ПОСТАНОВА
Іменем України
12 березня 2019 року
Київ
справа №2а/0870/12123/11
касаційне провадження №К/9901/8231/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Конка-Оріхів» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24.09.2014 (суддя Батрак І.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2015 (головуючий суддя - Дадим Ю.М., судді: Богданенко І.Ю., Уханенко С.А.) у справі №2а/0870/12123/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Конка-Оріхів» до Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Конка-Оріхів» у грудні 2011 року звернулось до суду з адміністративним позовом до Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.12.2011 №000452302.
Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 24.09.2014 позов залишив без задоволення.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 02.06.2015 залишив постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24.09.2014 без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю «Конка-Оріхів» оскаржило їх у касаційному порядку.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24.09.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2015 на направити справу на новий розгляд.
В обґрунтування своїх вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Конка-Оріхів» посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, наголошує на тому, що дії податкового органу із проведення перевірки шляхом застосування вибіркового методу вчинені не на підставі, не у межах та не у спосіб, передбачений законодавством. В обґрунтування своєї позиції позивач зазначає, що Пологівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Запорізькій області була позбавлена права здійснювати перевірку на підставі Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок страховиків-юридичних осіб, а також їх філій, відділень та інших відокремлених підрозділів та документування виявлених порушень, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 16.07.2009 №378, оскільки позивач не відноситься до кола суб'єктів господарювання (страховики-юридичні особи, їх філії, відділення та інші відокремлені підрозділи), щодо яких положення названих Методичних рекомендацій можуть бути застосовані.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Пологівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Запорізькій області проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Конка-Оріхів» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 по 30.06.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 30.06.2011, результати якої оформлено актом від 23.11.2011 №34/23-34119990.
Перевірка проводилася на підставі аналізу наданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Конка-Оріхів» документів та інформації з комп'ютерних автоматизованих систем податкового органу.
Під час проведення перевірки позивачем не надано посадовим особам контролюючого органу контрольні стрічки до реєстраторів розрахункових операцій щодо обсягів та найменування реалізованого товару за період, що перевірявся.
Утім, Пологівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Запорізькій області шляхом застосування вибіркового методу встановлено, що середній відсоток реалізації Товариством з обмеженою відповідальністю «Конка-Оріхів» алкогольних напоїв та пива за лютий 2011 року становить 77%. Саме такий показник контролюючий орган застосував при розрахунку збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства за увесь період, що охоплювався перевіркою - з квітня 2010 року по червень 2011 року.
Так, за наслідками перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог статті 2 Закону України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» від 09.04.1999 № 587-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), що призвело до заниження збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства в сумі 354798грн.
Вказані висновки контролюючого органу, які були зафіксовані в акті перевірки, слугували підставою для прийняття Пологівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Запорізькій області оскарженого податкового повідомлення-рішення від 07.12.2011 №0000452302, яким збільшено грошове зобов'язання за платежем: збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства у загальній сумі 406068,5грн., у тому числі: за основним платежем - в сумі 354798грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - в сумі 51270,5грн.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, керувався тим, що постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2013 у справі №0870/435/12 встановлено, що Пологівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Запорізькій області при застосуванні вибіркового методу проведення перевірки та визначенні за його допомогою суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства за період з 01 квітня 2010 року по 30 червень 2011 року діяла у межах, наданих їй законодавством повноважень.
Порядок справляння та використання збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства визначає Закон України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» від 09.04.1999 №587-XIV (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» від 09.04.1999 №587-XIV (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності та підпорядкування, які реалізують в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольні напої та пиво.
У відповідності до статті 2 Закону України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» від 09.04.1999 №587-XIV (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що об'єктом оподаткування збором є виручка - товарооборот, одержаний на всіх етапах реалізації в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольних напоїв та пива, у тому числі за операціями, що не передбачають оплати у грошовій формі.
Статтею 3 Закону України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» від 09.04.1999 №587-XIV (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що ставка збору становить один відсоток від об'єкта оподаткування, визначеного статтею 2 цього Закону.
З аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства справляється за реалізацію алкогольних напоїв та пива суб'єктами господарювання будь-яких форм власності та обчислюється, виходячи з обсягу отриманої виручки від такої реалізації.
Механізм справляння збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства та використання коштів, що надійшли від справляння такого збору до спеціального фонду державного бюджету у порядку та розмірі, встановлених Законом України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства», визначає Порядок справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.2005 № 587 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 04.04.2007 № 613) (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 2 Порядку (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) контроль за правильністю обчислення збору, повнотою та своєчасністю його сплати до державного бюджету здійснюють органи державної податкової служби відповідно до законодавства.