Постанова
Іменем України
14 березня 2019 року
м. Київ
справа № 757/18023/16-ц
провадження № 61-16302св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Лесько А. О. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідачі: публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», Компанія Каргілл Файненшіал Сервісіз Інтернешнл, Інк.,
третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 19 липня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк»), Компанія Каргілл Файненшіал Сервісіз Інтернешнл, Інк., третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання бездіяльності у невиконанні платіжного доручення та невжитті заходів по запобіганню настання неплатоспроможності банку.
Позовна заява мотивована тим, що ПАТ «Дельта Банк» не перерахував з його поточного рахунку НОМЕР_1 за його заявою з платіжним дорученням № 1 від 20 січня 2015 року суму грошових коштів у розмірі 60 000,00 Євро, а також не здійснив переказ грошових коштів у розмірі 160 000,00 дол. США з поточного рахунку НОМЕР_2 згідно з його дорученням № 1 від 20 січня 2015 року, поданими через приватного нотаріуса. З цього приводу він звертався до ПАТ «Дельта Банк», проте відповіді не отримав.
Як клієнт банку, він звернувся із заявою до власника істотної участі (акціонерів) ПАТ «Дельта Банк» - Компанії Каргілл Файненшіал Сервісіз Інтернейшнл, Інк., в якій зазначив, що невжиття заходів для запобігання настання неплатоспроможності банку призвело до запровадження процедури його ліквідації, а відповідно і до невиконання банком своїх зобов'язань перед ним.
З офіційного сайту Фонду гарантування вкладів фізичних осіб йому стало відомо, що 03 березня 2015 року на підставі постанови Правління Національного Банку України про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних Фондом гарантування вкладів фізичних осіб запроваджено тимчасову адміністрацію та розпочато процедуру виведення ПАТ «Дельта Банк» з ринку.
31 жовтня 2015 року він звернувся про визнання його вимог, як кредитора ПАТ «Дельта Банк», на суму грошових коштів у розмірі 160 000,00 дол. США та 60 040,60 Євро, що знаходяться на рахунках, відкритих на його ім'я у ПАТ «Дельта Банк», а також просив вжити заходів відповідно до статей 45, 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо задоволення його вимог, як кредитора ПАТ «Дельта Банк», однак відповіді на звернення не отримав.
Посилаючись на викладене, з урахуванням збільшених позовних вимог, ОСОБА_4 просив суд визнати бездіяльність ПАТ «Дельта Банк» у невиконанні вказаних платіжних доручень та визнати бездіяльність власника істотної участі Компанію Каргілл Файненшіал Сервісіз Інтернейшнл, Інк. у невжитті своєчасних заходів по запобіганню настання неплатоспроможності ПАТ «Дельта Банк».
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 27 березня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 19 липня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що ОСОБА_4 не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених вимог.
У серпні 2017 року представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5, звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та процесуального права, просив оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами не враховано, що матеріали справи не містять даних, що ПАТ «Дельта Банк» на час його звернення про виконання платіжного доручення віднесено до категорії проблемних, що унеможливило виконання розпоряджень клієнта. Судами не застосовано до спірних правовідносин статей 1066, 1068, 1071, 1089, 1091, 1092 ЦК України, статей 35, 42, 43, 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Також суди не взяли до уваги, що постановою Правління Національного банку України № 150 від 02 березня 2015 року «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних» встановлено, що власники істотної участі не вжили невідкладних, своєчасних та достатніх заходів з фінансової підтримки банку для покращення фінансового стану, приведення його діяльності у відповідності до вимог законодавства України, не здійснили, передбачених програмою фінансового оздоровлення заходів із капіталізації банку.
У запереченнях на касаційну скаргу Компанія Каргілл Файненшіал Сервісіз Інтернейшнл, Інк. зазначала, що доводи касаційної скарги є безпідставними та не ґрунтуються на положеннях Закону України «Про банки і банківську діяльність».
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - ЦПК України) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
27 березня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У частині першій статті 400 ЦПК України зазначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Судами встановлено, що 26 грудня 2014 року між ОСОБА_4 та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір № 005-28580-261214 на відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким можна здійснювати з використанням електронних платіжних засобів.
Відповідно до пункту 1.2 цього договору банк відкрив клієнту поточний рахунок НОМЕР_1 у Євро, оформив за ініціативою клієнта та надав у його користування електронний платіжний засіб платіжної системи, а також пін-код до картки (т. 1 а. с. 8).
Згідно з банківською випискою, на рахунку НОМЕР_1 станом на 16 лютого 2015 року був наявний залишок грошових коштів у розмірі 60 040,60 Євро (т. 1 а. с. 9).
22 січня 2015 року ОСОБА_4 через приватного нотаріуса Разумову О. І. подав до ПАТ «Дельта Банк» заяву про переказ грошових коштів в іноземній валюті у сумі 60 000,00 дол. США з рахунку НОМЕР_1 на його поточний рахунок відповідно до реквізитів, зазначених у платіжному дорученні № 1 від 29 січня 2015 року.
У вказаному платіжному дорученні в іноземній валюті для фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності, № 1 від 20 січня 2015 року на перерахування коштів з поточного рахунку позивача НОМЕР_1 на його рахунок НОМЕР_3, що відкритий у ПАТ «АБ «Експрес-Банк», ОСОБА_4 помилково зазначена назва іноземної валюти - шістдесят тисяч євро США 00 центів (т. 1 а. с. 56-57), що є відмінною від вимоги позивача, що вказана у його заяві.
22 січня 2015 року ОСОБА_4 через приватного нотаріуса Разумову О. І. також направив до ПАТ «Дельта Банк» заяв