Постанова
Іменем України
14 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 127/28238/17
Провадження № 51 - 8842 км 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Наставного В.В.,
суддів Марчука О.П., Могильного О.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Анзійчук Ю.В.,
прокурора Міщенко Т.М.,
засудженого ОСОБА_1,
його захисника адвоката Головенька В.П.,
розглянув в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017020000000510 від 18 листопада 2017 року щодо
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вінниця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
за ст. 286 ч. 2, ст. 135 ч. 1 КК України,
за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, - Кузьміна С.В. на ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 12 червня 2018 року щодо ОСОБА_1
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 15 березня 2018 року ОСОБА_1 засуджено:
- за ст. 135 ч. 1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців;
- за ст. 286 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України ОСОБА_1 призначено остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
На підставі статей 75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки і на нього покладено відповідні обов'язки.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 91 600 гривень в рахунок відшкодування завданої злочином моральної шкоди та 916 гривень судових витрат.
Скасовано арешт на автомобіль «Ford Skorpio», державний номерний знак НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2, посвідчення водія НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_1, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 21 листопада 2017 року.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінальних правопорушень за наступних обставин.
Так, 17 листопада 2017 року близько 21 год. 45 хв. ОСОБА_1, керуючи технічно справним автомобілем «Ford Scorpio», державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись по вул. Київській у м. Вінниці в напрямку центру міста в районі будинку № 93 в момент об'єктивної появи в полі зору пішохода, який зліва на право перетинав проїзну частину дороги, порушив вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху України, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу та як наслідок допустив наїзд на пішохода ОСОБА_5 Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_5 від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці пригоди.
Крім того, після вчинення 17 листопада 2017 року близько 21 год. 45 хв. дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_1 достовірно знаючи, що ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження та перебуває в небезпечному для життя стані, позбавлений реальної можливості до самозбереження, усвідомлюючи, що в результаті його дій можуть настати тяжкі наслідки, не переконався чи потребує ОСОБА_5 допомоги, не вжив заходів для надання йому першої медичної допомоги, не звернувся за допомогою до інших осіб та не відправив потерпілого до лікувального закладу, хоча повинен і мав об'єктивну можливість це зробити, не виконавши свого громадянського обов'язку, що покладав на нього закон і загальновизнані норми моралі, з метою уникнути відповідальності автомобілем зник з місця пригоди.
Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 12 червня 2018 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та особі засудженого ОСОБА_1 внаслідок м'якості, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та істотними порушеннями кримінального процесуального закону. Вважає необґрунтованим вирок суду щодо наявності підстав для застосування ст. 75 КК України до ОСОБА_1, а ухвалу про залишення вироку без зміни такою, що не відповідає ст. 419 КПК України, оскільки в ній, на думку прокурора, не зазначено підстав з яких апеляційна скарга прокурора залишена без задоволення.
Позиції учасників судового провадження
В судовому засіданні прокурор вважала касаційну скаргу обґрунтованою і просила її задовольнити.
В судовому засіданні засуджений і його захисник вважали касаційну скаргу безпідставною і просили залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Обґрунтованість засудження ОСОБА_1 та правильність кваліфікації його дій за ст. 286 ч. 2, ст. 135 ч. 1 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Суд, призначаючи покарання, зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання. При цьому, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Відповідно до ст. 75 ч. 1 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обст