ПОСТАНОВА
Іменем України
14 березня 2019 року
Київ
справа №686/20228/16-а
адміністративне провадження №К/9901/19047/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Гриціва М.І.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., -
розглянув у порядку письмового провадження справу за касаційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради (далі - Управління) на ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2017 року (суддя Курко О.П.) у справі № 686/20228/16-а за позовом ОСОБА_1 до Управління про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
Постановою від 23 листопада 2016 року, ухваленою в порядку скороченого провадження, Хмельницький міськрайонний суд позов задовольнив.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Управління 20 грудня 2016 року подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржену постанову.
Вінницький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12 січня 2017 року у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовив, залишив апеляційну скаргу без руху і надав строк (протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху) для усунення недоліків апеляційної скарги, як-от: надати суду апеляційної інстанції докази на підтвердження поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження та докази сплати судового збору.
Копію ухвали апеляційного суду від 12 січня 2017 року апелянт отримав 18 січня 2017 року, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
З огляду на те, що станом на 28 березня 2017 року недоліки апеляційної скарги не усунені, від апелянта не надходило заяв (клопотань) на її виконання, Вінницький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 28 березня 2017 року, керуючись частиною четвертою статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року; далі - КАС) відмовив у відкритті апеляційного провадження.
Управління не погодилося із рішенням суду апеляційної інстанції і звернулося із касаційною скаргою про його скасування та направлення справи до суду апеляційної інстанції для подальшого розгляду по суті.
Скаржник вважає, що строк апеляційного оскарження він не пропустив з огляду на те, що оскаржена постанова суду першої інстанції була направлена 12 грудня 2016 року, та, оскільки з 01 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 1774-VIII), згідно з яким виконавчі органи міських рад, на які покладено завдання щодо вирішення питань соціального захисту населення, звільнені від сплати судового збору, то в апеляційного суду не було перешкод для прийняття апеляційної скарги та відкриття апеляційного провадження станом на дату винесення ухвали від 12 січня 2017 року.
ОСОБА_1 подав заперечення на касаційну скаргу, в яких просить залишити її без задоволення, а ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2017 року - без змін.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду з'ясував обставини, на підставі яких було прийнято оскаржене рішення суду апеляційної інстанцій, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.
За змістом частини 2 статті 186 КАС (в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційний суд встановив, що копію постанови суду першої інстанції від 23 листопада 2016 року, яка була направлена сторонам 07 грудня 2016 року, апелянт отримав 09 грудня 2016 року, а апеляційну скаргу подав 20 грудня 2016 року, тобто після закінчення всиновленого статтею 186 КАС строку.
Частиною четвертою статті 189 КАС було визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Отже, у випадку пропуску строку апеляційного оскарження підставами для розгляду апеляційної скарги є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними і