ПОСТАНОВА
Іменем України
18 березня 2019 року
Київ
справа №826/10279/14
адміністративне провадження №К/9901/8166/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,
суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Головного управління ДФС у м. Києві
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.09.2014 (головуючий суддя: Кузьменко А.І.)
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2015 (головуючий суддя: Старова Н.Е., судді: Мєзєнцев Є.І., Чаку Є.В.)
у справі № 826/10279/14
за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Моноліт»
до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Головного управління ДФС у м. Києві
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Моноліт» (далі - позивач, ОСББ «Моноліт») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.06.2014 № 0002712204 про збільшення грошового зобов'язання із податку на прибуток на 100557,00 грн. та на 13312,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.09.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2015, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ від 27.06.2014 № 0002712204.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, посилаючись на порушення судами: ст. 8 Конституції України, пункту 44.1 ст. 44, підпункту 139.1.9. пункту 139.1 ст. 139, пункту 157.11 ст. 157 Податкового кодексу України (далі - ПК України), підпункту «є» підпункту 7.11.1, підпунктів 7.11.7 та 7.11.13 пункту 7.11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (Закон № 996-XIV), ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Доводи касаційної скарги дублюють висновки акту перевірки, які були підставою для прийняття оспрюваного податкового повідомлення-рішення.
Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить відмовити у її задоволенні з підстав її безпідставності та залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій..
Перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Фактичною підставою для збільшення у податковому обліку позивача сум грошового зобов'язання із податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті документальної позапланової виїзної перевірки від 24.01.2014 № 1/26-57-22-04-10/31349999. Згідно з цим актом позивач порушив норми пункту 4.1 ст. 4 Закону № 334/94-ВР, пункту 44.1 ст. 44, пунктів 138.1, 138.2 ст. 138, підпункту 139.1.9. пункту 139.1 ст. 139, пункту 157.11 ст. 157 ПК України, у результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 196677,00 грн. у податковому обліку за 1-й квартал, 1-е півріччя, 3-и квартали 2010 року, 2010 рік; 1-й квартал,, 2-й квартал, 2-3 квартали, 2-4 квартали 2011 року, 1-й квартал, 1-2 квартали, 3-и квартали 2012 року, 2012 року внаслідок включення до складу витрат на оплату підрядних послуг від ФОП ОСОБА_2 та не включення до доходів з інших джерел, що підлягають оподаткуванню, доходів, отриманих від орендарів за утримання прибудинкової території, водопостачання, охорону об'єкту.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, вказана перевірка була призначена з посиланням на підпункт 78.1.11 пункту 78.1 ст. 78 ПК України на підставі постанови старшого слідчого СУ фінансових розслідувань ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві майора податкової міліції Домбай М.М., внесеної до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 11.07.2013 за № 32013110080000095.
За наслідками висновків акту перевірки та процедури адміністративного оскарження ДПІ прийнято відносно позивача податкове повідомлення-рішення від 27.06.2014 № 0002712204 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток на 100557,00 грн. за основним платежем та на 13312,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що між позивачем (замовник) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (генпідрядник) було укладено договір генерального підряду від 20.04.2011 № 1404/11 щодо поставки робіт пов'язаних з ремонтом покриття балконів верхніх поверхів (ремонт даху будинку) та ремонт екранів балконів з пристроєм захисного козирка, для забезпечення безпеки мешканців. За наслідками виконання вказаного договору сторони підписали акти виконаних робіт, а позивач оплатив їх вартість.
Також, протягом періоду, що перевірявся, позивач здавав в оренду нежитлові приміщення. Однак отримані від орендарів кошти як оплата за утримання прибудинкової території позивач не включав до доходів відповідного податкового періоду.
Оподаткування неприбуткових установ і організацій, до яких поміж іншого віднесено об'єднання співвласників багатоквартирних будинків (далі - ОСББ), визначається відповідно до норм пункту 7.11 ст. 7 Закону № 334/94-ВР.
Пунктом «є» підпункту 7.11.1 пункту 7.11 ст. 7 цього Закону визначено, що ця стаття застосовується до неприбуткових установ і організацій, якими є, поміж іншим, об'єднання співвласників багатоквартирних будинків, створені у порядку, визначеному законом.
Згідно з абзацом четвертим підпункту 7.11.7 пункту 7.11 цієї статті від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених в абзаці "є" підпункту 7.11.1, отримані у вигляді внесків, коштів або майна, які надходять таким неприбутковим організаціям для забезпечення потреб їх основної діяльності, та у вигляді пасивних доходів.
