Постанова
Іменем України
16 січня 2019 року
місто Київ
справа № 128/57/15-ц
провадження № 61-1679св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Стрільчука В. А.,
суддів: Карпенко С. О., Кузнєцова В. О., Луспеника Д. Д., Погрібного С. О. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 13 січня 2016 року у складі судді Гриценко І. Г. та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 26 лютого 2016 року у складі колегії суддів: Чуприни В. О., Чорного В. І., Онішука В. В.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
У січні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, про поділ спільного майна подружжя.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовувались тим, що з 30 вересня 1984 року до 19 листопада 2014 року він перебував у шлюбі з ОСОБА_2 На земельній ділянці, площею 0, 2286 га, одержаній ним у власність на підставі рішення Ільківської сільської ради від 04 лютого 2003 року (позивачу видано державний акт на право власності на земельну ділянку від 30 листопада 2006 року, серії НОМЕР_1), сторони завершили у 2010 році будівництво житлового будинку з господарськими будівлями, інвентаризаційною вартістю 300 160, 00 грн. Свідоцтво про право власності від 19 грудня 2014 року видане на ім'я позивача.
Крім зазначеного будинку, сторони за час шлюбу набули інше рухоме майно.
У зв'язку із розірванням шлюбу та недосягненням згоди стосовно добровільного поділу майна ОСОБА_1, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив здійснити поділ будинку з господарськими будівлями, розташований у АДРЕСА_1, на суму 300 160, 00 грн; а також здійснити поділ рухомого майна та предметів вжитку. Зазначив, що різницю у вартості розділеного рухомого майна у сумі 100, 00 грн, згодний компенсувати відповідачу.
Також ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача на його користь судові витрати, у тому числі й витрати на правову допомогу.
Стислий виклад заперечень відповідача ОСОБА_2
Відповідач позовні вимоги ОСОБА_1 визнала частково, надала суду письмові заперечення та повідомила, що її частка в спільному будинку має бути збільшена на суму вкладених нею особистих коштів у розмірі 43 680, 04 грн, які отримані нею як компенсація вартості її частки в спадковому майні від свого брата.
Стислий виклад позиції третьої особи ОСОБА_4, яка заявляє самостійні вимоги
У березні 2015 року ОСОБА_4 як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 Зазначив, що сторони є його батьками і протягом 1993-2010 років зусиллями усіх членів сім'ї, у тому числі й за участю заявника, фізичною працею і вкладенням грошових коштів побудований житловий будинок з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1. Зокрема, за власні кошти заявником у будинок придбані вікна, вартістю 18 478, 32 грн. На цю суму йому має бути виділено у власність частку в житловому будинку, яка становить 19, 11 %, виходячи з вартості 1 кв. м - 1 363, 36 грн.
Крім того, ОСОБА_4 зазначив про те, що ним особисто і за його грошові кошти збудовано чотири теплиці: літ. «Е», площею 21, 35 кв. м, вартістю 2 135, 00 грн; літ. «Ж», площею 54, 0 кв. м, вартістю 5 400, 00 грн; літ. «З», площею 82, 86 кв. м, вартістю 8 286, 00 грн, літ. «І», площею 150, 38 кв. м, вартістю 15 038, 00 грн, що мають бути виділені у власність заявника як новостворене майно. У зв'язку з наведеним ОСОБА_4 просив виділити йому у власність частку у нерухомому майні, визнавши за ним право власності на 19, 11 % спірного житлового будинку та на зазначені ним теплиці.
Стислий виклад позиції третьої особи ОСОБА_3, яка заявляє самостійні вимоги
У березні 2015 року ОСОБА_3 як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, звернулася із позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2 Зазначила, що є членом сім'ї останніх, є їх дочкою. Протягом 1993-2010 років спільними зусиллями усіх членів сім'ї побудовано житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1, за участю кожного з членів сім'ї, фізичною працею і вкладенням грошових коштів.
ОСОБА_3 вважає, що має право на виділ їй у власність частки у цьому нерухомому майні, оскільки, окрім власних зусиль у будівництві та грошових коштів, вона за власні кошти придбавала будівельні матеріали, загальною вартістю 17 686, 46 грн, що підтверджується чеками та квитанціями. З огляду на вартість 1 кв. м - 1 363, 36 грн, ОСОБА_3 просила виділити їй у власність 18, 29 % спірного житлового будинку.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 13 січня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Судом здійснено поділ житлового будинку з господарськими будівлями, спорудами на АДРЕСА_1 відповідно до першого варіанта, складеного як додаток до висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 13 серпня 2015 року № 913/914/915/15-21, загальна вартість якого 351 416, 00 грн.
ОСОБА_1 виділено на праві власності 51/100 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1, у складі таких приміщень та споруд: коридор 1-1, площею 11, 9 кв. м, житлову кімнату 1-2, площею 10, 8 кв. м, житлову кімнату 1-3, площею 9, 4 кв. м, ганок, «Г» сарай-літню кухню, «г» сарай, «п/г» погріб з шиєю, «г/» убиральню, 1/2 «№ 6» воріт з хвірткою, 1/2 «№ 7» криниці, 1/2 - «№ 8» вигрібної ями, що складає загальну суму вартості 180 629, 00 грн.
Відповідачу ОСОБА_2 виділено на праві власності 49/100 часток житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1, у складі таких приміщень та споруд: житлову кімнату 1-4, площею 32, 9 кв. м, кухню 1-5, площею 9, 8 кв. м, санвузол 1-6, площею 4, 5 кв. м, літ. «Д» теплицю, 1/2 «№5» огорожі, 1/2 «№ 6» воріт з хвірткою, 1/2 «№ 7» криниці, 1/2 «№ 8» вигрібної ями, що складає загальну суму вартості 170 787, 00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 4 921, 00 грн грошової компенсації у зв'язку з відступом від ідеальних часток співвласників під час поділу будинку з господарськими будівлями і спорудами.
