РІШЕННЯ
Іменем України
12 березня 2019 року
Київ
справа №9901/885/18
адміністративне провадження №П/9901/885/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Бевзенка В. М.,
Шарапи В.М.,
Білоуса О.В.,
Желтобрюх І.Л.,
секретар - Шевчук К.В.,
за участю
представника позивача - ОСОБА_5,
представника відповідача - Лисюка М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_7
до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
про визнання незаконним і скасування рішення від 10 жовтня 2018 року №1808/КО-18, зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
12 листопада 2018 року ОСОБА_7 (далі - позивач) звернулась до Верховного Суду з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - відповідач, ВККС, Комісія) про визнання незаконним і скасування рішення від 10 жовтня 2018 року №1808/КО-18, зобов'язання повторно призначити кваліфікаційне оцінювання стосовно позивача після виходу з відпустки по догляду за дитиною.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішення відповідача не відповідає Конституції України, Законам України та міжнародним правовим нормам. Зазначає, що не зважаючи на направлення нею на адресу відповідача заяв щодо перенесення відносно неї кваліфікаційного оцінювання після виходу з відпустки по догляду за дитиною, ВККС своїм рішенням від 01.02.2018 року №8/зп-18 призначила стосовно неї оцінювання на 15.05.2018 року. Вважає надану їй відповідачем відповідь від 13.02.2018 року №21-772/18 стосовно взяття наведеної позивачем інформації до відома не зрозумілою. Позивач зазначає, що на день проведення іспитів вона була вагітна та перебувала на лікарняному у зв'язку з вагітністю та пологами. Позивач вказує на те, що з приводу відсутності у законодавстві конкретного переліку поважних причин для неявки для проведення кваліфікаційного оцінювання та відсутності чіткої позиції відповідача у листі від 13.02.2018 року №21-772/18 щодо поважності викладених нею причин, вона вимушена була, здійснюючи догляд за дитиною, перебуваючи на лікарняному по вагітності та пологах за два тижні до народження дитини, 15.05.2018 року прибути на кваліфікаційне оцінювання, оскільки неявка могла стати підставою для ухвалення рішення про невідповідність здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді або невідповідність її займаній посаді. Посилаючись на приписи Закону України «Про професійний розвиток працівників» в тій частині, що до категорій вагітних жінок та жінок, що здійснюють догляд за дитиною не проводиться оцінювання, вважає, що вона фактично зазнала дискримінації за ознакою належності до певної професії. Зазначає, що порушення прав вагітних жінок на безпечне материнство під час залучення їх до проведення оцінювання не може бути виправдано дотриманням суспільних інтересів у сфері правосуддя. Позивач зауважує, що оцінювання вагітних жінок може здійснюватись виключно за заявою таких жінок. Крім того, позивач посилається на протиправність проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання з огляду на відсутність практичного суддівського досвіду, яка зумовлена об'єктивними причинами. Зазначає, що оскаржуване рішення відповідача не містить мотивів його прийняття та посилань на визначені законом підстави для його прийняття (т. 1 а.с. 1-13).
Відповідач позовні вимоги не визнав, надав до Суду відзив на позову заяву, в якому просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 відмовити. Відповідач зазначив, що кваліфікаційне оцінювання визначено Законом та проводиться в рамках судової реформи, що була запроваджена з метою відновлення довіри суспільства до судової влади шляхом очищення суддівського корпусу від непрофесійних і не доброчесних суддів та впровадження європейських стандартів судочинства. Відповідач зазначає, що отримавши інформацію від ОСОБА_7 про необхідність перенесення проведення кваліфікаційного оцінювання у зв'язку з перебуванням останньої у відпустці по догляду за дитиною Комісія повідомила позивача про взяття до відома такої інформації, як про ймовірну причину її неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання. Неявка позивача для складання іспиту свідчила б про необхідність визначення Комісією поважності вказаних ОСОБА_7 причин неявки або ж необхідності перенесення кваліфікаційного оцінювання. Однак позивач визнала за можливе та добровільно з'явилась для складення іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді та склала такий іспит. ВККС зауважує, що поважність причин неявки є оціночним поняттям, що жодним чином не звужує права учасників кваліфікаційного оцінювання, а навпаки дозволяє охопити максимальний обсяг обставин, які виникають в учасників кваліфікаційного оцінювання, що рішенням Комісії можуть бути визнані поважними. Відповідач зазначає, що рішення про можливість/неможливість з'явитись для участі в кваліфікаційному оцінюванні, визначивши всі фактори та загрози, може прийняти лише позивач, що виключає можливість допущення дискримінації відносно позивача. Щодо призначення оцінювання відносно позивача як такої, що не має практичного досвіду, відповідач вказує на відсутність визначення в законодавстві обставин, за яких суддя не підлягав би оцінюванню. Крім того, зазначає, що оскаржуване рішення мотивовано наявністю фактичних обставин, як то виявлення невідповідності судді займаній посаді за критерієм професійної компетентності у зв'язку з отриманням позивачем за виконання практичного завдання бала, який є меншим за 50 відсотків від максимально можливого. Вважає, що законодавчі підстави для скасування рішення від 10 жовтня 2018 року №1808/КО-18 відсутні. Також зазначає про відсутність законодавчої підстави для встановлення нових строків проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі призначення повторного складання іспиту щодо особи, яка вже виконала анонімне письмове тестування і практичне завдання (т. 1 а.с. 48-57).
