ПОСТАНОВА
Іменем України
18 березня 2019 року
Київ
справа №826/17885/15
адміністративне провадження №К/9901/28720/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. від 24.12.2015 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Ключковича В.Ю., суддів: Глущенко Я.Б., Петрика І.Й. від 06.07.2016 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ойл Компані» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ойл Компані» (далі - позивач/Товариство) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м.Києві (далі - відповідач/Інспекція), в якому просило визнати протиправною відмову Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м.Києві у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Ойл Компані» за звітний податковий період - червень 2015 року; додатку 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів; додатку 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість». Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м.Києві визнати податкову звітність з податку на додану вартість ТОВ «Ойл Компані» за звітний податковий період - червень 2015 року та додатки 1, 5 такими, що подані 17.07.2015.
В обґрунтування позову зазначало, що засобами телекомунікаційного зв'язку подано до Інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за червень 2015 року, яка була оформлена належним чином та містила всі обов'язкові реквізити, передбачені Податковим кодексом України (далі - ПК України), а тому вважає, що підстав для невизнання поданої декларації податковою звітністю не було.
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 24.12.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду 06.07.2016, позов задоволено.
Ухвалюючи такі рішення, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що обставини відсутності платника податків за його податковою адресою, які слугували підставою для невизнання поданої Товариством податкової звітності з ПДВ за червень 2015 року, не знайшли свого підтвердження під час розгляду цієї справи, оскільки зазначена у рядку 6 декларації податкова адреса (місцезнаходження) Товариства повністю відповідає його адресі, яка міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Відтак, за висновком судів, у відповідача не було законних підстав для невизнання поданої позивачем податкової декларації податковою звітністю Товариства.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, в якій просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
У доводах касаційної скарги посилається на помилковість позиції судів попередніх інстанцій та відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки у поданій позивачем податковій декларації з ПДВ за червень 2015 року з додатками в порушення вимог пункту 48.3 статті 48 ПК України вказано адресу, за якою Товариство не знаходиться. Відтак відповідач вважає, що зазначене свідчить про законність відмови у прийнятті такої декларації платника податків.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.10.2016 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
В подальшому справа передана до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, касаційний суд дійшов висновку відмову у задоволенні касаційної скарги, виходячи з такого.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 17.07.2015 засобами телекомунікаційного зв'язку Товариство подало до Інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року разом із додатком 1 (розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість) та додатком 5 (розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів).
Податковою адресою позивача в податковій декларації з податку на додану вартість вказано: 01033, м.Київ, вулиця Володимирська, буд. 71, офіс 45, кімната 15.
Відповідно до квитанції №1 від 17.07.2015 зазначено: «Документ доставлено до Державної податкової служби України. Документ збережено на центральному рівні. Документ буде оброблено у складі пакету пов'язаних документів. Через певний час подбайте про прийом квитанції № 2 щодо результатів перевірки та прийняття/неприйняття вашого електронного звіту на районному рівні».
В квитанції №2 від 17.07.2015 зазначено наступне: «Документ доставлено до районного рівня ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м.Києві. Прийнято пакет».
Однак 20.07.2015 на адресу ТОВ «Ойл Компані» Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі ГУ ДФС у м.Києві направлено повідомлення №12433/10/26-50-15-001 «Про відмову у прийнятті податкової звітності», в якому зазначено, що у надісланій Товариством засобами електронного зв'язку декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період «червень 2015 року» за №9150716293 від 17.07.2015 встановлено невідповідність реєстраційних даних (адреса реєстрації) відповідно до даних Єдиного державного реєстру, у зв'язку із чим відповідно до статті 48 Податкового кодексу України вказана вище податкова звітність вважається не поданою.
Позивач 27.07.2015 повторно подав декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період за червень 2015 року за №9158560405 та додатки до неї.
Проте 12.08.2015 позивач отримав повідомлення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві №13456/10/26-50-15-01-10 від 28.07.2015, відповідно до якого податкова звітність вважається неподаною. Жодних причин неприйняття Інспекцією податкової звітності не зазначено.
Вважаючи дії щодо неприйняття податкової звітності протиправними, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Касаційний суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно із пунктом 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Як передбачено у пункті 48.1 статті 48 ПК України, под