ПОСТАНОВА
Іменем України
19 березня 2019 року
Київ
справа №806/1334/16
адміністративне провадження №К/9901/17203/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши в попередньому судовому засіданні справу № 806/1334/16
за позовом Державної служби геології та надр України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бехівський гранітний кар'єр"
про припинення права користування надрами, шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами,
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бехівський гранітний кар'єр"
на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року (у складі колегії суддів: Шевчук С.М., Бучик А.Ю., Майора Г.І.),
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
Державна служба геології та надр України (далі також - позивач) звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бехівський гранітний кар'єр" (далі також - ТОВ "Бехівський гранітний кар'єр", відповідач), в якому просила припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 4210 від 17 серпня 2012 року виданого ТОВ "Бехівський гранітний кар'єр".
В обґрунтування позову зазначає, що Державна служба геології та надр України винесено припис № 484-14/06 від 25 вересня 2015 року, яким зобов'язано відповідача у строк до 26 жовтня 2015 року усунути виявлені порушення та подати до Центрального міжрегіонального відділу ДДГК Держгеонадр України матеріали про усунення порушень.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність в матеріалах справи об'єктивної та достатньої інформації про належне використання права, використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення строків виконання певних робіт. Суд дійшов висновку, що зазначенні в статті 26 Кодексу України про надра, статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" № 2806 - IV від 06 вересня 2005 року підстави не дають в даному випадку право суду анулювати спеціальний дозвіл.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України задоволено, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2016 року скасовано, прийнято нову постанову, якою адміністративний позов Державної служби геології та надр України задоволено. Припинено право користування надрами, шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 4210 від 17 серпня 2012 року, виданого ТОВ "Бехівський гранітний кар'єр".
Постановляючи зазначене рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наявними у справі доказами підтверджуються обставини щодо порушення відповідачем вимог законодавства у сфері надрокористування, які встановлені актом перевірки № 06-03/23/2015-39п(97) від 18 вересня 2015 року, і дійсно мали місце та незважаючи на неодноразовість надання строку для їх усунення не були усунуті відповідачем в добровільному порядку в установлені строки, тому колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позову Державної служби геології та надр України та наявності підстав для його задоволення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга надійшла до суду 02 березня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02 березня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 806/1334/16, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак, розгляд справи цим судом не був закінчений.
Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що Вищий адміністративний суд України діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду.
У зв'язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 лютого 2018 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів: суддя-доповідач Берназюк Я.О., судді Гриців М.І. та Коваленко Н.В.
Суддя-доповідач ухвалою від 07 лютого 2019 року прийняв до провадження адміністративну справу № 806/1334/16 та призначив її до розгляду ухвалою від 18 березня 2019 року в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів на 19 березня 2019 року.
При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій, на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що ТОВ "Бехівський гранітний кар'єр" виданий терміном на 5 років спеціальний дозвіл на користування надрами № 4210 від 17 серпня 2012 року.
17 серпня 2012 року Державною службою геології та надр України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бехівський гранітний кар'єр" укладено угоду № 4210 про умови користування надрами з метою геологічного вивчення родовищ корисних копалин від 17 серпня 2012 року та затверджено програму робіт з геологічного вивчення родовищ корисних копалин Бехівського родовища граніту-2 яка є невід'ємною частиною дозволу на користування надрами № 4210 від 17 серпня 2012 року.
В період з 14 вересня 2015 року по 18 вересня 2015 року Державною службою геології та надр України було проведено планову перевірку відповідача з питань дотримання вимог законодавства у сфері надрокористування, за результатами якої виявлено порушення вимог законодавства у сфері надрокористування та складено акт перевірки № 06-03/23/2015-39п(97) від 18 вересня 2015 року.
Обставини відображені в обумовленому акті перевірки щодо виявлених порушень вимог законодавства у сфері надрокористування відповідачем не заперечуються.
На підставі висновків зазначеного акта перевірки позивачем внесено відповідачу припис № 484-14/06 від 25 вересня 2015 року, в якому зазначено зміст виявлених порушень та зобов'язано відповідача в строк до 26 жовтня 2015 року усунути виявлені порушення вимог законодавства у сфері надрокористування та надати в письмовій формі матеріали, що підтверджують факт усунення порушень, зокрема:
- представити проектно-кошторисну документацію попередньої та детальної розвідки;
- буріння пошукових свердловин, встановлення загальних закономірностей геологічної будови родовища, визначення перспектив ліцензійної площі, встановлення прогнозних ресурсів корисних копалин: буріння розвідувальних свердловин оконтурення родовища, деталізація особливостей геологічної будови, вивчення якісних і кількісних параметрів корисної копалини, обґрунтування підрахунку запасів;
- провести комплекс геологорозвідувальних робіт, відібрати проби із керну свердловин, гамма - каротаж свердловин, гідрогеологічні дослідження;
- провести лабораторні роботи, провести фізико-механічні дослідження, визначення петрографічного і хімічного складу, лабораторні і технологічні випробування, проведення фізико - механічних досліджень корневих проб за повною і скороченою програмами випробування сировини, петрографічні, хімічні спектральні аналізи, радіаційно гігієнічна оцінка сировини;
- провести камеральні роботи (складання геологічного звіту, підготовка матеріалів і складання ТЕО постійних кондицій);
- затвердити запаси корисної копалини у ДКЗ України.
