ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/10558/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Сухового В.Г., Чумака Ю.Я.,
за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О.В.,
за участю представників:
Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" - Гапона В.С.,
Публічного акціонерного товариства "Укрвторчормет" - Саковець І.В., Шерстюка Д.В.,
Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-ГТВ" - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрвторчормет"
на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2018 (суддя Остапенко О.М.)
за заявою Публічного акціонерного товариства "Укрвторчормет" про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 25.05.2017 у третейській справі № 41/16
за позовом Публічного акціонерного товариства "Сбербанк"
до Публічного акціонерного товариства "Укрвторчормет",
за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-ГТВ",
про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Сбербанк" (далі - ПАТ "Сбербанк") звернулось до Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" (далі - Постійно діючий третейський суд при ВГО "Союз інвесторів України") з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Укрвторчормет" (далі - ПАТ "Укрвторчормет") про стягнення з відповідача як поручителя за договором поруки № 1 від 25.05.2015 заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 64-В/11/54КЛ від 17.06.2011, укладеним між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер-ГТВ" (далі - ТОВ "Інтер-ГТВ").
Рішенням Постійно діючого третейського суду при ВГО "Союз інвесторів України" від 25.05.2017 у третейській справі № 41/16 позов ПАТ "Сбербанк" задоволено. Стягнуто з ПАТ "Укрвторчормет" (як поручителя за договором поруки № 1 від 25.05.2015) на користь ПАТ "Сбербанк" заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 64-В/11/54/КЛ від 17.06.2011, що станом на 03.06.2016 склала 41 615 675,59 дол. США та 140 404 812,46 грн, з яких: 33 000 000,00 дол. США - заборгованість за кредитною лінією; 8 615 675,59 дол. США - проценти за користування кредитною лінією, що нараховані за період з 17.09.2013 по 02.06.2016 включно; 110 553 717,27 грн - пеня за прострочення погашення основної заборгованості за кредитною лінією за період з 13.02.2016 по 03.06.2016; 29 851 095,19 грн - пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією за період з 26.05.2015 по 03.06.2016.
У червні 2017 року ПАТ "Укрвторчормет" звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при ВГО "Союз інвесторів України" від 25.05.2017 у третейській справі № 41/16.
Вказана заява обґрунтована тим, що в рішенні третейського суду вирішено питання, які виходять за межі третейських застережень, викладених в п .11.6 договору про відкриття кредитної лінії № 64-В/11/54КЛ від 17.06.2011 та в п. 6.8 договору поруки № 1 від 25.05.2015, оскільки справа про стягнення заборгованості з поручителя, що виражена в іноземній валюті, не підвідомча третейським судам та не могла бути розглянута Постійно діючим третейським судом при ВГО "Союз інвесторів України", що, на думку заявника, підтверджується позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.10.2015 у справі № 6-831цс15. Крім того, заявник також посилається на недійсність третейських застережень, а також на прийняття відповідного рішення третейським судом у незаконному складі суду.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2018 у задоволенні заяви ПАТ "Укрвторчормет" про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при ВГО "Союз інвесторів України" від 25.05.2017 у третейській справі № 41/16 відмовлено.
Суд мотивував свої висновки тим, що: спір, який виник між сторонами підвідомчий третейським судам; посилання позивача на недійсність третейських застережень, викладених в п .11.6 договору про відкриття кредитної лінії № 64-В/11/54КЛ від 17.06.2011 та в п. 6.8 договору поруки № 1 від 25.05.2015, є безпідставними та спростовуються рішенням суду в іншій справі; посилання позивача на те, що рішення третейського суду було прийнято у незаконному складі суду також є безпідставними.
05.11.2018 ПАТ "Укрвторчормет" звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2018 скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву ПАТ "Укрвторчормет" задовольнити та скасувати рішення Постійно діючого третейського суду при ВГО "Союз інвесторів України" від 25.05.2017 у третейській справі № 41/16.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що суд: безпідставно не врахував доводи заявника про те, що рішення третейського суду було прийнято складом суду, який не відповідає вимогам закону; залишив поза увагою вимоги ст. 20 Закону України "Про третейські суди" та п. 5 ст. 16 Регламенту Постійно діючого третейського суду при ВГО "Союз інвесторів України"; вийшов за межі перегляду рішень третейського суду , встановлених нормами ч. 3 ст. 349, 350 ГПК України.
ПАТ "Сбербанк" подало пояснення, у яких просить у задоволенні апеляційної скарги на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2018 відмовити повністю.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників ПАТ "Сбербанк" та ПАТ "Укрвторчормет", дослідивши наведені у апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи № 910/10558/17, третейської справи № 41/16, Верховний Суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 24 ГПК України справи щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 25 ГПК України Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
Таким чином, з 15.12.2017 Верховний Суд є судом апеляційної інстанції, який переглядає в апеляційному порядку судові рішення у тих справах, які апеляційні суди з 15.12.2017 розглядають як суди першої інстанції, зокрема справи щодо оскарження рішень третейських судів.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 ГПК України при розгляді справи в судовому засіданні суд встановлює наявність або відсутність підстав для скасування рішення третейського суду.
Згідно з статтею 350 ГПК України рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею.
Рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо:
1) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;
3) третейську угоду визнано судом недійсною;
4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;
5) третейський суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
Аналогічні положення містяться також і у статті 51 Закону України "Про третейські суди".
Перелік підстав, з яких може бути оскаржене та скасоване рішення третейського суду, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Оскаржуючи рішення Постійно діючого третейського суду при ВГО "Союз інвесторів України" від 25.05.2017 у третейській справі № 41/16, ПАТ "Укрвторчормет" зазначає, що вказаний спір не підвідомчий третейським судам, посилаючись на те, що третейський суд не може розглядати спори, що випливають із кредитних договорів, зобов'язання по яким виражено в іноземній валюті.
З матеріалів справи вбачається, що рішення Постійно діючого Третейського суду при ВГО "Союз інвесторів України" від 25.05.2017 у справі № 41/16 прийнято у спорі, що виник внаслідок невиконання договору про відкриття кредитної лінії № 64-В/11/54КЛ в іноземній валюті, зі змінами та доповненнями, укладеним 17.06.2011 між ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" (правонаступником якого є ПАТ "Сбербанк"), та ТОВ "Інтер-ГТВ", який забезпечений договором поруки № 1 від 25.05.2015, укладеним між позивачем та відповідачем.
При цьому, сторонами була укладена третейська угода у вигляді третейського застереження, викладеного у п. 11.16 договору про відкриття кредитної лінії (в редакції додаткового договору № 2 від 25.05.2015), відповідно до якого "усі спори, розбіжності, або вимоги, що виникають з цього договору чи у зв'язку з ним, в тому числі, що стосуються його укладення, виконання, зміни, порушення, розірвання, визнання недійсним повністю або частково, або визнання неукладеним, а також з будь-яких інших питань, що стосуються даного Договору, підлягають розгляду у Постійно діючому Третейському суді при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України", місцезнаходження якого: 03142, м. Київ, вул. Заболотного, буд. 150, корпус А, офіс 25 (свідоцтво про реєстрацію постійно діючого третейського суду від 15.03.2013, видане Державною реєстраційною службою України) згідно з регламентом зазначеного третейського суду, який є невід'ємною частиною даної третейської угоди та знаходиться у відкритому доступі на сайті суду http://arbitrate.com.ua/. Спір розглядається одноособово суддею, призначеним Головою Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" зі списку суддів, що знаходиться у відкритому доступі на сайті цього суду http://arbitrate.com.ua/. При цьому, сторони договору підтверджують, що вони ознайомлені з регламентом Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України", добре розуміють положення цього регламенту. Сторони домовилися, що рішення постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" є остаточними і обов'язковими з дати його винесення. Умови договору, які містять відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, є складовими частинами даної третейської угоди. Місце і дата укладення третейської угоди відповідають місцю і даті укладення цього Договору".
Аналогічні положення містить пункт 6.8 договору поруки № 1 від 25.05.2015.
Не заслуговують на увагу аргументи ПАТ "Укрвторчормет" про те, що спір, в якому предметом кредитного договору є надання коштів у доларах США, не може бути підвідомчий третейському суду, оскільки положення ст. 6 Закону України "Про третейські суди" не містять застережень щодо неможливості розгляду третейськими судами спорів, що виникають з кредитних правовідносин, в яких кредит надавався в іноземній валюті.
Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.
Стаття 6 Закону України "Про третейські суди" містить перелік справ (спорів), які не підвідомчі третейським судам.
Так відповідно до приписів вказаної статті третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком: 1) справ у спорах про визнання недійсними нормативно-правових актів; 2) справ у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб; 3) справ, пов'язаних з державною таємницею; 4) справ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів (договорів); 5) справ про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом; 6) справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт під час здійснення ним владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, державна установа чи організація, казенне підприємство; 7) справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки; 8) справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення; 9) справ у спорах, що виникають з трудових відносин;
10) справ, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, пов'язаних із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цих товариств; 11) інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України; 12) справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України; 13) справ, за результатами розгляду яких виконання рішення третейського суду потребуватиме вчинення відповідних дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами та іншими суб'єктами під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень; 14) справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).
Таким чином, положення ст. 6 Закону України "Про третейські суди" не містять застережень щодо неможливості розгляду третейськими судами спорів, що виникають з кредитних правовідносин, кредит у яких надавався у іноземній валюті.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 26.09.2018 у справі № 973/25/18 та від 01.11.2018 у справі № 910/8963/17.
Стосовно посилання ПАТ "Укрвторчормет" у заяві про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при ВГО "Союз інвесторів України" на постанову Верховного Суду України від 21.10.2015 у справі №6-831цс15, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити наступне.
У вказаній постанові Верховний Суд України виходив зі змісту Закону України "Про третейські суди" в питанні розмежування компетенції щодо розгляду кредитних спорів між громадянами і банками, тобто спорів, що виникають з цивільних правовідносин про повернення кредитів, наданих в іноземній валюті, зокрема, з огляду на публічну основу норм закону щодо регулювання обігу іноземної валюти в Україні та наявність у правовідношенні щодо проведення розрахунку за договором кредиту, наданого в іноземній валюті, такої концентрації суспільно - значимих публічних елементів, що не дозволяє віднести такі спори до спорів суто приватного характеру між приватними особами, які можуть розглядатися в приватному порядку - третейськими судами.
Чинне законодавство України, в тому числі статті 1, 5, 6 Закону України "Про третейські суди", розмежовує поняття цивільних і господарських правовідносин.
Так, у ч. 2 ст. 9 ЦК України зазначено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.
Кредитування суб'єктів господарювання врегульовано у ст. 346 ГК України, згідно з якою для одержання банківського кредиту позичальник надає банкові такі документи: клопотання (заяву), в якому зазначаються характер кредитної угоди, мета використання кредиту, сума позички і строк користуван