Постанова
Іменем України
15 березня 2019 року
м. Київ
справа № 399/1034/16-ц
провадження № 61-3896св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач
-
ОСОБА_4,
відповідачі:
ОСОБА_5, відділ Держгеокадастру в Онуфріївському районіКіровоградської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Кіровоградської області у складі колегії суддів: Кіселика С. А., Авраменко Т. М., Суровицької Л. В., від 05 грудня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, відділу Держгеокадастру в Онуфріївському районі Кіровоградської області про визнання договору міни недійсним та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку (пай).
Встановив:
У грудні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, відділу Держгеокадастру в Онуфріївському районі Кіровоградської області про визнання договору міни недійсним та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку (пай).
Позовна заява мотивована тим, що відповідно до державного акту на право приватної власності на землю з моменту розпаювання та до 19 квітня 2016 року їй належала на праві приватної власності земельна ділянка розміром 5,8788 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована на території Василівської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області.
19 квітня 2016 року на підставі договору міни № 1828 вказана земельна ділянка перереєстрована за ОСОБА_5 Підставою для реєстрації належної раніше їй земельної ділянки за ОСОБА_5 став договір міни, укладений між її представником за довіреністю, посвідченою Державним нотаріусом Онуфріївської Державної нотаріальної контори Оніщенко А. А. від 25 грудня 2014 року, виданою на ім'я ОСОБА_7, якою вона надавала повіреному право укласти договір міни належної їй земельної ділянки розміром 5,88 га кадастровий номер НОМЕР_1 розташованої на території Василівської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області з цільовим призначенням ведення товарного сільськогосподарського виробництва на свій розсуд. Позивач дійсно надавала вказану довіреність на прохання ОСОБА_5 перебуваючи в стресовому стані, фактично не повністю розуміючи характер своїх дій та їх правових наслідків, через власні складні сімейні обставини, у зв'язку з захворюванням та під впливом обману з боку ОСОБА_5 До того ж, вартість, цільове призначення земельних ділянок, які були предметом міни є різними, у зв'язку з чим обмін є нерівноцінним і нерівнозначним, земельні ділянки знаходяться не в єдиному масиві, що використовується спільно власниками земельних ділянок чи іншими особами для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Таким чином, просила позов задовольнити, визнати договір міни недійсним та скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку.
Рішенням Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 12 вересня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що при укладенні договору міни ОСОБА_7 діяв від імені ОСОБА_4 на підставі наданої нею довіреності. На момент укладення спірного договору міни довіреність була належним чином завірена, посвідчена нотаріусом та чинною, отже ОСОБА_7 діяв в інтересах довірителя. Крім того, законодавством не встановлено обмежень щодо міни земельних ділянок за площею та вартістю.
Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 05 грудня 2017 року рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 12 вересня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову; договір міни від 19 квітня 2016 року № 1828, укладений між ОСОБА_7, який діяв від імені ОСОБА_4. та ОСОБА_5 визнано недійсним; державну реєстрацію права власності на земельну ділянку розміром 5,8788 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташовану на території Василівської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області, за ОСОБА_5, скасовано; вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що суд першої інстанції дійшов передчасних висновків про відмову у задоволенні позову, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи і вимогах закону. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що представник за довіреністю, укладаючи спірний договір міни, діяв всупереч інтересам особи, яку він представляв, оскільки як за площею, так і за вартістю земельна ділянка, набута у власність позивачем за спірним договором значно менша за земельну ділянку, яка передана ОСОБА_5
У касаційній скарзі, поданій у січні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_5 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції односторонньо розглянув справу та дійшов передчасних висновків про задоволення позову, судом порушено норми матеріального права та неправильно застосовано норми процесуального права, оскільки при укладенні договору міни сторони досягли всіх істотних умов про перехід права власності на земельні ділянки.
Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2018 року, серед іншого, відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи з Онуфріївського районного суду Кіровоградської області.
04 квітня 2018 року вказана справа надійшла на розгляд Верховного Суду.
Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд вважає, що відсутні підстави для скасування рішення апеляційного суду, доводи касаційної скарги не підтверджують неправильного застосування цим судом при розгляді справи норм матеріального права, порушення норм процесуального права з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
До спірних правовідносин підлягають застосуванню такі норми права.
Згідно з пунктом 15 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель, але не раніше 1 січня 2016 року, не допускається купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.
Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», зокрема статтею 14 передбачено, що у разі, якщо власник земельної ділянки, яка знаходиться всередині єдиного масиву, що використовується спільно власниками земельних ділянок чи іншими особами для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виявляє бажання використовувати належну йому земельну ділянку самостійно, він може обміняти її на іншу земельну ділянку на межі цього або іншого масиву. Обмін земельними ділянками здійснюється за згодою їх власників відповідно до закону та посвідчується нотаріально. Пунктом 2 Прикінцевих положень цього Закону зобов'язано Кабінет Міністрів України розробити рекомендації щодо обміну земельними діл