З матеріалів справи та пояснень сторін встановлено, що припис в установленому порядку був отриманий відповідачем (припис отримано відповідачем наручно 25 вересня 2015 року, що підтверджується підписом та печаткою відповідача С.А. Марченко на приписі). Однак, вимоги зазначеного припису відповідачем у встановлені строки виконані не були.
16 листопада 2015 року Центральним міжрегіональним територіальним відділом Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадра України внесено подання № 801-14/06 від 16 листопада 2015 року на зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 4210 від 17 серпня 2012 року.
Наказом Державної служби геології та надр України № 27 від 02 лютого 2016 року зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами, наданого відповідачу та надано 30 календарних днів для усунення порушень законодавства про надра.
Про обставини щодо винесення зазначеного наказу позивач дізнався 15 лютого 2016 року, про що свідчить лист № 1777/13/14-16 від 08 лютого 2016 року та рекомендоване поштове відправлення.
У встановлений наказом Державної служби геології та надр України № 27 від 02 лютого 2016 року тридцяти денний строк (станом на 17 березня 2016 року) позивачем не було надано доказів усунення порушень законодавства про надра.
Листом № 8001/13/14-16 від 28 квітня 2016 року позивач звернувся до ТОВ "Бехівський гранітний кар'єр" з проханням надати у 15-денний строк з моменту отримання листа власну позицію (згоду/не згоду) на припинення права користування надрами згідно спеціального дозволу № 4210 від 17 серпня 2012 року.
ТОВ "Бехівський гранітний кар'єр" у відповіді, на вказаний лист, зазначив, що товариством виконуються всі особливі умови, передбачені спеціальним дозволом на користування надрами № 4210 від 17 серпня 2012 року, обґрунтованості підстав для припинення права користування надрами відсутні.
Таким чином, відповідач не погодився на припинення права користування надрами згідно наданого йому дозволу.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу відповідач обґрунтовує тим, що судом апеляційної інстанції незаконно, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права задоволено позовні вимоги. Зокрема, відповідач зазначає, що виконав всі покладені на нього зобов'язання, згідно спеціального дозволу на користування надрами № 4210. Крім того, вказує на те, що всі недоліки, викладені в адміністративному позові були усунуті відповідачем шляхом виконання необхідних робіт, що підтверджується відповідними документами, тому відсутні будь-які фактичні підстави для припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на надра.
21 березня 2017 року до суду надійшли заперечення позивача на касаційну скаргу відповідача, в яких зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції прийняте з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, тому просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанції
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону рішення суду апеляційної інстанції відповідає, а викладені у касаційній скарзі мотиви скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Правовідносини між сторонами регулюються Кодексом України про надра, Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615 (далі - Порядок), а також іншими Законами України (тут і далі в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).
Державна служба геології та надр України є центральним органом виконавчої влади, який наділений функціями для забезпечення реалізації державної політики у сфері надрокористування та діє відповідно до Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 391/2011 (чинне, на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно із пунктом 18 пункту 4 Положення, Держгеонадра України відповідно до покладених завдань здійснює державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України.
Відповідно до частини першої статті 13 Кодексу України про надра користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.
Згідно зі статтею 15 Кодексу України про надра надаються у постійне або тимчасове користування.
Постійним визнається користування надрами без заздалегідь встановленого строку.
Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 50 років). У разі необхідності строки тимчасового користування надрами може бути продовжено.
Перебіг строку користування надрами починається з дня одержання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, якщо в ньому не передбачено інше, а в разі укладення угоди про розподіл продукції - з дня, зазначеного в такій угоді.
Згідно з частиною другою статті 16 Кодексу України про надра спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини восьмої статті 16 Кодексу України про надра, переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, внесення до них змін, видача дублікатів, продовження терміну дії спеціальних дозволів на користування надрами, зупинення їх дії або анулювання, поновлення їх дії у разі зупинення здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр у встановленому законодавством порядку.
Згідно із частиною першою статті 19 Кодексу України про надра, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.
Статтею 25 Кодексу України про надра встановлено, що права користувачів надр охороняються законом і можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених законодавством України. Збитки, завдані порушенням прав користувачів надр, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до законодавчих актів України.
Згідно зі статтею 56 Кодексу України про надра до основних вимог в галузі охорони надр є:
забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр;
додержання встановленого законодавством порядку надання надр у