Постанова
Іменем України
14 березня 2019 року
м. Київ
справа № 572/547/17
провадження № 61-32081св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_5,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 08 червня 2017 року у складі судді Рижого О. А. та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 27 липня 2017 року у складі колегії суддів: Бондаренко Н. В., Шимківа С. С., Ковальчук Н. М.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У березні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу недійсним.
Позовна заява мотивована тим, що причиною укладення спірного договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 передували доброзичливі відносини ОСОБА_5 з матір'ю позивача ОСОБА_7
ОСОБА_5 у вказаній квартирі не проживав і не проживає.
В лютому місяці 2017 році на ім'я матері позивача ОСОБА_7 надійшла копія позовної заяви та інших матеріалів цивільної справи № 572/17/17 за позовом ОСОБА_5 до неї про виселення її з квартири АДРЕСА_1.
Купівля-продажу спірної квартири мала бути здійснена за 50 000,00 грн, хоча реальна вартість квартири є значно більшою. Ніяких коштів за дану квартиру відповідач не передавав, оскільки укладений договір був фіктивним та укладався не для настання дійсних наслідків обумовлених у ньому, а лише для легалізації факту перебування та проживання відповідача на території України.
Відповідач перереєстрував право власності на квартиру, а отже за вказаним оспорюваним правочином настали певні правові наслідки, тому даний правочин є таким, що вчинений внаслідок обману.
ОСОБА_4 просив визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посвідченого приватним нотаріусом Сарненського районного нотаріального округу Токовим Г. В., зареєстрованим в реєстрі за № 1365.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 08 червня
2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що позовні вимоги є недоведеними та відсутні підстави для визнання оспорюваного правочину недійсним.
Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 27 липня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено.
Рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 08 червня
2017 року залишено без змін.
Відхиляючи апеляційну скаргу ОСОБА_4, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:
21 серпня 2017 року ОСОБА_4 через засоби поштового зв'язку подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 08 червня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 27 липня 2017 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції розглянув справу без участі позивача, чим порушив вимоги статей 169, 170 ЦПК України, в редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції.
В оскаржуваних судових рішеннях відсутня правова оцінка показанням свідків.
Висновок судів про ненадання доказів введення позивача в оману є неправильним.
На момент підписання договору, він мав ознаки фіктивності, що судами залишено поза увагою.
Доводи інших учасників справи:
02 жовтня 2017 року ОСОБА_5 через засоби поштового зв'язку подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення, в якому просить касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а рішення Сарненського районного суду Рівненської області
від 08 червня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області
від 27 липня 2017 року залишити без змін.
Заперечення обґрунтовано тим, що суди дійшли правильного висновку про те, що позивачем не було надано належних доказів введення його в оману, оскільки умови договору спростовують твердження позивача про це.
Також не відповідає дійсності твердження позивача про те, що укладений договір є фіктивним та укладався лише для легалізації факту перебування та проживання відповідача на території України.
Рух касаційної скарги:
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 вересня 2017 року поновлено ОСОБА_4 строк на касаційне оскарження рішенняСарненського районного суду Рівненської області від 08 червня 2017 року та ухвали апеляційного суду Рівненської області від 27 липня 2017 року. Відкрито провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Сарненського районного суду Рівненської області.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення»
ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Статтею 388 ЦПК України встановлено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року касаційну скаргу разом з матеріалами цивільної справи передано до Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО