Постанова
Іменем України
14 березня 2019 року
м. Київ
справа № 632/1400/16-к
провадження № 51-8992км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Марчука О.П.,
суддів Могильного О.П., Наставного В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Анзійчук Ю.В.,
прокурора Гладкого О.Є.,
захисника ЄршоваВ.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу цивільного відповідача СФГ «Ганна» голови господарства - ОСОБА_2 на вирок Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 29 січня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 03 липня 2018 року
у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016220400000049, за обвинуваченням
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 29 січня 2018 року ОСОБА_3 засуджено за ч. 1 ст. 272 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 грн, без додаткового покарання. На підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільнено ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання.
Цивільний позов ОСОБА_4 до СФГ «Ганна» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням задоволено частково. Стягнуто з СФГ «Ганна» на користь ОСОБА_4 60 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, в решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави 21 486 грн витрат, пов'язаних із залученням експертів відповідно до п. 3 ч.1 ст. 118, п. 2 ст. 124 КПК України.
Згідно з вироком суду ОСОБА_3 визнано винним у тому, що він працюючи на посаді водія-тракториста у селянському (фермерському) господарстві «Ганна», пройшовши вступний, первинний та повторні інструктажі з питань охорони праці, будучи ознайомленим з «Правилами охорони праці у тваринництві», 02 січня
2016 року між п'ятою і шостою годинами прибув на робоче місце до тваринницької ферми зазначеного господарства, за адресою: Харківська область, Первомайський район, с. Ржавчик, вул. Первомайська, 34, де, управляючи трактором моделі «Беларус 82.1», реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності СФГ «Ганна», виконуючи роботу з підвищеною небезпекою, здійснював вичистку території корівника № 2. За наведених вище обставин, ОСОБА_3, управляючи вищевказаним трактором, порушив правила безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, хоча був зобов'язаний їх дотримувати, а саме вимоги нормативних документів з охорони праці: Проїжджаючи проходом корівника № 2, ківш зазначеного трактора, яким управляв водій-тракторист ОСОБА_3, зачепив цегляну перегородку, за якою знаходився слюсар-ремонтник тваринницької ферми СФГ «Ганна»
ОСОБА_4, де виконував роботи по обслуговуванню автопоїлок, внаслідок чого відбулося руйнування вказаної цегляної перегородки, яка впала та придавила нижні кінцівки потерпілого. Внаслідок порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на зазначеному вище підприємстві особою, яка зобов'язана їх дотримувати водієм-трактористом ОСОБА_3 було заподіяно шкоду здоров'ю потерпілого ОСОБА_4 у вигляді легких тілесних ушкоджень та ушкодження середньої тяжкості, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 03 липня 2018 року вирок
місцевого суду залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі цивільний відповідач СФГ «Ганна» голова господарства - ОСОБА_2 у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильністю вирішення у провадженні цивільного позову потерпілого просить змінити вирок місцевого суду і ухвалу суду апеляційної інстанції та відмовити у задоволенні позову. Провадження в частині вирішення цивільного позову закрити.
При цьому скаржник стверджує, що місцевий суд, ухвалюючи своє рішення в частині стягнення з СФГ «Ганна» на користь потерпілого ОСОБА_4 60 000 грн в рахунок відшкодування йому моральної шкоди, не дослідив докази на підтвердження позовних вимог з відшкодування матеріальної та моральної шкоди, належним чином не вмотивував своє рішення щодо вирішення заявленого потерпілим цивільного позову у кримінальному провадженні. Стверждує, що суд не врахував того, що СФГ «Ганна» несе відповідальність лише за заподіяну його працівником ОСОБА_3 цивільному позивачу ОСОБА_4 матеріальну шкоду, а відповідати за спричинену моральну шкоду ОСОБА_4 повинен особисто ОСОБА_3, а не СФГ «Ганна». Апеляційний суд, у порушення вимог ст. 419 КПК України, не дав належної оцінки таким порушенням та залишив вирок місцевого суду без зміни. Проте, на думку цивільного відповідача, апеляційний суд мав би провадження в частині вирішення цивільного позову закрити у зв'язку з відмовою на стадії апеляційного провадження позивача від заявленого цивільного позову.
Позиції інших учасників судового провадження
У запереченні на касаційну скаргу цивільного відповідача потерпілий ОСОБА_4 просить залишити її без задоволення як безпідставну.
В судовому засіданні захисник Єршов В.М. в інтересах засудженого
ОСОБА_3 підтримав подану касаційну скаргу цивільного відповідача, а прокурор заперечував проти її задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора та захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши викладені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви Суду
Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
Доведеності винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, кримінально-правової оцінки його дій за
ч. 1 ст. 272 КК України відповідно до вимог ст. 433 КПК України колегія суддів
не перевіряла, оскільки законність та обґрунтованість судових рішень у цій частині цивільним відповідачем не оскаржуються.
Стосовно доводів цивільного відповідача, наведених у касаційній скарзі, про неправильне вирішення цивільного позову в частині відшкодування моральної шкоди, то колегія суддів вважає, що вони є необґрунтованими.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 128 КПК Україницивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Також у ч. 1 ст. 368, частинах 3, 4 ст. 374 КПК України передбачено, що при ухваленні вироку суд повинен вирішити, чи підлягає задоволенню пред'явлений цивільний позов, і якщо так, то на чию користь, в якому розмірі та порядку, а в мотивувальній та резолютивній частинах вироку зазначаються підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду, рішення про цивільний позов.
Цивільний позов розглядається у кримінальному провадженні за правилами, визначеними КПК України, і при цьому застосовуються норми ЦК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода, крім іншого, може полягати у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом, іншим ушкодження здоров'я, в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
При цьому суд зобов'язаний усебічно, повно й об'єктивно дослідити обставини справи, з'ясувати характер і розмір витрат, зумовлених злочином, установити причинний зв'язок між діянням і шкодою, що настала, й дати у вироку належну оцінку таким обстав