ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 914/1723/15
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Комлайт",
відповідач-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ресурс А",
відповідач-2 - Публічне акціонерне товариство "Комерційний інвестиційний банк",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Дроботя Аліса Віталіївна
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комлайт"
на ухвалу Західного апеляційного господарського суду
від 04.01.2019
у складі колегії суддів: Кордюк Г.Т. (головуючий), Кравчук Н.М., Хабіб М.І.
у справі №914/1723/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комлайт"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс А" та Публічного акціонерного товариства "Комерційний інвестиційний банк"
про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, витребування майна з незаконного володіння, скасування державної реєстрації права власності, скасування державної реєстрації іпотеки та обтяження майна
ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
1. 29.01.2019 поштовим відправленням Товариство з обмеженою відповідальністю "Комлайт" звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 04.01.2019 у справі №914/1723/15 в порядку статей 286-288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та клопотало про поновлення строку на касаційне оскарження.
2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №914/1723/15 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.02.2019.
3. Ухвалою Верховного Суду від 11.02.2019 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Комлайт" строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження у справі №914/1723/15 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Комлайт" на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 04.01.2019 та ухвалено здійснити її розгляд в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
4. 05.02.2019 до Верховного Суду надійшли доповнення до касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Комлайт".
5. Відповідач-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ресурс А" та відповідач-2 - Акціонерне товариство "Комерційний інвестиційний банк" подали заперечення на касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комлайт".
ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Короткий зміст позовних вимог та провадження в суді першої інстанції
6. 27.05.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Комлайт" (далі - ТОВ "Комлайт", позивач) звернулося до Господарського суду Львівської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс А" (далі - ТОВ "Ресурс А", відповідач-1) та Публічного акціонерного товариства "Комерційний інвестиційний банк" (далі - ПАТ "Комінвестбанк", відповідач-2) про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного 18.02.2014 між ТОВ "Ресурс А" та ПАТ "Комерційний інвестиційний банк", серія та номер: ВТР №011767, р. №78 від 18.02.2014; визнання недійсним договору купівлі-продажу незавершеного будівництва, укладеного 18.02.2014 між ТОВ "Ресур А" та ПАТ "Комерційний інвестиційний банк", серія та номер: ВТР №011781, р. №117 від 25.02.2014; витребування з незаконного володіння ТОВ "Ресурс А" майна ТОВ "Комлайт": незавершене будівництво, завод по виготовленню конструкцій, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, село Соломоново, вул. Перемоги, буд. 29, земельна ділянка, кадастровий номер: 2124886201:02:001:0701, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, село Соломоново, вул. Перемоги, буд. 29; скасування державної реєстрації права власності ТОВ "Ресурс А" на земельну ділянку, кадастровий номер: 2124886201:02:001:0701, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, село Соломоново, вул. Перемоги, буд. 29, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 70167721101, номер запису про право власності 4704436; скасування державної реєстрації права власності ТОВ "Ресурс А" на завершене будівництво, заводу по виготовленню конструкцій, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, село Соломоново, вул. Перемоги, буд. 29, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 70305221101, номер запису про право власності 4777127; скасування державної реєстрації іпотеки та обтяження, іпотекодержатель та обтяжувач ПАТ "Комерційний інвестиційний банк" на незавершене будівництво, заводу по виготовленню конструкцій, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, село Соломоново, вул. Перемоги, буд. 29, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 70305221101, номер запису про право власності 4777127; скасування державної реєстрації іпотеки та обтяження, іпотекодержатель та обтяжувач ПАТ "Комерційний інвестиційний банк" на земельну ділянку, кадастровий номер: 2124886201:02:001:0701, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, село Соломоново, вул. Перемоги, буд. 29, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 70167721101, номер запису про право власності 4711055, номер запису про обтяження 4709691 (т. 1, а.с. 3-16).
6.1. В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Комлайт" зазначило, що 18.02.2014 та 25.02.2014 за відповідачем-2 було зареєстровано право власності на належне позивачу нерухоме майно (земельну ділянку та об'єкт незавершеного будівництва) в рахунок задоволення вимог ПАТ "Комінвестбанк" (відповідач-2) до позивача як майнового поручителя за кредитними зобов'язаннями ТОВ "Компроф", яке з 15.04.2013 було ліквідовано в процедурі банкрутства, що зумовило припинення зобов'язань позивача перед відповідачем-2 з 15.04.2013; в подальшому за оспорюваними договорами купівлі-продажу від 18.02.2014 та від 25.02.2014 відповідач-2 відчужив спірне нерухоме майно на користь відповідача-1 - ТОВ Ресурс А".
7. 02.06.2015 ухвалою Господарський суд Львівської області позовну заяву ТОВ "Комлайт" та додані до неї документи передав за підсудністю до Господарського суду Закарпатської області, керуючись пунктом 6 частини 1 статті 12 та частиною 8 статті 16 ГПК України в редакції до 15.12.2017 про виключну підсудність спорів, що виникають із земельних відносин, господарським судам за місцезнаходженням об'єктів земельних відносин або їх основної частини; місцевим судом відхилено доводи позивача про підсудність даного спору Господарському суду Львівської області, як суду, яким здійснюється провадження у справі №914/158/14 про банкрутство позивача ТОВ "Комлайт", з посиланням на положення пункту 7 частини 1 статті 12 та частини 9 статті 16 ГПК України про виключну підсудність господарському суду, який розглядає справу про банкрутство, спорів з вимогами до боржника, тоді як спір виник за вимогами самого позивача, який перебуває в процедурі банкрутства (т. 1, а.с. 1-2).
8. 09.06.2015 ухвалою Господарського суду Закарпатської області прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі; зобов'язано позивача подати господарському суду докази сплати судового збору за шість вимог немайнового характеру на суму 6 090 грн., враховуючи часткову сплату позивачем судового збору при поданні позовної заяви на суму 1 218 грн., а також за позовні вимоги майнового характеру з урахуванням вартості майна, що підлягає витребуванню з незаконного володіння відповідача-1 (т. 1, а.с. 18-21).
9. 30.07.2018 ухвалою Господарського суду Закарпатської області залучено до участі у справі №914/1723/15 третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Дроботю Алісу Віталіївну.
10. 26.10.2018 рішенням Господарського суду Закарпатської області у задоволенні позову відмовлено.
10.1. Розглядаючи позовні вимоги по суті, суд першої інстанції встановив, що між позивачем та відповідачем-2 виникли зобов'язальні правовідносини на підставі договору іпотеки №02-4/4з-45 від 02.04.2007, укладеного між ТОВ "Комлайт", як іпотекодавцем, та ПАТ "Комінвестбанк", як іпотекодержателем, в забезпечення виконання кредитних зобов'язань ТОВ "Компроф" як основного боржника перед банком; предметом іпотеки було належне позивачу-іпотекодавцю нерухоме майно - об'єкт незавершеного будівництва, завод по виготовленню конструкцій та земельна ділянка, кадастровий номер: 2124886201:02:001:0701, що знаходяться за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, село Соломоново, вул. Перемоги, буд. 29.
10.2. Місцевим судом встановлено, що пунктом 5.5.1 договору іпотеки №02-4/4з-45 від 02.04.2007 передбачено застереження про перехід права власності на іпотечне майно до іпотекодержателя у разі невиконання боржником кредитного зобов'язання.
10.3. Суд першої інстанції встановив, що у зв'язку з порушенням основним боржником зобов'язання щодо повернення кредитних коштів відповідач-2, як іпотекодержатель, реалізував право на звернення стягнення на предмет іпотеки та 13.02.2014 і 25.02.2014 звернувся до приватного нотаріуса Ужгородського МНО Дроботі А.В. із заявами про реєстрацію права власності, відповідно, на земельну ділянку та об'єкт незавершеного будівництва, завод по виготовленню конструкцій, що знаходяться за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, село Соломоново, вул. Перемоги, 29.
Зазначені дії ПАТ "Комінвестбанк", як іпотекодержателя, за висновком місцевого суду, узгоджуються з положеннями договору іпотеки №02-4/4з-45 від 02.04.2007 та приписами частин 1-3 статті 36 Закону України "Про іпотеку", якими передбачено позасудове врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі договору шляхом передання іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку статті 37 цього Закону.
З огляду на таке, місцевий суд дійшов висновку, що ПАТ "Комінвестбанк" (відповідач-2), як законний власник спірного нерухомого майна, мало право вільно розпоряджатися належним йому майном, в тому числі відчужувати його на користь відповідача-1 - ТОВ "Ресурс А" на підставі оспорюваних договорів купівлі-продажу від 18.02.2014 та від 25.02.2014, тому правові підстави для визнання таких правочинів недійсними відсутні.
10.4. Зважаючи на відмову в позові в частині основної вимоги про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна, місцевий суд відхилив похідні вимоги про скасування державної реєстрації права власності та державної реєстрації іпотеки та обтяження спірного нерухомого майна, яке належало позивачу.
11. 26.10.2018 додатковим рішенням Господарського суду Закарпатської області звільнено ТОВ "Комлайт" від сплати судового збору у справі №914/1723/15.
11.1. Місцевий суд встановив обставини заявлення позивачем клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання позову з урахуванням його майнового стану як суб'єкта господарювання, що перебуває в ліквідаційній процедурі у справі про банкрутство, в підтвердження чого надано ліквідаційний баланс ТОВ "Комлайт", реєстр вимог кредиторів боржника, копію листа податкової інспекції, в якій позивач-боржник перебуває на податковому обліку, про відсутність у ТОВ "Комлайт" коштів для сплати судового збору за звернення з позовними вимогами у даній справі №914/1723/15.
11.2. Суд першої інстанції, з посиланням на практику Європейського суду з прав людини у Рішенні "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001, зазначив, що сплата судового збору не повинна перешкоджати доступу до суду, тому, зважаючи на доводи позивача та його майновий стан, дійшов висновку про можливість його звільнення від сплати судового збору за пред'явлення до відповідачів 1, 2 позовних вимог у даній справі.
Провадження в суді апеляційної інстанції та обґрунтування прийнятої ним постанови
12. 22.11.2018 поштовим відправленням позивач в особі ліквідатора Тарасенка Т.П. подав апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Закарпатської області від 26.10.2018 у справі №914/1723/15, в якій просив скасувати рішення місцевого суду про відмову в позові та прийняти у справі нове рішення про задоволення позовних вимог.
12.1. Скаржник доводив, що відповідач-2 неправомірно зареєстрував за собою право власності на спірне нерухоме майно, оскільки на момент вчинення нотаріусом реєстраційних дій зобов'язання позивача за іпотечним договором припинилися, тому об'єкт незавершеного будівництва, завод по виготовленню конструкцій та земельна ділянка, що у селі Соломоново, Ужгородського району Закарпатської області по вулиці Перемоги, 29, вибули з володіння позивача, як власника, поза його волею, що є підставою для витребування спірного нерухомого майна у відповідача-1 як його фактичного володільця в порядку статті 388 Цивільного кодексу України.
12.2. Скаржник, з посиланням на приписи статті 8 Закону України "Про судовий збір", заявив клопотання про його звільнення від сплати судового збору, обґрунтоване тим, що з моменту прийняття місцевим судом додаткового рішення від 26.10.2018 у даній справі майновий стан ТОВ "Комлайт" не змінився, з огляду на що підприємство-позивач позбавлене можливості сплатити судовий збір за апеляційний перегляд прийнятого місцевим судом по суті спору рішення про відмову в позові ТОВ "Комлайт".