Позивачем до Суду надано заперечення на відзив відповідача, в якому вказано на безпідставність наведених у відзиві обґрунтувань (т. 1 а.с. 88-91).
Ухвалою Верховного Суду від 11 грудня 2018 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_7 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання незаконним і скасування рішення від 10 жовтня 2018 року №1808/КО-18, зобов'язання вчинити певні дії та відкрито провадження у справі №П/9901/885/18. Справу призначено до розгляду в судовому засіданні з викликом сторін на 24 січня 2019 року.
За клопотанням представника позивача 24 січня 2019 року розгляд справи відкладено на 26 лютого 2019 року.
26 лютого 2019 року в судовому засіданні оголошено перерву до 12 березня 2019 року.
Позивач, належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явилась.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення учасників справи, колегія суддів встановила наступне.
Указом Президента України №13/2014 від 17 січня 2014 року ОСОБА_7 призначено на посаду судді Красноперекопського районного суду Автономної Республіки Крим у межах п'ятирічного строку (т. 2 а.с. 42-44).
Указом Президента України №564/2015 від 26 вересня 2015 року суддю Красноперекопського районного суду Автономної Республіки Крим Берташ Людмилу Ігорівну переведено на роботу на посаду судді Рівненського міського суду Рівненської області у межах п'ятирічного строку (т. 2 а.с. 61-63).
Відповідно до наказу Рівненського міського суду Рівненської області від 11 листопада 2015 року№26-к позивача зараховано в штат Рівненського міського суду Рівненської області на посаду судді з 16 листопада 2015 року та взято до відома, що ОСОБА_7 перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 23 березня 2015 року по 03 січня 2018 року (т. 2 а.с. 66).
Наказом Рівненського міського суду Рівненської області від 29 грудня 2017 року №143-від ОСОБА_7 надано відпустку по догляду за дитиною тривалістю один рік з 04 січня 2018 року по 03 січня 2019 року включно без збереження заробітної плати (т. 1 а.с. 18).
05 січня 2018 року ОСОБА_7 складено заяву про перенесення проведення кваліфікаційного оцінювання з приводу перебування її у відпустці по догляду за дитиною до офіційного виходу на роботу. Зазначену заяву разом з копією наказу Рівненського міського суду Рівненської області від 29 грудня 2017 року №143-від направлено на адресу відповідача листом Рівненського міського суду Рівненської області від 09 січня 2018 року №1/8/18вих. та отримано відповідачем 15 січня 2018 року (т. 1 а.с. 16-17, 19).
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 01 лютого 2018 року №8/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді згідно з додатком 1; встановлено черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання: перший етап - складення іспиту, другий етап - дослідження досьє та проведення співбесіди. Згідно з додатком 1 ОСОБА_7 включена до списку суддів, стосовно яких рішенням Комісії від 01 лютого 2018 року призначено проведення кваліфікаційного оцінювання (т.1 а.с. 58-60).
Листом Рівненського міського суду Рівненської області від 02 лютого 2018 року №1/44/18 на адресу відповідача направлено заяву ОСОБА_7 від 02 лютого 2018 року, в якій позивач просила повідомити ВККС про результат розгляду її заяви від 05 січня 2018 року щодо перенесення проведення кваліфікаційного оцінювання відносно неї. Зазначений лист отримано відповідачем 05 лютого 2018 року (т. 1 а.с. 20-22).
Листом від 13 лютого 2018 року №21-772/18, що надійшов на адресу Рівненського міського суду Рівненської області 19 лютого 2018 року, Вища кваліфікаційна комісія суддів України повідомила позивача про те, що надану позивачем інформацію про причини неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання взято до відома (т. 1 а.с. 23).
