Постанова
Іменем України
13 березня 2019 року
м. Київ
справа №761/12910/16-ц
провадження №61-26443св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С. (суддя-доповідач),
суддів: Лесько А. О., Мартєва С. Ю., Пророка В. В., Фаловської І. М.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Професійної спілки Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, треті особи: об'єднана профспілкова організація Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, про скасування вимоги виборного органу про розірвання трудового договору, за касаційною скаргою Професійної спілки Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 березня 2017 року у складі судді Притули Н. Г. та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 09 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Стрижеуса А. М., Антоненко Н. О.,
Шкоріної О. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_3,,
відповідач - Професійна спілка Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення
треті особи: об'єднана профспілкова організація Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України,
представник об'єднаної профспілкової організації Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення -Панамаренко Дмитро Миколайович,
представник Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України - Казнадій Вячеслав Васильович,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Професійної спілки Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, (далі - Профспілка Концерну РРТ) треті особи: об'єднана профспілкова організація Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (далі - Об'єднана профспілка), у якому просив скасувати вимогу виборного органу Профспілки Концерну РРТ від 14 березня 2016 року про розірвання трудового договору з генеральним директором Концерну РРТ ОСОБА_1
2. Позовна заява мотивована тим, що 21 березня 2016 року голова Профспілки Концерну РРТ звернувся до Голови Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України з вимогою про розірвання трудового договору генеральним директором Концерну РРТ ОСОБА_1
3. Позивач ОСОБА_1 не погоджується із зазначеною вимогою, оскільки вимога підписана лише головою профкому, хоча у відповідності до положень статті 45 та статті 33 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» це рішення має бути колегіальним.
4. Позивач зазначав, що відповідач не є професійною спілкою, до якої входять працівники Концерну РРТ, створена 16 квітня 2015 року і зареєстрована в м. Бориспіль повул. Київський шлях,1/37, однак у
м. Бориспіль Концерн не має жодних структурних підрозділів. Відповідач не пропонував ввійти до Об'єднаної профспілки.
5. Посилаючись на те, що відповідач - Профспілка Концерну РРТ не є стороною колективного договору, підписаного між Концерном РРТ та Об'єднаною профспілкою, тому не мав права звернутись із вимогою, позивач просив позов задовольнити.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВИХ РІШЕНЬ
6. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 15 березня
2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від
09 серпня 2017 року, позов задоволено частково.
7. Визнано протиправним вимогу виборного органу Профспілки Концерну РРТ від 19 лютого 2015 року про розірвання трудового договору з генеральним директором Концерну РРТ ОСОБА_1 Вирішено питання розподілу судових витрат.
8. Судові рішення мотивовані тим, що відповідач не мав передбаченого законом права на внесення вимоги про розірвання трудового договору з позивачем, оскільки не є первинною профспілковою організацією Концерну, не приймала участі у погодженні та підписанні колективного договору, в подальшому після створення та легалізації не ввійшла до Об'єднаної профспілки, вимога прийнята не виборним органом первинної профспілкової організації.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНИХ СКАРГ
9. У касаційній скарзі, поданій у вересні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Профспілка Концерну РРТ просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і порушення норм процесуального права.
10. Касаційна скарга мотивована тим, що відповідач утворений та легалізований відповідно до норм та положень чинного законодавства, що також встановлено і в судовому розгляді у справі 810/4731/15 за адміністративним позовом Об'єднаної профспілки та Первинної профспілкової організації Концерну РРТ до Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області, третя особа - Профспілка Концерну РРТ, про визнання протиправним та скасування наказу, під час якого суди трьох інстанцій дійшли висновку про те, що обставини, на які позивачі вказують в обґрунтування позовних вимог (що лише позивачі є профспілковими організаціями, які мають право представляти інтереси працівників підприємства; про неможливість захищати інтереси працівників - засновників нової профспілки; тощо) є незаконними.
11. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 вересня 2017 року поновлено Профспілці Концерну РРТ строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано із суду першої інстанції.
12. 15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року
№ 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального
кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».
13. Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
14. Відповідно до підпункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення
змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи інших учасників справи
15. Інші учасники справи не скористалися правом подання до суду відзиву на касаційну скаргу, письмових заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.
16. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
18. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.
19. Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
20. Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
21. Суд установив, що розпорядженням прем'єр-міністра України
від 30 липня 2015 року ОСОБА_1 призначено генеральним директором Концерну РРТ.
22. Згідно наказу Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 05 серпня 2015 року вважається, що
з 17 серпня 2015 року ОСОБА_1 приступив до виконання обов'язків генерального директора Концерну РРТ відповідно до укладеного між ним та Адміністрацією Держспецзв'язку та захисту інформації України контракту від 30 липня 2015 року на термін з 17 серпня 2015 року по 16 серпня
2016 року включно.
23. 21 березня 2016 року на адресу Адміністрації Держспецзв'язку на підставі статті 45 КЗпП України та статті 33 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» надійшла вимога Профспілки Концерну РРТ, яка зареєстрована за адресою: Київська область,
м. Бориспіль, вул. Київський шлях,1/37 кв. 4 про розірвання трудового договору з генеральним директором Концерну РРТ ОСОБА_1 Вимога була прийнята на засіданні профспілкового комітету Профспілки Концерну РРТ, що підтверджено протоколом від 14 березня 2016 року.
24. У вимозі зазначено ряд порушень, які були вчинені на думку відповідача ОСОБА_1, як керівником Концерну РРТ.
25. Зокрема, станом на 14 березня 2016 року працівникам Концерну РРТ не виплачено частину заробітної плати за друге півріччя 2015 року та січень-лютий 2016 року, а загальна заборгованість по підприємству складає
5 500 000 грн; затримується перерахування членських внесків на рахунок Професійної спілки Концерну РРТ, жодних перерахувань здійснено не було; не відбувається відрахувань коштів Профспілці на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу; безпідставно звільнені з посад директор департаме