ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/4801/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.
за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.
учасники справи:
позивач - Корпорація "Інформаційні системи України"
представник позивача - Тютюник В.А.
відповідач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк"
представник відповідача - не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Корпорації "Інформаційні системи України"
на постанову Північного апеляційного господарського суду у складі Буравльова С.І. - головуючого, Калатай Н.Ф., Мартюк А.І. від 26 листопада 2018 року та рішення Господарського суду міста Києва у складі Трофименко Т.Ю. від 27 серпня 2018 року
Історія справи
Обставини, встановлені судами
1. 02.04.2015 між Публічним акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" (далі - банк, відповідач) та Корпорацією "Інформаційні системи України" (далі - позичальник, позивач) укладено кредитний договір № DNH2LKI06616 (далі - кредитний договір) зі строком повернення кредиту з 25.10.2021 по 02.12.2021 та сплатою процентів у розмірі 11% річних.
2. Відповідно до пункту 2.3.1 кредитного договору у випадку (1) зміни вартості кредитних ресурсів на ринку грошових ресурсів, (2) зміни облікової ставки Національного банку України, (3) підвищенні курсу іноземної валюти (долар США) відносно національної валюти протягом дії кредитного договору, банк має право з відома позичальника збільшити розмір процентної ставки за користування кредитом, змінити періодичність порядку сплати платежів по кредиту, про що сторони укладають договори про внесення змін до цього договору у строк не пізніше ніж 3 банківських дні з дати фактичного повного погашення кредиту.
3. Згідно з пунктом 2.3.2 кредитного договору при настанні будь-якої з наступних подій, зокрема, неотриманні від позичальника згоди на збільшення процентної ставки за користування кредитом, періодичності порядку сплати платежів по кредиту, банк на свій розсуд має право, зокрема, змінити умови цього договору - зажадати від позичальника дострокове повернення кредиту, сплати процентів, за його користування, виконання інших зобов'язань за цим договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При цьому згідно зі ст. ст. 212, 611, 651 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються такими, що наступили у зазначену у повідомленні дату. У цю дату позичальник зобов'язується повернути банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов'язання за цим договором.
4. 28.12.2017 листом № 1/3-165057 відповідач повідомив позивача про підвищення станом на 17.10.2017 курсу іноземної валюти (долар США) відносно національної валюти, у зв'язку з чим на підставі п. 2.3.1 кредитного договору запропонував у двадцятиденний строк після одержання пропозиції надати згоду на збільшення процентної ставки до рівня 19% річних та на зміну періодичності сплати процентів - 25-го числа кожного поточного місяця, починаючи з 25.01.2018.
5. У відповідь 12.02.2018 листом № 12/2 позивач повідомив про передчасне звернення банку з пропозицією про зміну умов кредитних договорів на підставі пункту 2.3.1 кредитного договору, оскільки термін повернення кредитних коштів за договором ще не настав.
6. Зважаючи на ненадання позичальником згоди на збільшення процентної ставки за користування кредитом банк, керуючись п. 2.3.2 договору, в листі від 26.02.2018 № 1/3-194512 повідомив про зміну умов кредитного договору щодо терміну повернення кредиту, визначеного пунктом А.3, встановлення 12.03.2018 датою повернення кредиту та вимагав 12.03.2018 повернути банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, виконати інші зобов'язання за цим договором.
Короткий зміст позовних вимог
7. У квітні 2018 року позивач звернувся до відповідача з позовом про: (1) визнання недійсним одностороннього правочину, вчиненого у формі повідомлення від 26.02.2018 № 1/3-194512 про зміну умов кредитного договору; (2) визнання незаконними дій відповідача щодо стягнення з позивача заборгованості за кредитним договором на підставі спірного одностороннього правочину; (3) заборону відповідачу вчиняти дії щодо стягнення з позивача заборгованості за кредитним договором на підставі спірного правочину.
8. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що: (1) передумовою застосування умов пункту 2.3.1 кредитного договору щодо збільшення процентної ставки є наявність одночасно трьох умов (пункт 2 Постанови) , які мають бути доведені позичальнику, проте в порушення умов договору позивач та прав позичальника у повідомленні від 28.12.2017 банк посилається тільки на наявність однієї з таких умов - підвищення курсу іноземної валюти; (2) підвищення курсу іноземної валюти не досягло істотного рівня, достатнього для ініціювання банком збільшення процентної ставки; (3) спірний правочин вчинений у порушення встановленої частиною 3 статті 6 Закону України "Про фінансові послуги та ринок фінансових послуг" заборони односторонньої вимоги банку про дострокове погашення боргу за кредитом у разі незгоди позичальника зі збільшенням процентної ставки; (4) безпідставно вимагаючи підвищення процентної ставки, банк недобросовісно сприяв настанню передбаченої пунктом 2.3.2 кредитного договору відкладальної обставини у формі права на зміну строку погашення кредиту, яка за таких умов не настала в силу статті 212 Цивільного кодексу України (з урахуванням заяви про зміну підстав позову).
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
9. Рішенням господарського суду міста Києва від 27 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26 листопада 2018 року, у позові відмовлено повністю.
10. Судові рішення мотивовані тим, що спірний правочин вчинений відповідачем на виконання відповідної умови кредитного договору, яким передбачено право банку на односторонню зміну терміну погашення кредиту за певних умов, які настали (незгода позичальника з підвищенням процентної ставки). При цьому кредитний договір був підписаний позивачем на основі вільного волевиявлення та без жодних застережень, а у відповідній частині недійсним у встановленому порядку судом не визнаний.
11. Наведене позивачем тлумачення пункту 2.3.1 щодо необхідності одночасної наявності трьох умов для підвищення процентної ставки є безпідставним, оскільки всі три умови виділено в тексті договору розділовими знаками - комами, що свідчить про можливість застосування кожної з таких умов окремо.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
12. Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, по