Відповідно до рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 березня 2018 року №33/зп-18, зокрема, визначено графік проведення іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання суддів, призначеного рішенням Комісії від 01 лютого 2018 року - 15 травня 2018 року для суддів місцевих судів (цивільна юрисдикція) та встановлено мінімально допустимий бал іспиту - 50 відсотків від максимально можливого бала у разі набрання суддею 50 і більше відсотків від максимально можливого бала за складання анонімного письмового тестування, 50 і більше відсотків від максимально можливого бала за виконання практичного завдання (т. 1 а.с. 61-63).
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 11 липня 2018 року №167/зп-18 затверджено кодовані результати складеного суддями 15 травня 2018 року анонімного письмового тестування та кодовані результати виконаного суддями 15 травня 2018 року практичного завдання в межах процедури кваліфікаційного оцінювання суддів, згідно яких позивач за результатом анонімного письмового тестування набрала 74,25 бала та за виконання практичного завдання - 28,5 балів (т. 1 а.с. 64-68).
Відповідно до листка непрацездатності серії АГЮ №900854 ОСОБА_7 в період з 26 березня 2018 року по 29 липня 2018 року перебувала на лікарняному у зв'язку з вагітністю та пологами (т. 1 а.с. 24).
Наказом Рівненського міського суду Рівненської області від 30 липня 2018 року №68-від ОСОБА_7 на підставі поданої нею заяви надано відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трьох років з 13 серпня 2018 року по 01 червня 2021 року (т. 1 а.с. 26-27).
31 липня 2018 року Рівненський міський суд Рівненської області на адресу відповідача направив документи разом із заявою позивача від 31 липня 2018 року, в якій остання просила надати їй можливість здобути практичні навики та уміння у застосуванні закону, після чого провести кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді (т. а.с. 28-29).
10 жовтня 2018 року Вищою кваліфікаційною комісією суддів України ухвалено рішення №1808/КО-18, яким визначено, що суддя Рівненського міського суду Рівненської області Берташ Людмила Ігорівна не склала іспиту для суддів місцевих та апеляційних судів, призначеного рішенням Комісії від 02 березня 2018 року №33/зп-18; відмовлено судді Рівненського міського суду Рівненської області Берташ Людмилі Ігорівні у допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди», призначеного рішенням Комісії від 01 лютого 2018 року №8/зп-18, за результатами іспиту суддів місцевих та апеляційних судів; визнано суддю Рівненського міського суду Рівненської області Берташ Людмилу Ігорівну такою, що не відповідає займаній посаді; вирішено внести до Вищої ради правосуддя подання з рекомендацією про звільнення з посади судді Рівненського міського суду Рівненської області Берташ Людмилі Ігорівни.
Не погодившись з правомірністю такого Рішення, ОСОБА_7 звернулась до Суду з цим позовом.
У відповідності до положень статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України з дня набрання чинності Законом України від 02 червня 2016 року №1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п'ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюються законом.
Згідно з пунктом 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402-VIII) відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п'ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
За правилами частин першої, другої та п'ятої статті 83 Закон №1402-VIII кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККС з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються ВККС.
Відповідно до частин першої і другої статті 85 Закон №1402-VIII кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди. Рішення про черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалює ВККС. Іспит є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться шляхом складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання з метою виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону, здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією. Порядок проведення іспиту та методика встановлення його результатів затверджуються ВККС. Тестові та практичні завдання іспиту складаються з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. ВККС зобов'язана забезпечити прозорість іспиту. На кожному етапі та під час оцінювання результатів можуть бути присутніми будь-які заінтересовані особи.
Комісія рішенням від 03 листопада 2016 року №143/зп-16 затвердила Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі - Положення), а рішенням від 04 листопада 2016 року №144/зп-16 затвердила Порядок проведення іспиту та методику встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання.
За визначенням пункту 1 розділу І Порядку іспит - це встановлений Законом етап кваліфікаційного оцінювання, який є основним засобом виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону судді та/ або кандидата на посаду судді.
Іспит проводиться ВККС з метою визначення здатності учасника іспиту здійснювати правосуддя у відповідному суді або для оцінювання відповідності учасника іспиту займаній посаді судді за критерієм професійної компетентності. Іспит відбувається шляхом складення учасником іспиту анонімного письмового тестування та виконання письмового практичного завдання (пункт 2 розділу І Порядку).
Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна); 2) професійна етика; 3) доброчесність (пункт 1 глави 1 розділу ІІ Положення).
За приписами пунктів 1 - 3 глави 2 розділу ІІ Положення Відповідність судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рівень знань у сф