Постанова
Іменем України
14 березня 2019 року
м. Київ
справа № 127/24983/17
провадження № 61-46209св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Пророка В. В., Фаловської І. М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_5,
третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Укрторг - ЛТД»,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16 травня 2018 року у складі
Федчишена С. А. та постанову апеляційного суду Вінницької області
від 18 вересня 2018 року у складі суддів Войтка Ю. Б., Міхасішина І. В., Стадника І. М.,
ВСТАНОВИВ :
У листопаді 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду до ОСОБА_5, з позовом, предмет якого змінила під час розгляду справи та просила: визнати незаконним та скасувати пп.1 та п.2 протоколу №1 загальних зборів засновників ТОВ «Укрторг - ЛТД» від 17 травня 2016року; скасувати запис від 24 травня 2016 року про державну реєстрацію права власності за ТОВ «Укрторг - ЛТД» на об'єкт нерухомого майна: квартири АДРЕСА_1; визнати за нею право власності на Ѕ частку вказаної квартири.
Позовна заява мотивована тим, що 03 листопада 2007 року між сторонами зареєстровано шлюб, який рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 26 травня 2016 року розірвано. За час шлюбу у 2012 році сторонами придбано квартиру АДРЕСА_1. За спільною домовленістю зазначену квартиру було оформлено на відповідача.
Разом тим, шлюбний договір щодо правового режиму майна подружжя, договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності чи будь - які інші договори, що встановлюють режим спільного майна подружжя між сторонами не укладались. Способу поділу спільного майна між сторонами досягнуто не було.
Протоколом №1 загальних зборів засновників ТОВ «Укрторг-ЛТД» від 17 травня 2016 року відповідач вніс квартиру, що є спільною власністю подружжя, до статутного капіталу вказаного товариства, оцінивши його в сумі 180 000 грн.
На підставі вказаного протоколу, право власності на спірну квартиру 24 травня 2016 року зареєстровано за ТОВ «Укрторг - ЛТД» на підставі рішення приватного нотаріуса Войтовського В. С.
Таким чином, відповідач під час перебування в зареєстрованому шлюбі незаконно, а саме без згоди позивача, розпорядився спільним сумісним майном подружжя, шляхом внесення спільної квартири до статутного фонду ТОВ «Укрторг-ЛТД».
Ухвалою Вінницького міського суду від 15 лютого 2018 року до участі в справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ТОВ «Укрторг - ЛТД».
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 16 травня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачем було придбано спірну квартиру за особисті кошти, які знаходились на його особистому рахунку, а тому дана квартира є його особистою власністю, в зв'язку з чим не підлягає поділу між колишнім подружжям. Сторони не проживали разом та не вели спільного господарства ще до народження позивачем дитини, а тому позивач не могла надавати кошти для придбання спірної квартири, тому дана квартира є його особистою приватною власністю, в зв'язку з чим позовна вимога про визнання за позивачем права власності на Ѕ частку спірної квартири задоволенню не підлягає.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування пп.1 та п.2 протоколу №1 загальних зборів засновників ТОВ «Укрторг - ЛТД» від 17 травня 2016 року, скасуванні запису від 24 травня 2016 року про державну реєстрацію права власності за ТОВ «Укрторг - ЛТД» на спірну квартиру, суд першої інстанції виходив з того, що вказане нерухоме майно придбано за особисті кошти відповідача та є його особистою приватною власністю. Крім того, дані вимоги заявлені до неналежного відповідача.
Постановою апеляційного суду Вінницької області від 18 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково. Рішення суду першої інстанції скасовано з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що з моменту внесення майна до статутного капіталу господарського товариства воно є власністю самого товариства, а не його учасників. Вклад до статутного фонду товариства не є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, тобто спільні кошти та/або майно подружжя, використані як вклад, втрачають ознаки об'єкта права спільної сумісної власності подружжя. Суд першої інстанції, вдавшись в дослідження обставин придбання спірної квартири та поділу спільного майна подружжя, не звернув уваги на виникнення з цих підстав прав та обов'язків у ТОВ «Укрторг - ЛТД», яке є власником спірної квартири з моменту передачі її до статутного фонду товариства з одночасною втратою спірним майном ознак об'єкта права спільної сумісної власності подружжя.
У зв'язку з незалученням до участі в справі всіх суб'єктів, які повинні відповідати за ним, у якості відповідачів, апеляційний суд не вправі встановлювати обставини справи, зокрема щодо належності чи неналежності майна до спільної сумісної власності подружжя, й давати їм правову оцінку.
Відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що залучення до участі у справі співвідповідача або заміна неналежного відповідача можлива лише за клопотанням позивача у справі, що відповідає положенням статті 51 ЦПК України. Саме позивач визначає до кого пред'явити позов до суду першої інстанції. Залучення у справі співвідповідача або заміна неналежного відповідача неможлива в апеляційному провадженні.
У касаційній скарзі, ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права просить скасувати ухвалені у справі рішення та задовольнити позов.
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, таким, що підлягає скасуванню, оскільки при його прийняті судом допущено порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, допущено недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, допущено невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що відповідачем спірна квартира придбана за особисті кошти і є його особистою власністю. Суд не врахував джерело походження коштів, витрачених на придбання квартири, не дослідив і не перевірив докази.
Щодо висновків суду апеляційної інстанції, за яких відмовлено у позові, заявник послався на те, що саме незаконними діями відповідача по передачі майна, яке було спільною сумісною власністю подружжя, у якості внеску до статутного фонду товариства, було порушено права позивача. ТОВ «Укрторг-ЛТД» прав позивача не порушувало, а тому не має їх відновлювати та не може бути відповідачем у справі. Оскільки за незаконне розпорядження спільним майном повинен відповідати саме другий із подружжя, ТОВ «Укрторг -ЛТД» було залучено у справі у якості третьої особи, оскільки рішення суду може вплинути на його права і обов'язки.
Інші учасники справи не скористалися правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матері