Постанова
Іменем України
13 березня 2019 року
м. Київ
справа № 759/116/16
провадження № 51-2306км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
суду у складі:
головуючого Яковлєвої С. В.,
суддів Мазура М. В., Марчука О. П.,
за участю:
секретаря судового
засідання МиколюкаЯ. О.,
прокурора Пантєлєєвої А. С.,
та ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, котрий брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 12 квітня 2017 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013110080000064, за обвинуваченням
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Макарова Київської області, жителя АДРЕСА_1), громадянина України, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанції обставини
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 8 вересня 2016 року ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 366 КК на підставі статей 44, 49 КК, а кримінальне провадження закрито. Вирішено питання про судові витрати.
Органом досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.
ОСОБА_2, будучи службовою особою, перебуваючи на посаді директора Приватного підприємства «Транспортні Логістичні Системи» (ЄДРПОУ 33051518), в період часу з 4 березня 15 квітня 2011 року, зловживаючи своїм службовим становищем, вніс до офіційного документа завідомо неправдиві відомості до акту прийому-передачі проданого приміщення від 4 березня 2011 року, нібито підписаного між Фондом приватизації комунального майна Святошинського району м. Києва, в особі начальника фонду приватизації комунального майна Святошинського району м. Києва ОСОБА_3, та Приватним підприємством «Транспортні логістичні системи», в особі директора ОСОБА_2, про передачу у власність Приватному підприємству «Транспортні логістичні системи» нежилих приміщень № № 1, 2, 3 (групи приміщень № 10), з № 1 по № 6 (групи приміщень № 11), загальною площею 68,40 кв.м, розташованих за адресою: АДРЕСА_2, належних на праві комунальної власності Територіальній громаді Святошинського району м. Києва, ціною 329 170 грн, завдавши Державі матеріальну шкоду в особливо великих розмірах.
Так, відповідно до протоколу № 2 Загальних зборів ПП «Транспортні Логістичні Системи» від 28 липня 2004 року ОСОБА_2 призначено на посаду директора ПП «Транспортні Логістичні Системи», чим уповноважено на виконання адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих обов'язків, а тому останній в період перебування на посаді директора підприємства являвся службовою особою.
Згідно протоколу № 3 Загальних зборів ПП «Транспортні Логістичні Системи» від 1 вересня 2008 року, відповідно до пропозицій директора підприємства ОСОБА_2, прийнято рішення приватизувати приміщення першого поверху житлового будинку, загальною площею 68,4 кв.м. що по АДРЕСА_2
З цією метою 16 квітня 2010 року між Фондом приватизації комунального майна Святошинського району міста Києва - іменований «Продавець», в особі начальника фонду приватизації комунального майна Святошинського району м. Києва ОСОБА_3, та Приватним підприємством «Транспортні логістичні системи» - іменоване «Покупець», в особі директора ОСОБА_2, укладено, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, договір купівлі-продажу, відповідно умов якого п. 1.1. визначає, що Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю нежилі приміщення № № 1, 2, 3 (групи приміщень № 10), з № 1 по № 6 (групи приміщень № 11), загальною площею 68,40 кв.м, розташованих за адресою: АДРЕСА_2, належні Територіальній громаді Святошинського району м. Києва на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_1, виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва 16 грудня 2009 року, а Покупець зобов'язується прийняти об'єкт приватизації, сплатити ціну відповідно до умов, що визначені договором купівлі-продажу та пройти реєстрацію в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна.
Крім того, згідно п. 2.1. договору купівлі-продажу Покупець, тобто Приватне підприємство «Транспортні логістичні системи», зобов'язане було протягом 10 днів з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації цього договору внести 65 834 грн податку на додану вартість за придбаний об'єкт приватизації на рахунок Продавця і протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору 329 170 грн, що було визначено висновком про вартість майна на загальну суму 395 004 грн.
Передача об'єкта приватизації, відповідно п.3.1. даного договору, здійснюється в 3-х денний строк після сплати повної вартості придбаного об'єкту приватизації і посвідчується актом приймання-передачі, який підписується сторонами.
Після укладання договору купівлі-продажу, всупереч його умовам, у директор ПП «Транспортні логістичні системи» ОСОБА_2, виник умисел на службову підробку акту прийому-передачі проданих нежилих приміщень № № 1, 2, 3 (групи приміщень № 10), з № 1 по № 6 (групи приміщень № 11), загальною площею 68,40 кв.м, розташованих за адресою: АДРЕСА_2, належних на праві комунальної власності Територіальній громаді Святошинського району м. Києва.
На виконання свого злочинного умислу, направленого на службову підробку, у невстановлений слідством час та місце, ОСОБА_2 підробив акт прийому-передачі проданого приміщення від 04 березня 2011 року, підписаний між Фондом приватизації комунального майна Святошинського району міста Києва, в особі начальника фонду приватизації комунального майна Святошинського району м. Києва ОСОБА_3, та Приватним підприємством «Транспортні логістичні системи», в особі директора ОСОБА_2, про передачу у власність Приватному підприємству «Транспортні логістичні системи» нежилих приміщень № № 1, 2, 3 (групи приміщень № 10), з № 1 по № 6 (групи приміщень № 11), загальною площею 68,40 кв. м, розташованих за адресою: АДРЕСА_2, підписаний нібито начальником фонду приватизації комунального майна Святошинського району м. Києва ОСОБА_3 та завірений гербовою печаткою Фонду приватизації комунального майна Святошинського району м. Києва.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 12 квітня 2017 року скасовано ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 8 вересня 2016 року, якою ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 366 КК на підставі ст. 49 КК та закрито кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає, що цей суд не дотримався вимог ч. 4 ст. 399 КПК, оскільки така ухвала суду першої інстанції не могла бути оскаржена в апеляційному порядку на підставах, зазначених в апеляційній скарзі ОСОБА_2, адже в суді першої інстанції розгляд кримінального провадження проводився відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК. Крім того, на думку прокурора, апеляційний суд при ухваленні такого рішення мав би безпосередньо дослідити докази.
У запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_2 просить залишити її без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без зміни. При цьому вважає, що цей суд дотримався вимог процесуального закону та відкрив провадження за його апеляційною скаргою обґрунтовано, посилається на правову позицію Великої Палати Верховного Суду (викладену в постанові від 27 лютого 2018 року
№ 13-3зво18). Зазначає, що апеляційним судом не було порушено вимог ч. 3 ст. 404 КПК, адже клопотання про дослідження доказів ніхто з учасників провадження не заявляв. Крім того, Верховний Суд України у постанові від 20 квітня 2017 року №5-465(15)16 зробив висновок, що наявність підстав для скасування не породжує обов'язку для апеляційного суду досліджувати всю сукупність доказів тощо.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор Пантєлєєва А. С. вважала касаційну скаргу обґрунтованою і просила її задовольнити, скасувати ухвалу і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. ОСОБА_2 просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без зміни.
Мотиви суду
Відповідно до кримінального процесуального закону ухвала апеляційного суду має відповідати вимогам ст. 419 КПК; при скасуванні судового рішення в ухвалі має бути зазначено, які статті закону порушено і в чому саме полягають ці порушення або необґрунтованість ухвали.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, апеляційний суд дотримався вказаних вимог з