Постанова
Іменем України
15 березня 2019 року
м. Київ
справа № 216/2150/17
провадження № 61-11184св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач
-
ОСОБА_4,
відповідачі:
держава Україна в особі Державної казначейської служби України, Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Криворізький відділ поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області,
третя особа
-
слідчий слідчого відділу Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Пеклун Рената Олександрівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі судді Онопченка О. В. від 31 серпня 2017 року та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області у складі колегії суддів: Барильської А. П., Бондар Я. М., Зубакової В. П., від 27 грудня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_4 до держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, третя особа - слідчий слідчого відділу Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Пеклун Рената Олександрівна, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої знищенням речового доказу.
Встановив:
У травні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, третя особа - слідчий слідчого відділу Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі - СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області) Пеклун Р. О., про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої знищенням речового доказу.
Позовна заява мотивована тим, що вона є власником транспортного засобу марки «VOLKSWAGEN TOUAREG», 2007 року випуску, державний номерний знак (далі - ДНЗ) НОМЕР_1, яким користувались також члени її сім'ї - син ОСОБА_6 та чоловік ОСОБА_7
11 січня 2017 року о 19:24 год невстановлена особа умисно підпалила належний їй автомобіль, який знаходився біля під'їзду № 2 будинку № 12 на вул. Церковній у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, у зв'язку з чим її чоловік ОСОБА_7 звернувся до Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області із заявою про вчинення злочину й за вказаним фактом слідчим внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за частиною другою статті 378 Кримінального кодексу України (далі - КК України) та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні.
Постановою слідчого СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області Пеклун Р. О. від 12 січня 2017 року належний їй автомобіль визнано в якості речового доказу у кримінальному провадженні № 12017040230000059 та розміщено на зберігання на спеціальний майданчик тимчасового утримання транспортних засобів (далі - ТЗ) при Криворізькому ВП ГУНП в Дніпропетровській області, за адресою: вул. Першотравнева, 14 м. Кривий Ріг Дніпропетровської області.
Зважаючи на низку погроз про фізичне знищення їхньої родини та майна, 12 січня 2017 року її чоловік ОСОБА_7 звернувся до Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області з письмовою заявою-клопотанням про вжиття заходів забезпечення його безпеки та безпеки його близьких родичів і майна, яке постановою слідчого СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області Пеклун Р. О. задоволено частково.
На вказану постанову слідчого ОСОБА_7 до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу подана скарга, яка ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 січня 2017 року задоволена та постанова слідчого СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області Пеклун Р. О. від 12 січня 2017 року скасована в частині відмови у задоволенні клопотання про вжиття заходів безпеки щодо близьких родичів судді Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області та належного їм майна. Цією ж ухвалою суд зобов'язав слідчого СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області Пеклун Р. О. вжити передбачені законодавством України заходи безпеки щодо членів сім'ї судді Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області та їхнього майна за допомогою наявних організаційно-технічних заходів, спрямованих на захист життя, здоров'я, житла та майна судді і членів його сім'ї.
Разом з тим, 05 лютого 2017 року її автомобіль марки «VOLKSWAGEN TOUAREG», ДНЗ НОМЕР_1, який знаходився на зберіганні на території адміністративних споруд ізолятору тимчасового тримання № 2 ГУНП в Дніпропетровській області, розташованому за адресою: вул. Першотравнева, 14 м. Кривий Ріг Дніпропетровська область шляхом умисного підпалу повністю знищено.
За вказаним фактом розпочато кримінальне провадження № 12017040230000221 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 194 КК України.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просила стягнути з Держави Україна на її користь шляхом списання Державною казначейською службою України з Державного бюджету України суми в розмірі 524 360,00 грн - вартість автомобіля та 650,00 грн - вартість авто-товарознавчого дослідження, а всього 525 010,00 грн у рахунок відшкодування матеріальних збитків, завданих знищенням майна, а також 500 000,00 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 31 серпня 2017 року позов ОСОБА_4 задоволено; стягнуто з Держави Україна на користь ОСОБА_4 шляхом списання Державною Казначейською службою України з Державного бюджету України суму в розмірі 524 360,00 грн - вартість автомобіля та 650,00 грн - вартість авто-товарознавчого дослідження, а всього - 525 010,00 грн у рахунок відшкодування матеріальних збитків, завданих знищенням майна, та суму в розмірі 500 000,00 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем доведено належними та допустимими доказами правомірність своїх вимог.Враховуючи те, що відповідальними особами Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області не було вжито достатніх заходів для збереження речового доказу у кримінальному провадженні, а тому шкода завдана знищенням автомобіля повинна бути відшкодована державою.
Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2017 року рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 31 серпня 2017 року в частині визначення розміру моральної шкоди змінено та зменшено цей розмір з 500 000,00 грн до 100 000,00 грн; в іншій частині рішення суду залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що висновки суду першої інстанції з приводу доведеності та обґрунтованості позову є правильними, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону, однак виходячи з характеру, інтенсивності, тривалості фізичних і моральних страждань позивача та керуючись засадами розумності та справедливості, апеляційний суд дійшов висновку про зменшення розміру моральної шкоди.
У касаційній скарзі, поданій у січні року до Верховного Суду, Державна казначейська служба України просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій односторонньо розглянули справу та дійшли передчасних висновків про часткове задоволення позову, оскільки такі висновки не ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.
Ухвалою Верховного Суду від 04 травня 2018 року, серед іншого, відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали справи з Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
24 травня 2019 року вказана справа передана на розгляд Верховного Суду.
У відзиві на касаційну скаргу, поданому у червні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_4 просить відхилити касаційну скаргу Державної казначейської служби України та залишити без змін постанову апеляційного суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - ЦПК України) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд вважає, що відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду, доводи касаційної скарги не підтверджують неправильного застосування судами попередніх інстанцій при розгляді справи норм матеріального права, порушення норм процесуального права з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
До спірних правовідносин підлягають застосуванню такі норми права.
Статтею 56 Конституції України визначено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Згідно зі статтею 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодження речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними свої повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Згідно із частинами другою, четвертою статті100 Кримінального процесуального кодексуУкраїни речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадженн