РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2019 року
Київ
справа №9901/746/18
адміністративне провадження №П/9901/746/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Бившевої Л.І. (головуючий суддя), Гончарової І.А., Олендера І.Я., Стрелець Т.Г., Шипуліної Т.М., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
секретар судового засідання Савченко А.А.,
представник відповідача Таркаєва О.С.
І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
ОСОБА_6 17.08.2018 (згідно з відбитком календарного штемпелю поштового відправлення) подала до Верховного Суду як суду першої інстанції позов, в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20.07.2018 в частині визнання судді Донецького апеляційного адміністративного суду ОСОБА_6. такою, що не склала іспиту, не допущена до співбесіди та не відповідає займаній посаді;
зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України спростувати інформацію, оприлюднену на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20.07.2018, стосовно судді Донецького апеляційного адміністративного суду ОСОБА_6. шляхом оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України інформації про припинення кваліфікаційного оцінювання судді Донецького апеляційного адміністративного суду ОСОБА_6. у зв'язку з прийняттям Вищою радою правосуддя рішення про звільнення судді ОСОБА_6. у відставку;
у зв'язку з тим, що ОСОБА_6 від Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не отримала копії рішення від 20.07.2018, відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України - вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивачки від порушень суб'єкта владних повноважень.
До Верховного Суду 10.09.2018 надійшла заява, в якій, з посиланням на частину першу статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України, ОСОБА_6 просить перший пункт прохальної частини позовної заяви вважати викладеним у такій редакції: «Визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії від 20.07.2018 в частині: визначення, що суддя Донецького апеляційного адміністративного суду ОСОБА_6. не склала іспиту для суддів місцевих та апеляційних судів, призначеного рішенням Комісії від 29.01.2018 № 7/зп-18; відмови судді Донецького апеляційного адміністративного суду ОСОБА_6. у допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди», призначеного рішенням Комісії від 20.10.2017 № 106/зп-17, за результатами іспиту суддів місцевих та апеляційних судів; визнання судді Донецького апеляційного адміністративного суду ОСОБА_6. такою, що не відповідає займаній посаді». В іншій частині прохальну частину позовної заяви позивачка просить залишити без змін.
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА
Позивачка, обґрунтовуючи позовні вимоги, вважає, що рішення в оскаржуваній частині є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Свою позицію позивачка обґрунтовує такими аргументами:
відповідач, достеменно знаючи про те, що ОСОБА_6 припинила проходження публічної служби на посаді судді, прийняв рішення про її невідповідність займаній посаді;
в аналогічних ситуаціях стосовно інших суддів, якими під час кваліфікаційного оцінювання були подані заяви про звільнення, відповідач прийняв рішення тільки про припинення кваліфікаційного оцінювання і не вирішував питання про невідповідність судді займаній посаді, нескладення суддею іспиту та недопущення судді до співбесіди;
у процедурі кваліфікаційного оцінювання та визначення його результатів, закладеній у Положенні про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення та у Порядку проведення іспиту та методики встановлення його результатів, що затверджені відповідними рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29.01.2018, Вища кваліфікаційна комісія суддів України не розробила чітких показників для оцінювання критеріїв; прийняті Комісією рішення щодо порядку та методології кваліфікаційного оцінювання не забезпечують певного рівня юридичного захисту та не надають гарантій проти зловживань та неправильного застосування положень щодо визначення результатів кваліфікаційного оцінювання, що шкодить незалежності судової влади;
відповідач, не допускаючи позивачку до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання, виходив з того, що на другій стадії іспиту (за наслідками виконання практичного завдання) позивачка набрала 54,5 балів з мінімально допустимих 60 балів та максимальних 120, проте у пункті 8 глави 6 розділу ІІ Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (у редакції, чинній на час складення іспиту) визначено, що суддя, який за результатами виконання практичного завдання набрав менше мінімально допустимого бала, допускається до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання у разі набрання ним мінімально допустимого бала іспиту;
відповідно до пункту 6.4 глави 6 розділу ІІ зазначеного Положення мінімально допустимий бал іспиту визначається рішенням Комісії за сумою мінімально допустимих балів анонімного письмового тестування (45 балів) та виконання практичного завдання (60 балів), тому, мінімально допустимий бал іспиту становить 105 балів (45 + 60), а відтак, за результатами першого етапу кваліфікаційного оцінювання «Складення іспиту» позивачка набрала більшу кількість балів - 132,8 (78,3 бали за першу стадію іспиту + 54,5 балів за другу стадію іспиту), ніж мінімально допустимий бал іспиту - 105, отже за пунктом 8 глави 6 розділу ІІ зазначеного Положення виконала умову допуску до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди»;
спірне рішення не відповідає вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України;
Комісія не обґрунтувала, чому несприятливе оцінювання нею тільки практичного завдання стало підставою для висновку в мотивувальній частині рішення про рекомендацію Вищій раді правосуддя розглянути питання про її звільнення з посади; вважає, що оцінка єдиного проекту судового рішення без врахування факту того, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного суду у січні-лютому 2018 року залишив без змін постановлені суддею рішення, не може бути єдиною підставою для висновку про невідповідність займаній посаді судді.
