Постанова
Іменем України
13 березня2019 року
м. Київ
справа № 744/1095/15-ц
провадження № 61-5670св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Лесько А. О., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Пророка В. В., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (після зміни організаційно-правової форми - акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»),
відповідач - ОСОБА_3,
представник відповідача - ОСОБА_4,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 11 листопада 2016 року у складі колегії суддів: Шитченко Н. В., Бобрової І. О., Острянського В. І.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон України № 2147-VIII) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2015 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк», банк) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що за умовами кредитного договору від 20 червня 2008 року № CNCNA80000106177 (далі - кредитний договір, договір), укладеного з ОСОБА_3, банк надав позичальнику кредит у розмірі 10 814,92 дол. США до 19 червня 2013 року. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором банк звертався до суду та за рішенням Семенівського районного суду Чернігівської області від 25 січня 2012 року у справі № 2-6/2012 з позичальника було стягнуто заборгованості за кредитним договором у сумі 18 554,04 дол. США, в тому числі заборгованість за тілом кредиту - 6 877,48 дол. США, за процентами за користування кредитом - 3 862,73 дол. США, за комісійною винагородою - 2 076,48 дол. США, пеня - 4 823,95 дол. США, штраф (фіксована частина) - 31,37 дол. США, штраф (процентна складова) - 882,03 дол. США. Після ухвалення зазначеного судового рішення ОСОБА_3 не виконав свої зобов'язання за кредитним договором, банк продовжував нараховувати проценти за користування кредитом, комісійну винагороду та неустойку.
Після уточнення (збільшення) позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» просило стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором, а саме: 928,02 дол. США - проценти за користування кредитом, які нараховані станом на 20 серпня 2015 року; 1 492,47 дол. США - комісійна винагорода, яка нарахована станом на 20 серпня 2015 року; 1 307 345,80 грн - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань зі сплати процентів та винагороди, яка нарахована станом на 01 серпня 2016 року; 250,00 грн - штраф (фіксована частина) та 3 001,30 грн - штраф (процентна складова).
У листопаді 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання договору частково недійсним, зобов'язання вчинити дії.
Позовна заява мотивована тим, що банк надав йому кредит на придбання автомобіля в іноземній валюті - доларах США (пункт 16.1.2 кредитного договору), на момент укладення кредитного договору він не був обізнаний щодо істотних умов договору, зокрема, щодо умов кредитування, валютних ризиків під час виконання зобов'язань за кредитним договором, методики визначення валютного курсу, комісій, пов'язаних з конвертацією валюти платежу у валюту зобов'язання під час погашення заборгованості за кредитом та процентами за користування коштами. Крім того, вважав наявними правові підстави для зміни істотних умов договору щодо валюти кредитування.
За викладених обставин ОСОБА_3 просив визнати пункт 16.1.2 кредитного договору недійсним та зобов'язати ПАТ КБ «ПриватБанк» перерахувати валюту кредитування в гривню за курсом Національного банку України на день підписання договору.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Семенівського районного суду Чернігівської області від 16 вересня 2016 року у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» та вимог зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позичальник неналежно виконав зобов'язання за кредитним договором, проте банк звернувся до суду з цим позовом поза строками позовної давності, оскільки строк виконання зобов'язання за кредитним договором було змінено у зв'язку з ухваленням у справі № 2-6/2012 рішення Семенівського районного суду Чернігівської області від 25 січня 2012 року про дострокове стягнення боргу; у такому разі строк позовної давності слід обраховувати з моменту пред'явлення банком першого позову, а у цій справі банк звернувся до суду з позовом лише 19 жовтня 2015 року. Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд вважав безпідставним твердження ОСОБА_3 про те, що на день укладення договору він був необізнаний щодо істотних умов кредитування та валютних ризиків при виконанні зобов'язань за кредитним договором.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 11 листопада 2016 року рішення Семенівського районного суду Чернігівської області від 16 вересня 2016 року у частині вирішення позовних вимог банку скасовано, ухвалено у цій частині нове рішення. Позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором за період з 09 серпня 2011 року до 01 серпня 2016 року, а саме: заборгованість за процентами за користування кредитом у сумі 982,02 дол. США, за комісійною винагородою - 1 492,47 дол. США, пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором - 61 300,00 грн, штраф (фіксована частина) - 250,00 грн, штраф (процентна складова) - 3 001,30 грн, судові витрати - 1 887,91 грн. У решті рішення Семенівського районного суду Чернігівської області від 16 вересня 2016 року залишено без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що відмова у задоволенні позовних вимог банку за спливом строків позовної давності не відповідає закону, оскільки за умовами кредитного договору передбачено збільшення строків позовної давності до п'яти років, банк звернувся до суду з цим позовом в межах строків позовної давності, а заявлена сума заборгованості позичальником не спростована. Керуючись правовою висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-1206цс15, суд апеляційної інстанції вважав, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін та не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання, не позбавляє права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України. Також суд дійшов висновку, що відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України заявлений банком розмір пені слід зменшити до розміру існуючої у відповідача у цій справі заборгованості.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, надісланій 29 листопада 2016 року засобами поштового зв'язку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 11 листопада 2016 року скасувати, а рішення Семенівського районного суду Чернігівської області від 16 вересня 2016 року залишити в силі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 січня 2017 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 червня 2017 року справу призначено до судового розгляду.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України № 2147-VIII та розпочав роботу Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
29 січня 2018 року справу передано до Верхового Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 27 лютого 2019 року справу прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в складі п'яти суддів за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що висновок суду апеляційної інстанції про збільшений строк позовної давності суперечить висновкам Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеними в ухвалі від 13 липня 2016 року. Скасовуючи попередні ухвалені у цій справі рішення Семенівського районного суду Чернігівської області від 25 листопада 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 29 січня 2016 року, передаючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, суд касаційної інстанції зазначив, що у зв'язку з ухваленням рішення про дострокове стягнення заборгованості було змінено строк виконання основного зобов'язання та трирічний строк позовної давності мав обраховуватись з 25 січня 2012 року. На думку ОСОБА_3, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, тому їх одночасне застосування за порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором не узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15.
Відзив на касаційну скаргу не подано.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 20 червня 2008 року між відкритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, за умовами якого банк надав позичальнику 10 814,92 дол. США у кредит на строк до 19 червня 2013 року зі сплатою 16,92 % річних.
У справі № 2-6/2012 банк звертався до суду з позовом до позичальника та рішенням Семенівського районного суду Чернігівської області від 25 січня 2012 року з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» достроково стягнуто тіло кредиту у сумі 6 877,48 дол. США, проценти за користування кредитом у сумі 3 862,73 дол. США, комісія за користування кредитом у сумі 2 076,48 дол. США та неустойку: пеню у сумі 4 823,95 доларів США, штраф (фіксована частина) - 31,37 дол. США, штраф (процентна складова) - 882,02 дол. США.
У справі, яка переглядається, предметом позовних вимог банку є проценти за користування кредитом, комісійна винагорода, пеня та штрафи, які ПАТ КБ «ПриватБанк» продовжувало нараховувати