ПОСТАНОВА
Іменем України
18 березня 2019 року
Київ
справа №804/7982/13-а
адміністративне провадження №К/9901/3577/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2013 року (суддя - Власенко Д.О.)
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2014 року (головуючий суддя - Божко Л.А., судді - Лукманова О.М., Прокопчук Т.С.)
у справі № 804/7982/13а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ММК БУД»
до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ММК БУД» (далі - Товариство) звернулося до суду з позовом до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, правонаступником якої є Лівобережна об'єднана державна податкова інспекціюя м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ), про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29 грудня 2012 року № 0105342301 та № 0105352301.
В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що висновки ДПІ, викладені в акті перевірки від 18 грудня 2012 року, про нереальність та безтоварність господарських операцій між Товариством та його контрагентом є помилковими, відтак у відповідача не було пістав вважати, що позивачем неправильно визначено його податкові зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість та приймати оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2014 року, позов Товариства задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 29 грудня 2012 року № 0105342301 та № 0105352301.
Не погодившись із судовими рішеннями, ДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог, невірно оцінивши залучені до справи докази та обставини справи.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31 березня 2014 року відрито касаційне провадження.
11 січня 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України), передано до Верховного Суду.
Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Суди попередніх інстанцій встановили, що за наслідками проведеної планової виїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2009 року по 31 березня 2012 року ДПІ складено акт від 18 грудня 2012 року № 6260/22-4/34410574.
У зазначеному акті перевірки викладено висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог:
- п. 4.1.6 ст. 4, абз. 4, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 3 615 961,67 грн.;
- пп. 7.2.3, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 185, п. 201.1 ст. 201, п. 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 1 420 711,21 грн.
На цій підставі 29 грудня 2012 року відповідачем прийнято податкові повідомленні-рішення:
- № 0102352301 щодо збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем на суму 1 420 711,21 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 355 177,80 грн.;
- № 0102342301 щодо збільшення суми заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за основним платежем у розмірі 3 614 965 грн., за штрафними санкціями у сумі 385 089,225 грн.
Свої дії щодо прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач мотивував тим, що укладений між Товариством та ТОВ «Укрпромбуд - інжиніринг» господарський договір реально не виконувався, не призвів до змін у майновому стані позивача, відтак не давав підстав для формування податкової звітності з урахуванням цих операцій.
Спірні правовідносини регламентувались положеннями Податкового кодексу України, Законами України «Про податок на додану вартість», «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та нормативними актами, прийнятими на їх виконання у відпові