Незалежно від положень абзацу першого цього підпункту, у разі коли неприбуткова організація отримує доход з джерел, інших ніж визначені відповідними підпунктами 7.11.2 - 7.11.7 цього пункту, така неприбуткова організація зобов'язана сплатити податок на прибуток, який визначається як сума доходів, отриманих з таких інших джерел, зменшена на суму витрат, пов'язаних із отриманням таких доходів, але не вище суми таких доходів (абзац другий підпункту 7.11.9 пункту 7.11 ст. 7 цього Закону)
Відповідно до абзацу третього підпункту 7.11.13 цього пункту під терміном "основна діяльність" слід розуміти діяльність неприбуткових організацій з надання благодійної допомоги, просвітніх, культурних, наукових, освітніх та інших подібних послуг для суспільного споживання, зі створення систем соціального самозабезпечення громадян (недержавні пенсійні фонди, кредитні спілки та інші подібні організації). До основної діяльності також включається продаж неприбутковою організацією товарів (послуг), які пропагують принципи та ідеї, для захисту яких було створено таку неприбуткову організацію, та які є тісно пов'язаними з її основною діяльністю, якщо ціна таких товарів (послуг) є нижчою за звичайну або коли така ціна регулюється державою. До основної діяльності не включаються операції з надання товарів (послуг) неприбутковими організаціями, визначеними в абзацах "в" - "д" підпункту 7.11.1 цього пункту, особам іншим, ніж засновники (члени, учасники) таких організацій. Кабінет Міністрів України може вводити тимчасові обмеження щодо поширення норм цього пункту на продаж неприбутковими організаціями окремих товарів чи послуг у разі коли такий продаж загрожує або суперечить правилам конкуренції на ринку визначеного товару, при існуванні достатніх доказів, наданих особами, які оподатковуються цим податком, та надають аналогічні товари (послуги), про таке порушення. Статутні документи неприбуткових організацій мають містити вичерпний перелік видів їх діяльності.
Вказані норми Закону № 334/94-ВР кореспондуються із нормами ст. 157 ПК, яка згідно з підпунктом «е» пункту 157.1 застосовується до неприбуткових установ та організацій, зареєстрованих згідно з вимогами законодавства та внесених органами державної податкової служби в установленому порядку до Реєстру неприбуткових організацій та установ, які є, зокрема: об'єднаннями співвласників багатоквартирного будинку.
Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у підпункті "е" пункту 157.1 цієї статті, отримані у вигляді внесків, коштів або майна, які надходять таким неприбутковим організаціям для забезпечення потреб їх основної діяльності та у вигляді пасивних доходів (пункту 157.8 цієї статті).
Згідно з абзацом другим пункту 157.11 ст. 157 ПК незалежно від положень абзацу першого цього пункту, у разі якщо неприбуткова організація отримує дохід із джерел, інших, ніж визначені пунктами 157.2 - 157.9 цієї статті, така неприбуткова організація зобов'язана сплатити податок на прибуток, який визначається як сума доходів, отриманих із таких інших джерел, що зменшена на суму витрат, пов'язаних з отриманням таких доходів, але не вище суми таких доходів.
Відповідно до абзацу четвертого пункту 157.15 цієї статті до основної діяльності не включаються операції з надання товарів, виконання робіт, надання послуг неприбутковими організаціями, визначеними в підпунктах "в" - "ґ" пункту 157.1 цієї статті, особам, іншим, ніж засновники (члени, учасники) таких організацій. Кабінет Міністрів України може вводити тимчасові обмеження щодо поширення норм цього пункту на продаж неприбутковими організаціями окремих товарів чи послуг у разі, якщо такий продаж загрожує або суперечить правилам конкуренції на ринку визначеного товару, при існуванні достатніх доказів, наданих особами, які оподатковуються цим податком та надають аналогічні товари, виконують роботи, надають послуги, про таке порушення. Статутні документи неприбуткових організацій повинні містити вичерпний перелік видів їх діяльності, які не передбачають одержання прибутку згідно з нормами законів, що регулюють їх діяльність.
Застосовуючи вказані правові норми, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, зробили висновок про те, що отримання позивачем коштів на відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території від орендарів приміщень мало відображатись позивачем у власній податковій звітності як доход з інших джерел. Так як вказані особи не є членами ОСББ, а норми підпункту 7.11.13 пункту 7.11 ст. 7 Закону № 334/94-ВР та пункту 157.15 ст. 157 ПК пов'язують звільнення