Постанова
Іменем України
11 березня 2019 року
м. Київ
справа № 530/273/17
провадження № 61-9114св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Курило В. П.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
представник позивач - ОСОБА_5,
відповідач - відділ освіти Зіньківської районної державної адміністрації Полтавської області,
представник відповідача - Півень Сергій Сергійович,
третя особа - Зіньківська районна державна адміністрація Полтавської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу відділу освіти Зіньківської районної державної адміністрації на рішення Зіньківського районного суду Полтавської області
від 06 жовтня 2017 року в складі судді Должко С. Р.та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 07 листопада 2017 року в складі колегії суддів: Гальонкіна С. А., Лобова О. А., Мартєва С. Ю.,
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до відділу освіти Зіньківської районної державної адміністрації Полтавської області, третя особа - Зіньківська районна державна адміністрація Полтавської області, про визнання наказу неправомірним та його скасування.
Позовна заява мотивована тим, що вона з 01 жовтня 2004 року працює на посаді директора Зіньківської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 2.
07 лютого 2017 року начальником відділу освіти Зіньківської районної державної адміністрації Полтавської областіпозивачу було оголошено наказ № 23 про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани за неналежне виконання посадових обов'язків директора Зіньківської спеціалізованої школи
І-ІІІ ступенів № 2 по утриманню шкільної та прилеглої до неї території.
Підставою для винесення даного наказу стала доповідна записка начальника групи по централізованому обслуговуванню шкіл ОСОБА_7, у якій зазначено, що 06 лютого 2017 року близько 09 години в Зіньківській спеціалізованій
школі І-ІІІ ступенів № 2 територія не була розчищена від снігу, тротуарні доріжки не посипані піском, на фасаді основного приміщення школи звисають бурульки, за приміщенням шкільної їдальні не розчищена територія від дикорослих кущів та сміття.
Позивач зазначала, що 06 лютого 2017 року начальник групи по централізованому обслуговуванню шкіл ОСОБА_7 на території школи не перебував. У цей день працівники школи на її вимогу почали розчищати територію з 07 год. 30 хв., оскільки вночі випав сніг. Всі пішохідні доріжки були розчищені до 08 години. Місця можливого падіння бурульок огороджені належним чином ще з грудня місяця. Територія за шкільною їдальнею не відноситься до території школи та відгороджена від неї.
Крім того, будь-яких порушень трудової дисципліни вона не допускала. За фактами, викладеними у доповідній записці, службова перевірка не проводилася. На її вимогу про необхідність проведення перевірки, під час якої вона надасть свої пояснення, начальником відділу освіти було відмовлено. Також на її вимогу не було надано акта обстеження території Зіньківської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 2 з посиланням на те, що акт не складався так як достатньо лише доповідної записки. Після чого начальником відділу освіти відразу проголошено наказ про накладення на неї дисциплінарного стягнення у вигляді догани. Вважала, що ці факти свідчать про упередженість дій начальника відділу освіти, необ'єктивність, відсутність бажання проводити службове розслідування. У свою чергу, такі дії завдали їй моральної шкоди.
Позивач зазначала, що наказ видано незаконно, з порушенням порядку застосування дисциплінарного стягнення та вимог діючого законодавства.
З урахуванням викладеного, ОСОБА_4 просила суд визнати наказ
від 07 лютого 2017 року № 23 про накладення на неї дисциплінарного стягнення у вигляді догани незаконним, скасувати його та стягнути на її користь моральну шкоду в розмірі 150 000 грн і понесені судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 06 жовтня
2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 07 листопада 2017 року, позов ОСОБА_4 задоволено частково.
Визнано протиправним наказ начальника відділу освіти Зіньківської районної державної адміністрації Полтавської області Дахно Ю. П. від 07 лютого 2017 року № 23 про накладення на ОСОБА_4 дисциплінарного стягнення у вигляді догани та скасовано його.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У іншій частині позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що накладення на позивача дисциплінарного стягнення відбулося з порушенням встановленої законом процедури, а сам факт вчинення порушення трудової дисципліни не доведено відповідачем належними і допустимими доказами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2017 року відділ освіти Зіньківської районної державної адміністрації подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами неповно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, а висновки не відповідають дійсним обставинам справи.
Відзив відповідачем на касаційну скаргу не подано.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України справа передана до Касаційного цивільного суду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підстав