ПОСТАНОВА
Іменем України
14 березня 2019 року
Київ
справа №826/3186/16
адміністративне провадження №К/9901/59906/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., секретар судового засідання - Титенко М.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецкомплект ЛТД»
на постанову
Київського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2018 (колегія у складі суддів: Бабенко К.А., Кузьменко В.В., Літвіна Н.М.)
у справі
№ 826/3186/16
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецкомплект ЛТД»
до
Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві
про
визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р»,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецкомплект ЛТД» звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 23.09.2015 №0005812202 і №0005822202..
Позовні вимоги мотивовані правильністю формування позивачем валових витрат і податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з продавцями товарів і послуг: ТОВ «Лібеті Стайл», ТОВ «Капітал-Тех-Сервіс», ТОВ «НВО «Трансенергобуд», ТОВ «Глобал Менеджмент корпорейшн», ТОВ «Монтаж-Систем-Груп», ТОВ «Світком-Торг», ТОВ «Готика ЛТД», та відсутністю порушень, зазначених в акті перевірки, висновки якої не відповідають ПК України і не підтверджені відповідними доказами. На підтвердження обґрунтованості своїх вимог, позивач надав до суду укладені з контрагентами господарські договори та первинні бухгалтерські і податкові документи, складені на їх виконання; документи, які підтверджують належну правосуб'єктність контрагентів; податкові накладні отримані контрагентами позивача від інших продавців (постачальників) на спростування тверджень відповідача про підміну товарів; господарські договори і складені на їх виконання первинні бухгалтерські і податкові документи між позивачем і наступними отримувачами (покупцями) товарів і послуг на підтвердження використання товарів (послуг) у господарській діяльності позивача і руху активів тощо.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2017 позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не доведено наявність порушень податкового законодавства позивачем, оскільки реальність господарських операцій підтверджується первинними документами.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2018 у даній справі скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2017 та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Суд апеляційної інстанції при прийнятті рішення виходив з безпідставності позовних вимог, оскільки спірні податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем у межах та спосіб передбачених Конституцією та Законами України.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким залишити в силі рішення суду першої інстанції, оскільки вважає, що постанову було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
У письмових поясненнях на касаційну скаргу відповідач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за взаємовідносинами з ТОВ «Лібеті Стайл» (код за ЄДРПОУ 37195372), ТОВ «Кепітал-Тех-Сервіс» (код за ЄДРПОУ 35760731), ТОВ «НВП «Трансенергобуд» (код за ЄДРПОУ 34487191), ТОВ «Глобал Менеджмент корпорейшн» (код за ЄДРПОУ 37728663), ТОВ «Монтаж-Систем-Груп» (код за ЄДРПОУ 37508706) за період з 01.01.2012 по 01.07.2015, з ТОВ «Світком-Торг» (код за ЄДРПОУ 38650855), ТОВ «Готика ЛТД» (код за ЄДРПОУ 38388548) за період з 01.01.2011 по 31.12.2014, про що складено акт від 26 серпня 2015 року №783/26-54-22-02/37445716.
Вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем:
ст. 134., п. 138.2. ст. 138., пп. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139. Податкового кодексу України, що призвело до заниження на 2630267,00 грн. суми податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ «Лібеті Стайл», ТОВ «НВП «Трансенергобуд», ТОВ «Глобал Менеджмент корпорейшн», ТОВ «Монтаж-Систем-Груп», ТОВ «Світком-Торг», ТОВ «Готика ЛТД», в тому числі на 1521869,00 грн. за взаємовідносинами з ТОВ «Світком-Торг» та ТОВ «Готика ЛТД» за 2013 рік; на 1108398,00 грн. за взаємовідносинами з ТОВ «Лібеті Стайл», ТОВ «НВП «Трансенергобуд», ТОВ «Глобал Менеджмент корпорейшн», ТОВ «Монтаж-Систем-Груп» за 2014 рік;
п. 198.1., п. 198.2., п. 198.6. ст. 198., ст. 201. Податкового кодексу України, що призвело до заниження на 2869656,00 грн. суми податку на додану вартість та на 110281,00 грн. зменшення від'ємного значення,.
На підставі зазначених порушень, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 23 вересня 2015 року №№0005812202, 0005822202, якими збільшено на 3945401,00 грн. суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, у тому числі на 2630267,00 грн. за основним платежем та на 1315134,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); збільшено на 4533825,00 грн. суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, у тому числі на 3022550,00 грн. за основним платежем та на 1511275,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Судом першої інстанції встановлено, що реальність господарських операц