.10.2015: № 0000032204 про збільшення грошового зобов'язання із ПДВ на 73934,00 грн. за основним платежем та на 36967,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); №0003022201 про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ за липень 2015 року на 7216,00 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2016 у задоволенні позову відмовлено. Висновок суду обґрунтований тим, що подані у судовому процесі на підтвердження правомірності формування сум податкового кредиту документи не відповідають нормам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (Закон № 996-XIV), зокрема щодо розкриття змісту та обсягу послуг, що свідчить про відсутність реального характеру поставки позивачу послуг від ТОВ «Нормал Плюс».
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2016 постанову суду першої інстанції скасовано, позов задоволено: визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення ОДПІ від 01.10.2015: № 0000032204 та №0003022201.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову апеляційного суду, посилаючись на порушення судами норм пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (Закон № 996-XIV), та залишити в силі постанову суду першої інстанції. За доводами касаційної скарги апеляційний суд, на відміну від суду першої інстанції, не дав належної оцінки доданим позивачем до матеріалів справи доказам на підтвердження поставки йому від ТОВ «Нормал Плюс», які не розкривають змісту та обсягу господарської операції, що разом із іншими доказами свідчить про відсутність реального характеру поставки.
Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну, а постанову апеляційного суду - без змін.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Фактичною підставою для збільшення у податковому обліку позивача грошового зобов'язання із ПДВ, зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 18.09.2015 № 102/22-01/33892463. Згідно з висновками цього акту позивачем порушені норми пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, а саме: завищено податковий кредит за липень 2015 року на загальну суму 81150, 00 грн. за господарськими операціями із поставки послуг від ТОВ «Нормал Плюс», які не мали реального характеру. Висновки про відсутність реального характеру поставки послуг від цього постачальника обґрунтовані з посиланням на ознаки фіктивності такого постачальника: відсутність адміністративно-господарських можливостей (виробничо-складських приміщень, трудових ресурсів); невідповідність документів, виписаних з посиланням на поставку послуг нормам ст. 9 Закону № 996-XIV.
За наслідками висновків акту перевірки відповідачем стосовно позивача прийняті податкове повідомлення-рішення від 01.10.2015: № 0000032204 про збільшення грошового зобов'язання із ПДВ на 73934,00 грн. за основним платежем та на 36967,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); №0003022201 про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ за липень 2015 року на 7216,00 грн.
У судовому процесі встановлено, що з посиланням на поставку позивачу від ТОВ «Нормал Плюс» підрядних послуг (ремонт покрівлі складу, демонтаж та встановлення огорожі, ремонт душових кімнат), послуг із прибирання складу, навантаження та розвантаження в митній зоні , сторони підписали акти надання послуг, від імені цього постачальника виписані податкові накладні, на підставі яких позивач задекларував суми податкового кредиту у податковій декларації із ПДВ за липень 2015 року.
Згідно з підпунктом «а» пункту 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.3 цієї статті встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (підпункт 198.6 цієї статті).
При цьому законодавцем передбачається реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.
За змістом наведених норм, право платника податків на збільшення податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником - платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 ПК) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).
Задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд виходив із реальності господарських операцій із поставки позивачу послуг від ТОВ «Нормал Плюс». Вказаний висновок зроблений судом з посиланням на документи, надані позивачем на підтвердження фактичного виконання поставки, як-то: акти надання послуг, податкові накладні, витягу з журналу реєстрації робітників, доказів на підтвердження наявності у позивача необхідності замовлення цих послуг. Даючи оцінку вказаним доказам, апеляційний суд вказав, що вони містять всі необхідні реквізити та обов'язкові посвідчення, шо свідчить про безпідставність висновків ОДПІ про неправомірність формуваня позивачем сум податкового кредиту на підставі таких документів. При цьому апеляційний суд зробив висновок про те, що певні недоліки у первинних документах не можуть бути підставою для позбавлення платника податків права на формування сум податкового кредиту за наявності інших належним чином оформлени