Для ізольованого користування виділеними частками будинку з господарськими будівлями і спорудами зобов'язано провести такі будівельні та ремонтно-будівельні роботи, зокрема, ОСОБА_1 закласти дверний отвір між приміщеннями 1-1 та 1-5 , 1-2 та 1-4, перенести перегородку між приміщеннями 1-2 та 1-3; ОСОБА_2 улаштувати дверний отвір між приміщеннями 1-4 та 1-5, улаштувати подвійні двері або засклену веранду для входу в приміщення 1-5.
Співвласникам виконати будівельні роботи із улаштування окремих систем інженерних мереж (електропостачання).
Здійснено поділ спільного рухомого майна подружжя. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 600, 00 грн грошової компенсації за різницю у частках розподілу такого майна подружжя.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у сумі 8 155, 88 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог позову ОСОБА_1 відмовлено.
Позовні вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_4, залишено без задоволення.
Позовні вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_3, залишено без задоволення.
Рішення суду обґрунтовувалось тим, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю сторін, частки яких є рівними. ОСОБА_2 не довела суду належними доказами те, що грошові кошти в сумі 5 000, 00 дол. США (отримані нею від брата ОСОБА_5 за компенсацію 1/6 частки спадкового майна) вона витратила на будівництво спірного житлового будинку. Суд вважав за можливе розділити порівну нерухоме і рухоме майно подружжя та виділити його на праві власності ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в порядку розподілу майна, набутого в період шлюбу, за винятком телевізора «LG», який судом визнаний як подарунок батьків на весілля доньці ОСОБА_3, та шафи вартістю 600, 00 грн, яка є частиною меблевого гарнітура.
Здійснюючи поділ будинку з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1, суд вважав, що найбільш прийнятним для розподілу із врахуванням інтересів кожної сторони є перший варіант додатка 5 висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 13 серпня 2015 року № 913/914/915/15-21, з врахуванням чого виділив позивачу ОСОБА_1 зазначені в додатку № 5 до експертизи приміщення, позначені жовтим кольором, а ОСОБА_2 - приміщення, позначені голубим кольором, зі стягненням грошової компенсації за різницю в частках та з виконанням сторонами відповідних робіт, зазначених у висновку експерта.
Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 26 лютого 2016 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду обґрунтовувалась тим, що ухвалою Вінницького районного суду від 14 травня 2015 року у справі призначено судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлені питання, у тому числі й щодо визначення варіантів поділу спірного житлового будинку на дві рівні частини та визначення частки ОСОБА_2, з урахуванням пояснень останньої щодо понесених витрат на будівництво та ремонтно-оздоблювальні роботи у будинку. Питання про варіанти поділу спірного будинку в натурі, з урахуванням 2/3 частки у ньому ОСОБА_2 не порушувалось, а тому її посилання на неповноту судової експертизи в цій частині визнано необґрунтованими. Всі спірні об'єкти нерухомості, в тому числі й сарай над погребом літ. «п/г», відображені у висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 13 серпня 2015 року та, всупереч твердженню заявника, включені у варіанти поділу житлового будинку з господарськими будівлями, зокрема за обраним судом першим варіантом дійсно виділені у власність позивачу, разом з тим відповідачу у її частці, 49/100, відійшла цегляна господарська споруда теплиці літ. «Д», площею 46, 6 кв. м. Судом правильно обраний перший варіант, запропонований у висновку судової будівельно-технічної експертизи та земельно-технічної експертизи від 13 серпня 2015 року № 913/914/915/15-21 щодо розподілу спірного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, з урахуванням збалансованих інтересів сторін у користуванні домоволодінням та присадибною земельною ділянкою, в тому числі й враховано побажання ОСОБА_2 стосовно виділення їй згаданої теплиці літ. «Д».
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ОСОБА_2 у березні 2017 року подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовується тим, що під час ухвалення рішення суд не взяв до уваги факт витрачання ОСОБА_2 особистих коштів на зведення прибудови (літера «в» згідно з технічним паспортом на будинок) та істотного поліпшення будинковолодіння шляхом зведення прибудови, які вона отримала як компенсацію за належну їй частку у спадковому майні.
В судовому засіданні досліджувалися проектно-кошторисні документи та проектна, дозвільна та технічна документація, але суд не взяв ці докази до уваги і не надав їм належної правової оцінки. Визначаючи частки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у спірному будинковолодінні, експерт не зазначив, чи можливо виділити частки в натурі та не запропонував варіанти такого виділу, у зв'язку із чим заявник вважає, що висновок експерта від 13 серпня 2015 року є неповним, не дає відповіді на всі питання, вирішення яких є обов'язковим та необхідним для правильного, повного та всебічного встановлення всіх обставин справи та прийняття законного і обґрунтованого рішення. Заявник зазначає, що неподіленими залишились п'ять теплиць, які облаштовані за спільні кошти сторін та встановлені на території будинковолодіння.
Касаційна скарга подана в межах доводів і вимог щодо вирішення судами питань поділу спільного будинку з господарськими спорудами.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив, що, на його переконання, суди першої та апеляційної інстанцій об'єктивно вирішили спір та ухвалили обґрунтовані рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДАХКАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 березня 2016 року відкрито касаційне провадження, ухвалою від 11 липня 2016 року справу призначено до судового розгляду.
Згідно із статтею 388 ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набрав чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд. Справу разом із матеріалами касаційного провадження у січні 2018 року передано до Верховного Суду.
У підпункті 4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження