ПОСТАНОВА
Іменем України
15 березня 2019 року
Київ
справа №808/3187/13-а
адміністративне провадження №К/9901/2520/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2013 року (колегія суддів: головуючий суддя - Сіпака А.В.)
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року (колегія суддів: головуючий суддя - Баранник Н.П., судді - Малиш Н.І., Щербак А.А.)
у справі № 808/3187/13-а
за позовом Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна»
до Спеціалізованої державної податкової з обслуговування великих платників у місті Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів, Управління державного казначейства служби України у місті Запоріжжя Запорізької області
про визнання бездіяльності протиправною та стягнення бюджетної заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
У березні 2013 року Публічне акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» (далі - Товариство) звернулось в Запорізький окружний адміністративний суд з позовом до Спеціалізованої державної податкової з обслуговування великих платників у місті Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далв - ДПІ), Управління державного казначейства служби України у місті Запоріжжя Запорізької області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення бюджетної заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що ним, у відповідності до вимог законодавства, було подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. За результатами камеральної перевірки ДПІ не підтверджено заявлену до відшкодування суму, в зв'язку з чим не направлено до Казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню. Вважаючи безпідставними висновки ДПІ щодо не підтвердження заявленої до відшкодування суми, позивач звернувся з позовом про визнання бездіяльності протиправною та стягнення бюджетної заборгованості,.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року, позов задоволено:
- визнано протиправною бездіяльність ДПІ, щодо ненадання до органу Казначейства висновку про відшкодування Товариству податку на додану вартість у розмірі 1 947 263 грн. по податковій декларації за червень 2011 року та у розмірі 437 884 грн. по податковій декларації за листопад 2011 року;
- стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача суму бюджетної заборгованості в розмірі 2 385 147 грн., в тому числі 1 947 263 грн. по податковій декларації за червень 2011 року та у розмірі 437 884 грн. по податковій декларації за листопад 2011 року.
Не погодившись з судовими рішеннями, ДПІ звернулась з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та відмовити в задоволенні позову. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість заявленого адміністративного позову неправильно оцінивши залучені до справи докази та обставини справи.
У своїх запереченнях позивач вважає судові рішення законними та обґрунтованими, а доводи, викладені в касаційній скарзі безпідставними.
Законність судового рішення, яким не задоволено вимоги Товариства щодо стягнення пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України не оскаржувалось в апеляційному порядку, відтак не є предметом касаційного перегляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем подано до ДПІ податкові декларації з ПДВ за червень та листопад 2011 року, та розрахунки сум бюджетного відшкодування ПДВ.
За наслідками камеральної перевірки достовірності нарахування Товариством сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2011 року, контролюючим органом складено акт від 05.08.2011, в якому викладено висновок про завищення Товариством заявленої за червень 2011 року суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 1 947 263 грн. та прийнято податкове повідомлення-рішення №0000610801 від 10.08.2011, яким Товариству зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2011 року на 1 947 263 грн.
За наслідками камеральної перевірки з питань достовірності нарахування Товариством сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2011 року, контролюючим органом складено акт від 06.01.2012, в якому викладено висновок про завищення Товариством заявленої за листопад 2011 року суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 437 884 грн. та прийнято податкове повідомлення-рішення №0000380801 від 16.01.2012, яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2011 року на 437 884 грн.
Судовим рішеннями у справах №2а-0870/6922/11 та №0870/684/12, що набрали законної сили, скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ №0000610801 від 10.08.2011 та №0000380801 від 16.01.2012 та фактично підтверджує право Товариства на бюджетне відшкодування з ПДВ.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що у серпні 2014 року Товариству відшкодовано суму ПДВ в розмірі 437 884 грн. по декларації за листопад 2011 року.
Щодо механізму здійснення бюджетного відшкодування, колегія суддів зазначає наступне.
На час виникнення спірних правовідносин порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків внормовувався положеннями статті 200 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 200.7 статті 200 ПК України встановлено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Пунктом 200.10 статті 200 ПК України визначено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування бул