13. 10.12.2018 ухвалою Західного апеляційного господарського суду відмовлено ТОВ "Комлайт" у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Закарпатської області від 26.10.2018 у справі №914/1723/15; апеляційну скаргу ТОВ "Комлайт" на рішення Господарського суду Закарпатської області від 26.10.2018 у справі №914/1723/15 залишено без руху; зобов'язано скаржника протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надати докази надіслання копії апеляційної скарги з додатками листом з описом вкладення іншим учасникам справи, а також докази сплати судового збору у встановлених Законом України "Про судовий збір" порядку та розмірі, довідку територіального органу Державного казначейства України про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
13.1. Апеляційний суд, з посиланням на приписи статті 129 Конституції України, зазначив, що при здійсненні правосуддя суди повинні дотримуватися принципу рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі при наданні оцінки доводам скаржника про наявність підстав для його звільнення від сплати судового збору при зверненні до суду із заявами (скаргами); законодавцем надано право суду з урахуванням майнового стану сторони звільнити її від сплати судового збору за наявності умов, передбачених частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" в редакції, чинній на момент звернення позивача з апеляційною скаргою 22.11.2018; однак, позивачем у клопотанні про звільнення від сплати судового збору, долученому до апеляційної скарги, не доведено існування умов, визначених частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", а із суб'єктного складу сторін та предмета позову у даній справі не вбачається можливим поширення таких умов на спірні правовідносини.
13.2. На виконання вимог частини 2 статті 174 ГПК України апеляційний суд, залишаючи апеляційну скаргу без руху, розрахував суму судового збору, що підлягає до сплати позивачем за апеляційний перегляд рішення місцевого суду від 26.10.2018, прийнятого по суті спору у справі №914/1723/15, та зазначив, що зважаючи на пред'явлення позивачем 27.05.2015 до відповідачів 1, 2 шести позовних вимог немайнового характеру (про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 18.02.2014 №78, про визнання недійсним договору купівлі-продажу незавершеного будівництва від 25.02.2014 №117, про скасування державної реєстрації права власності ТОВ "Ресурс А" на спірну земельну ділянку та на об'єкт нерухомого майна, про скасування державної реєстрації іпотеки та обтяження щодо спірної земельної ділянки та щодо об'єкта нерухомого майна) та двох позовних вимог майнового характеру (про витребування з незаконного володіння ТОВ "Ресурс А" спірної земельної ділянки та об'єкта нерухомого майна) до сплати при поданні апеляційної скарги підлягає судовий збір в розмірі 82 210, 30 грн.
14. 19.12.2018 поштовим відправленням позивач звернувся до апеляційного суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору до розгляду його апеляційної скарги, мотивоване тим, що підприємство-скаржник - ТОВ "Комлайт" перебуває в процедурі банкрутства у справі №914/158/14 на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою місцевого суду від 04.02.2014, кошти на рахунках товариства в банківських установах відсутні, майно боржника, що є предметом спору у даній справі №914/1723/15, незаконно вибуло з його володіння після визнання боржника банкрутом, тоді як інше майно у товариства відсутнє; зазначені обставини скрутного фінансового і майнового стану ТОВ "Комлайт" позивач вважає поважними підставами для відстрочення йому сплати судового збору на суму більш як 82 тис. грн. за апеляційний перегляд рішення місцевого суду про відмову у віндикаційному позові.
15. 04.01.2019 ухвалою Західного апеляційного господарського суду відмовлено ТОВ "Комлайт" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Закарпатської області від 26.10.2018 у справі №914/1723/15, апеляційну скаргу ТОВ "Комлайт" на рішення Господарського суду Закарпатської області від 26.10.2018 у справі №914/1723/15 з доданими до неї матеріалами, а також заяву вих. №4165/18 від 17.12.2018 з додатками та клопотання про відстрочення сплати судового збору повернено скаржнику.
15.1. Апеляційним судом встановлено, що вимоги ухвали суду апеляційної інстанції від 10.12.2018 позивач виконав частково та подав до суду заяву за вих. №4165/18 від 17.12.2018 про долучення до матеріалів апеляційної скарги доказів надіслання її копії з додатками листом з описом вкладення іншим учасникам справи №914/1723/15. Однак, доказів сплати судового збору у встановлених Законом України "Про судовий збір" порядку та розмірі позивач до апеляційного суду не надав.
15.2. Відхиляючи клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, апеляційний суд виходив з того, що визначений частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, за яких допускається відстрочення сплати судового збору заявнику при зверненні до суду із заявою (скаргою), є вичерпним, тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених частиною 1 статті 8 цього Закону, так як протилежне матиме наслідком порушення принципу рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, що є недопустимим в силу статті 129 Конституції України.
Зважаючи на обставини ненадання позивачем належних доказів сплати судового збору за апеляційний перегляд рішення місцевого суду про відмову в позові у встановлений ухвалою апеляційного суду від 10.12.2018 у справі №914/1723/15 строк за умов відсутності підстав для відстрочення скаржнику сплати судового збору до розгляду його апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції застосував процесуальний наслідок неусунення ТОВ "Комлайт" недоліків поданої ним апеляційної скарги та повернув її скаржнику на підставі частини 6 статті 260 ГПК України.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи скаржника (позивач у справі)
16. Скаржник доводив, що апеляційним судом порушено право ТОВ "Комлайт" на доступ до суду у зв'язку з поверненням його апеляційної скарги на рішення місцевого суду від 26.10.2018 у справі №914/1723/15 з підстав ненадання доказів сплати судового збору за умов відхилення клопотання скаржника про відстрочення його сплати, так як суд вирішує питання про відстрочення сплати судового збору з урахуванням майнового стану сторони, керуючись принципом рівності у господарському процесі як юридичних осіб, так і фізичних осіб, які не здійснюють підприємницьку діяльність; на думку скаржника, є помилковим висновок апеляційного суду про застосування інституту відстрочення сплати судового збору виключно до фізичних осіб за наявності сукупності умов, передбачених частиною 1 статі 8 Закону України "Про судовий збір".
17. Скаржник мотивував свою позицію порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) в розумінні порушення його "права на суд", одним з аспектів якого є право на доступ до суду апеляційної (касаційної) інстанції, з посиланням на практику Європейського суду з прав людини у справах "Гоффман проти Німеччини" (Рішення від 11.10.2001) та "Кудла проти Польщі" (Рішення від 26.10.2000), в яких ЄСПЛ аналізував право на доступ до суду у світлі оскарження судових рішень в апеляційному та касаційному порядку. Зокрема, ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає від держав засновувати апеляційні та касаційні суди, однак, там, де такі суди існують, гарантії, що містяться у статті 6 Конвенції, повинні відповідати, зокрема, забезпеченню ефективного доступу до цих судів для того, щоб учасники судового процесу могли отримати рішення, яке стосується їх "цивільних прав та обов'язків".
18. Скаржник зауважив, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду (Рішення ЄСПЛ від 19.01.2001 у справі "Креуз проти Польщі"). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ від 20.02.2014 у справі "Шишков проти Росії"). Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ від 26.07.2005 у справі "Княт проти Польщі", Рішення ЄСПЛ від 26.07.2005 у справі "Едамський та Едамська проти Польщі").
19. Скаржник зазначив, що питання про відстрочення сплати судового збору вирішується судом у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості належними і допустимими доказами доводів сторони щодо наявності передбачених законом підстав для відстрочення такої сплати, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; при цьому, як приписами ГПК України, так і Закону України "Про судовий збір" не визначено переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи, тому суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням з належним обґрунтуванням прийнятого рішення за результатами розгляду клопотання про відстрочення сплати судового збору.
20. Скаржник доводив, що суд апеляційної інстанції неправильно витлумачив положення статті 8 Закону України "Про судовий збір" та необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотань ТОВ "Комлайт" про звільнення від сплати судового збору, заявленого при поданні апеляційної скарги, та про відмову у відстроченні сплати судового збору, яке було подано на виконання вимог ухвали апеляційного суду від 10.12.2018 про усунення недоліків апеляційної скарги, не надавши оцінки доводам позивача про його скрутний фінансовий та майновий стан, пов'язаний з перебуванням у процедурі банкрутства, відсутність у нього грошових коштів на рахунках в банківських установах та іншого майна, як підстави для відстрочення (звільнення) сплати судового збору за апеляційний перегляд рішення місцевого суду про відмову в позові.
Доводи інших учасників справи