Постанова
Іменем України
14 березня 2019 року
м. Київ
справа № 295/1605/18
провадження № 61-41143св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Штелик С. П. (суддя-доповідач), Лесько А. О., Мартєва С. Ю.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - Житомирський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу судді Богунського районного суду м. Житомира від 13 лютого 2018 року Перекупки І. Г. та постанову апеляційного суду Житомирської області від 25 червня 2018 року у складі суддів: Шевчук А. М., Микитюк О. Ю., Коломієць О. С.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2018 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до Житомирського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (далі - Житомирський міський відділ ДРАЦС ГТУЮ у Житомирській області) про встановлення факту національності.
Позов мотивовано тим, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Саяногорську Красноярського краю РСФСР. У свідоцтві про народження національність її батька вказана як росіянин, проте у свідоцтві про народження її батька - ОСОБА_6, його матір'ю вказана - ОСОБА_7, а її національність німкеня, дошлюбне прізвище - ОСОБА_7. Вказувала, що завжди вважала себе німкенею, виховувалась у німецьких традиціях, але вона та її батько приховували свою приналежність до німецької національності, щоб уникнути переслідувань зі сторони влади, оскільки її бабуся була репресована. Встановлення факту національності необхідне для впорядкування документів та реалізації прав на отримання можливості користуватися пільгами та гарантіями, що передбачені законодавством Федеративної Республіки Німеччина.
Просила суд встановити юридичний факт, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, є німкенею за національністю.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 13 лютого 2018 року відмовлено у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_4
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що вимоги ОСОБА_4 не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, у якій просила скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Житомирської області від 25 червня 2018 року ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 13 лютого 2018 року змінено, виключено із мотивувальної частини посилання на положення частини четвертої статті 315 ЦПК України. У решті ухвалу залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що нормами чинного цивільного законодавства України не передбачено встановлювати в судовому порядку належність особи до певної національності, тому суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що дана позовна вимога не підвідомча суду та правильно відмовив у відкритті провадження у справі. Разом із тим, ОСОБА_4 не позбавлена права оскаржити відмову органу реєстрації актів цивільного стану, як суб'єкта владних повноважень, у внесенні змін до актового запису в судовому порядку. Ураховуючи, що ОСОБА_4 звернулася до суду із позовною заявою, а не із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, тобто у порядку окремого провадження, апеляційний суд виключив із мотивувальної частини ухвали місцевого суду посилання на положення частини четвертої статті 315 ЦПК України.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи касаційної скарги ОСОБА_4
У касаційній скарзі, поданій у липні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, постанову апеляційного суду та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції безпідставно послався на частину першу статті 186 ЦПК України, оскільки відсутні підстави для відмови у відкритті провадження у справі, так як вона звернулась до суду не із заявою в порядку окремого провадження, а із позовною заявою, яка за змістом і формою відповідала вимогам ЦПК України. Відмовляючи у відкритті провадження, суд не роз'яснив до юрисдикції якого суду віднесено розгляд даного спору та позбавив можливості на захист свого порушеного права.
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
Каса