Відповідач у відзиві на позовну заяву просить відмовити в задоволенні адміністративного позову.
Свою позицію відповідач обґрунтовує такими аргументами:
відповідач провів процедуру кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді судді у відповідності до вимог Закону, при цьому не допустив звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України прав; позивачка отримала менше 50 відсотків від максимально можливого бала за виконання практичного завдання, а отже не склала іспиту, що у відповідності до статей 83-86, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є підставою для прийняття рішення про невідповідність займаній посаді;
бали за складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання для визначення результатів іспиту не складаються, оскільки є самостійними складовими частинами етапу «Іспит» за умови набрання не менш як 50 відсотків від максимально можливого бала за кожну стадію окремо, а не в цілому;
прийняті відповідачем рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді є закономірним результатом кваліфікаційного оцінювання, його підсумком з огляду на положення частини другої статті 84, частини третьої статті 88 зазначеного Закону, підпунктів 32.2.1 та 32.2.2 пункту 32.2 Розділу ІІІ Положення;
за змістом частини третьої статті 88 зазначеного Закону рішення Комісії, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване виключно з підстав, визначених в цій нормі Закону, які є вичерпними і не підлягають розширеному тлумаченню, однак позивачка не наводить доводів та не надає належних і допустимих доказів на підтвердження таких підстав.
ІІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2018 для розгляду справи визначено склад колегії суддів: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Гончарова І.А., Олендер І.Я., Шипуліна Т.М., Ханова Р.Ф.
Верховний Суд ухвалою від 27.08.2018 відкрив провадження в адміністративній справі та призначив розгляд справи в судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін 17.09.2018 о 12.00 год.
Верховний суд ухвалою від 17.09.2018 заяву судді Ханової Р.Ф. про самовідвід задовольнив та відвів суддю Ханову Р.Ф. від розгляду справи.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи визначено склад колегії суддів: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Гончарова І.А., Олендер І.Я., Шипуліна ТМ., Стрелець Т.Г.
Справа призначена до розгляду на 12.11.2018 о 10.00. Верховний Суд 12.11.2018 о 10.39 оголосив перерву до 10.12.2018 у зв'язку з витребуванням у відповідача доказів: копії заяви ОСОБА_6 від 26.04.2018 про звернення до відповідача про припинення кваліфікаційного оцінювання та відповідне рішення з цього питання. Верховний Суд 10.12.2018 о 12.22 оголосив перерву до 04.02.2019, 11.00 год., у зв'язку з витребуванням у відповідача доказів: копії рішень про припинення кваліфікаційного оцінювання суддів ОСОБА_7, ОСОБА_8., ОСОБА_9, ОСОБА_5 Верховний Суд 04.02.2018 об 11.50 оголосив перерву до 04.03.2019, 17.00.
ОСОБА_6 04.02.2019 подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутністю.
Судове засідання, призначене на 04.03.2019, не відбулося у зв'язку з тим, що суддя Стрелець Т.Г., яка входить до складу колегії суддів, у період з 17.00 год. до 18.00 год. була зайнята в розгляді адміністративних справ №№ А/9901/47/19, А/9901/48/19 та А/9901/49/19. Судове засідання призначено на 11.03.2019 об 11.30 год.
IV. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Згідно з Указом Президента України від 14.10.2002 № 926/2002 ОСОБА_6 призначена строком на п'ять років на посаду судді Куйбишевського районного суду міста Донецька.
Згідно з постановою Верховної Ради України від 20.03.2008 № 238-VI ОСОБА_6 обрана суддею Донецького апеляційного адміністративного суду безстроково.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України рішенням від 29.01.2018 № 7/зп-18 призначила проведення іспиту під час кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді, призначеного Комісією рішенням від 20.10.2017 № 106/зп-17, та встановила мінімально допустимий бал іспиту - 50 відсотків від максимально можливого бала у разі набрання суддею:
50 і більше відсотків від максимально можливого бала за складення анонімного письмового тестування;
50 і більше відсотків від максимально можливого бала за виконання практичного завдання.
За результатами складення 30.10.2017 анонімного письмового тестування ОСОБА_6 отримала 78,3 бали, за результатами виконання 21.02.2018 практичного завдання - 54,5 бали.
