ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 904/1759/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Сухового В.Г.,
за участю секретаря судового засідання Поліщук Ю.В.,
представників учасників справи:
позивача - фізичної особи - підприємця Жушмана Володимира Миколайовича - не з'яв.,
відповідача - акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" - Тищенко Т.А. - адвокат (посвідчення від 15.12.2017 №1166),
розглянув касаційні скарги акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (далі - Товариство) та фізичної особи - підприємця Жушмана Володимира Миколайовича (далі - Підприємець)
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.12.2018 (головуючий суддя - Широбокова Л.П., судді Подобєд І.М. і Орєшкіна Е.В.)
зі справи №904/1759/18
за позовом Підприємця
до Товариства
про визнання протиправним та скасування рішення комісії енергопостачальника, оформленого протоколом від 23.05.2018 за №8/1.
РУХ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Позов було подано (з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 08.06.2018 №24832/18) про визнання недійсним та скасування рішення комісії Товариства в особі відокремленого структурного підрозділу Криворізьких міських електричних мереж, яке оформлено протоколом від 23.05.2018 №8/1, по розгляду акта про порушення від 28.03.2018 №122470 про порушення Підприємцем "Правил користування електроенергією", яким визначено до сплати за недораховану активну електроенергію 102 657,48 грн. (далі - Рішення).
2. Позов мотивовано тим, що відповідачем безпідставно здійснено нарахування неврахованої електроенергії згідно з пунктом 2.9 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики від 04.05.2006 № 562 (далі - Методика) за формулою 2.7, 2.8, оскільки протиправних дій Підприємцем вчинено не було, шкоди не завдано та вина відсутня з огляду на те, що на час проведення перевірки Підприємець користування об'єктом (у якому представниками Товариства було здійснено перевірку) не здійснював, оскільки такий об'єкт перебував у користуванні фізичної особи-підприємця Шевчук С.М. за укладеним між останнім та позивачем договором оренди від 14.12.2017 №14/12/17.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2018 (суддя Євстигнеєва Н.М.) у задоволенні позову відмовлено.
4. Рішення суду першої інстанції мотивовано відсутністю правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки: наявними матеріалами справи встановлено порушення позивачем Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики від 31.07.1996 № 28 (далі - Правила), яке (порушення) полягає у самовільному підключенні струмоприймачів; позивачем належних та допустимих доказів, які б спростовували виявлене порушення, суду не надано, - тому застосування відповідачем оперативно-господарської санкції у вигляді нарахування вартості необлікованої електричної енергії в сумі 102 703, 02 грн. є обґрунтованим та правомірним.
5. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 12.12.2018: апеляційну скаргу Підприємця задоволено частково; рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2018 у справі №904/1759/18 скасовано; прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано Рішення в частині нарахування вартості необлікованої електроенергії в сумі 77 576, 53 грн.; у решті вимог про визнання протиправним та скасування Рішення відмовлено; стягнуто з Товариства на користь Підприємця витрати зі сплати судового збору за розгляд позовної заяви в сумі 1 339, 12 грн., за розгляд апеляційної скарги - в сумі 2 008,68 грн.
6. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що: за перерахунком суду апеляційної інстанції розрахунку вартості недорахованої електроенергії за період з 29.10.2016 по 28.03.2018 правомірним є нарахування вартості недорахованої електроенергії в сумі 25 080, 95 грн. У решті нарахування вартості недорахованої електроенергії в сумі 77 576, 53 грн. судом апеляційної інстанції визнано неправомірним.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
7. У касаційній скарзі до Верховного Суду Товариство просить: скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.12.2018 у справі №904/1759/18; залишити в силі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2018 у цій справі; судовий збір, сплачений позивачем за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги, покласти на позивача; судовий збір, сплачений відповідачем за розгляд касаційної скарги, стягнути з позивача.
8. У поданій до Верховного Суду касаційній скарзі Підприємець просить: постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.12.2018 у частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування Рішення скасувати, справу в цій частині направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи, наведені в касаційній скарзі Товариства
9. Судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови зазначено, що позивачем своєї незгоди із визначенням в акті сили струму - 12А не висловлено, тому в розрахунку обсягу та вартості необлікованої електричної енергії повинна бути застосована величина сили струму 12 А замість 41 А. У матеріалах справи відсутні докази згоди позивача з оформленням стосовно нього акта про порушення взагалі та із застосуванням при розрахунках величини сили струму 12 А зокрема. Таким чином, судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови було порушено пункт 2 частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
10. Судом апеляційної інстанції неправильно розтлумачено правову норму формули 2.8 Методики.
11. Апеляційний господарський суд визначив вартість недооблікованої електричної енергії за відповідними тарифами, без нарахування податку на додану вартість, чим значно зменшив суму, яка підлягає оплаті позивачем.
Доводи, наведені в касаційній скарзі Підприємця
12. Суд апеляційної інстанції у судовому засіданні 12.12.2018 помилково відмовив у задоволенні клопотань про залучення нових доказів (а саме: оригіналу відповіді кафедри автоматизованих електромеханічних систем Електротехнічного факультету Криворізького національного університету від 10.10.2018; листа НКРЕКП від 30.11.2018; листа Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 08.11.2018), за допомогою яких можливо було усунути наведені порушення з боку суду першої інстанції, а саме повно та всебічно встановити обставини складання акта про порушення. Проте суд апеляційної інстанції не вмотивував таку відмову. Тому скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив клопотання позивача про дослідження нових доказів, які мають важливе значення для правильного вирішення справи.
13. Відповідно до абзацу четвертого пункту 2.9 Методики у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 5 - 7 пункту 2.1 цієї глави Методики, остання застосовується за умови виявлення місця (точки) підключення до відповідних мереж, про що зазначається в акті про порушення та позначається на схемі. У даному випадку акт про порушення не містить достатніх відомостей про місце (точку) підключення до відповідних мереж.
14. В акті про порушення неправильно кваліфіковано порушення (підпункт 7 або підпункт 6 пункту 2.1 Методики). Помилка у застосуванні відповідного підпункту пункту 2.1 Методики тягне помилку в розрахунку кількості електричної енергії.
Позиції, викладені у відзивах на касаційні скарги
15. Підприємець у відзиві на касаційну скаргу Товариства заперечує проти доводів наведених у касаційній скарзі, зазначаючи, що позивач ніколи не оспорював акт про порушення від 28.03.2018 через те, що в ньому зазначено величину сили струму - 12А; позивач оскаржує згаданий акт з іншої причини, а саме - невизначення місця самовільного підключення. У зв'язку з цим Підприємець просить залишити касаційну скаргу Товариства без задоволення.
16. Від Товариства відзив на касаційну скаргу Підприємця не надходив.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
17. 17.10.2002 відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (правонаступником якого є Товариство; енергопостачальник) та Підприємцем (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №601741, предметом якого є постачання і передача електроенергії енергопостачальником та оплата спожитої електроенергії споживачем. Договір укладено на строк до 31.12.2002 та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд.
28.03.2018 при перевірці дотримання споживачем Правил представниками Товариства було виявлено порушення у вигляді самовільного підключення струмоприймачів (електропроводки) до електромережі, що не належить енергопостачальнику, повз розрахунковий засіб обліку е/е, без порушення схеми обліку; самовільне підключення виконано дротом (мідь 4,0 мм2) від ввідного кабелю до навантаження з метою безоблікового споживання е/е. Самовільне підключення виконано приховано. При контрольному огляді приладу обліку даний вид порушення виявити неможливо. При включенні навантаження (струмоприймачів) лічильний механізм лічильника не враховує електроенергію, покази електролічильника не змінюються, спожита електроенергія не враховується. Порушення продемонстровано споживачу.
Про наведене представниками Товариства в присутності Підприємця було складено акт про порушення від 28.03.2018 № 122470, який Підприємцем підписано із зауваженнями.
Відповідно до акта про усунення порушення від 28.03.2018, проведено технічну перевірку вузла обліку, розрахунковий прилад обліку е/е перенесено на межу балансової відповідальності РУ-0,4 кВ, ТП-1249. Акт про усунення підписано споживачем.
В акті про порушення № 122470 від 28.03.2018 зазначено зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти Правил, які необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії.
23.05.2018 за участю Підприємця комісією Товариства було прийнято Рішення про нарахування кількості недорахованої електроенергії згідно з пунктом 2.9 Методики за формулою 2.7, 2.8 Методики.
Нарахування здійснені за період від дати останньої технічної перевірки (28.10.2016) по день усунення порушення 28.03.2018 (акт про усунення порушення Правил).
Сума за недовраховану активну електроенергію склала 102 657,48 грн. згідно з розрахунком кількості недорахованої електроенергії по акту від 28.03.2016 №122470.
Позивач, не погоджуючись з Рішенням та посилаючись на неправомірність донарахування йому вартості спожитої електроенергії, звернувся до суду з позовом у даній справі.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що: акт про порушення від 28.03.2018 №122470, яким зафіксовано порушення, містить всі вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії; розрахунок обсягу та вартості цієї електричної енергії відповідає вимогам Методики, виконаний відповідачем з послідовним визначенням потужності самовільного підключення, виходячи з матеріалу проводу, площі перерізу проводу, допустимого тривалого струму, який може ним протікати, номінальної фазної напруги та косинуса кута між напругою і струмом, рівним 0,9 з часу використання самовільного підключення протягом доби, який приймається згідно з Методикою за 12 год/добу, а також за період, кількість днів в якому обчислюється з урахуванням приписів із застосування формули 2.6, 2.7 Методики; порушення позивачем Правил, яке полягає у самовільному підключенні струмоприймачів, ненадання позивачем належних та допустимих доказів, які спростовували б виявлене порушення, застосування відповідачем оперативно-господарської санкції у вигляді нарахування вартості необлікованої електричної енергії в сумі 102 723,02 грн., свідчать про обґрунтованість та правомірність такого нарахування.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з такого: зафіксоване актом від 28.03.2018 №122470 порушення передбачає здійснення нарахування вартості не облікованої електричної енергії у відповідності до підпункту 7 пункту 2.1 Методики, який відповідає суті порушення;
- тому Відповідач обґрунтовано здійснив нарахування вартості необлікованої електричної енергії на підставі пункту 2.9 за формулою 2.7 Методики, а саме: W = P · t. (де P -потужність самовільного підключення (кВт), що у разі підключення до однієї фази визначається за формулою P = I · U · cos(фі));
- згідно з наявним у справі розрахунком при визначенні потужності самовільного підключення сила струму (одиниця - І) визначена відповідачем за перерізом проводу - 41А, а не відповідно до виміряної під час складання акта про порушення сили струму - 12 А;
- при цьому формула 2.7 Методики передбачає визначення I - сили струму, виходячи з найменшої поперечної площі перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до мережі та допустимого тривалого струм