До Вищої ради правосуддя 25.04.2018 надійшла заява судді ОСОБА_6. про звільнення з посади судді Донецького апеляційного адміністративного суду у відставку.
Суддя ОСОБА_6. 26.04.2018 подала до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України заяву про припинення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання у зв'язку з поданням нею 25.04.2018 до Вищої ради правосуддя заяви про звільнення з посади у відставку.
Вища рада правосуддя рішенням від 24.05.2018 № 1519/0/15-18 звільнила ОСОБА_6 з посади судді Донецького апеляційного адміністративного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Відповідно до наказу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.06.2018 у справі № 64/к ОСОБА_6 відраховано 13.06.2018 зі штату суду у зв'язку з її заявою про відставку.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України рішенням від 20.07.2018:
визначила, що суддя ОСОБА_6. не склала іспиту для суддів місцевих та апеляційних судів, призначеного рішенням Комісії від 29.01.2018 № 7/зп-18;
відмовила судді ОСОБА_6. в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди», призначеного рішенням Комісії від 20.10.2017 № 106/зп-17, за результатами іспиту суддів місцевих та апеляційних судів;
визнала суддю ОСОБА_6. такою, що не відповідає займаній посаді;
припинила проведення кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді, призначеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20.10.2017 № 106/зп-17 стосовно ОСОБА_6, яка займала посаду судді Донецького апеляційного адміністративного суду.
Приймаючи зазначене рішення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України виходила з того, що суддя ОСОБА_6. за результатами складення анонімного письмового тестування отримала 78,3 бали, а за виконання практичного завдання - 54,5 бала, що є меншим від 50 відсотків від максимально можливого бала за виконання практичного завдання, а отже, не склала іспиту і не може бути допущена до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди». За наведених обставин Комісія дійшла висновку, що суддя ОСОБА_6. не відповідає займаній посаді за критерієм професійної компетентності. Окрім того, Комісія припинила процедуру кваліфікаційного оцінювання з огляду на те, що кваліфікаційне оцінювання згідно з пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» проводиться на відповідність судді займаній посаді, а звільнення судді з посади має наслідком припинення процедури кваліфікаційного оцінювання.
За зверненням ОСОБА_6 від 26.07.2018 Вища кваліфікаційна комісія суддів України супровідним листом від 10.08.2018 № 31кп-731/17 направила ОСОБА_6 копію рішення від 24.05.2018 № 1519/0/15-18. ОСОБА_6 зазначає, що копія цього рішення отримана нею 27.08.2018.
V. НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД
Відповідно до підпункту 4 пункту 16-1 Розділ XV «Перехідні положення» Конституції України (у редакції Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя), який набрав чинності з 30.09.2016) з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п'ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюються законом.
У пункті 20 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п'ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Згідно з частинами першою, другою і третьою статті 92 цього Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України є державним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.
Відповідно до частин першої та другої статті 83 цього Закону кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
Згідно з частиною першою статті 85 цього Закону кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди.
Згідно з частиною другою статті 84 цього Закону за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює одне з рішень, визначених цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 88 цього Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Згідно з частиною другою статті 88 цього Закону суддя (кандидат на посаду судді), який не згодний із рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо його кваліфікаційного оцінювання, може оскаржити це рішення в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
У частині третій статті 88 цього Закону визначено, що рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав: 1) склад членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити; 2) рішення не підписано будь-ким із складу членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який провів кваліфікаційне оцінювання; 3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання; 4) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.
Згідно з частиною п'ятою статті 83 цього Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України
Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджене рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України 03.11.2016 № 143/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13.02.2018 № 20/зп-18) (далі - Положення № 143/зп-16).
У пунктах 1, 2, 3 розділу І Положення № 143/зп-16 визначено, що кваліфікаційне оцінювання - це встановлена законом та цим Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді або оцінювання відповідності судді займаній посаді за визначеними законом критеріями.Кваліфікаційне оцінювання проводиться прозоро та публічно. Кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією у складі, визначеному рішенням Комісії.
Відповідно до пункту 4 розділу І Положення № 143/зп-164 кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди.
Згідно з пунктом 5 розділу І Положення № 143/зп-164 рішення про черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалює Комісія. Якщо не ухвалене інше рішення, першим етапом кваліфікаційного оцінювання є складення іспиту. У разі ухвалення рішення Комісії про зміну черговості етапів кваліфікаційного оцінювання порядок допуску до наступного етапу та застосування мінімально допустимих балів визначається зазначеним рішенням.
Відповідно до пункту 6 розділу І Положення № 143/зп-164 за результатами одного етапу кваліфікаційного оцінювання Комісія ухвалює рішення щодо допуску судді (кандидата на посаду судді) до іншого етапу кваліфікаційного оцінювання.
Згідно з пунктом 1 глави 1 розділу ІІ Положення № 143/зп-164 критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
Відповідно до пункту 1 глави 2 розділу ІІ Положення № 143/зп-164 відповідність судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рівень знань у сфері права (підпункт 1.1); рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні (підпункт 1.2); ефективність здійснення правосуддя (підпункт 1.3); діяльність щодо підвищення фахового рівня (підпункт 1.4).
Згідно з пунктом 2 глави 2 розділу ІІ Положення № 143/зп-164 рівень знань у сфері права оцінюється (встановлюється) шляхом перевірки: знання матеріального і процесуального права України та міжнародно-правових актів (підпункт 2.1); знання правових позицій Верховного Суду (Верховного Суду України) (підпункт 2.2); знання практики Європейського суду з прав людини (підпункт 2.3); знання інших джерел права, правозастосовчої практики (підпункт 2.4).
Цей показник оцінюється на підставі результатів складення анонімного письмового тестування під час іспиту.
Відповідно до пункту 3 глави 2 розділу ІІ Положення № 143/зп-164 рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні оцінюється (встановлюється) шляхом перевірки: вміння визначати, оцінювати та описувати обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі, зокрема, за наявності у модельній справі обставин, встановлених іншими судами, та їх висновків (підпункт 3.1); вміння визначати, застосовувати та наводити норми права, що регулюють відносини, які є предметом модельної справи (підпункт 3.2); вміння аналізувати і застосовувати правові позиції судів вищих інстанцій, зокрема, надавати висновки щодо застосування судами попередніх інстанцій правових позицій судів вищих інстанцій за наявності у модельній справі відповідних матеріалів (підпункт 3.3); вміння аналізувати і застосовувати практику ЄСПЛ, рішення міжнародних судових установ та/або міжнародних організацій, які підлягають застосуванню в Україні (підпункт 3.4); вміння аналізувати і робити висновки щодо відповідності (невідповідності) законодавству рішень судів попередніх інстанцій та наводити мотиви цих висновків за наявності у модельній справі відповідних матеріалів (підпункт 3.5); вміння чітко та повно викладати резолютивну частину судового рішення відповідно до визначених процесуальним законом вимог з урахуванням обраного вирішення справи по суті відповідно до матеріалів модельної справи (підпункт 3.6); вміння формулювати узагальнену правову позицію для відповідної категорії справ на підставі рішення у модельній справі (якщо модельна справа містить необхідні для цього матеріали) (підпункт 3.7); вміння викладати текст процесуального документа в офіційно-діловому стилі літературної мови чітко, зрозуміло, грамотно (підпункт 3.8); дотримання стилістики та структури судового рішення (підпункт 3.9); дотримання правил орфографії та пунктуації (підпункт 3.10); інші уміння та навички (підпункт 3.11).
Цей показник оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту.
Відповідно до пункту 1 глави 6 розділу ІІ Положення № 143/зп-164 встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання.
У пункті 2 глави 6 розділу ІІ Положення № 143/зп-164 визначено, що показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.
Згідно з пунктом 4 глави 6 розділу ІІ Положення № 143/зп-164 рішення про підтвердження здатності здійснювати правосуддя суддею (кандидатом на посаду судді) у відповідному суді ухвалюється у випадку отримання ним мінімально допустимих і більших балів за результатами іспиту, а також бала, більшого за 0, за результатами оцінювання критеріїв особистої компетентності, соціальної компетентності професійної етики та доброчесності.
Згідно з пунктом 6.1 пункту 6 глави 6 розділу ІІ Положення № 143/зп-164 мінімально допустимим є бал, отриманий за результатами оцінки критерію кваліфікаційного оцінювання, який дозволяє судді (кандидату на посаду судді) продовжувати участь у кваліфікаційному оцінюванні.
Відповідно до пункту 6.2 пункту 6 глави 6 розділу ІІ Положення № 143/зп-164 мінімально допустимий бал визначається для: анонімного письмового тестування (підпункт 6.2.1); виконання практичного завдання (підпункт 6.2.2); іспиту (підпункт 6.2.3).
У пункті 6.3 пункту 6 глави 6 розділу ІІ Положення № 143/зп-164 визначено, що мінімально допустимі бали при складенні анонімного письмового тестування та виконанні практичного завдання визначаються рішенням Комісії за критеріальним методом відповідно до Порядку проведення іспиту та методики встановлення його результатів. Мінімально допустимий бал при виконанні практичного завдання встановлюється для визначення мінімально допустимого бала іспиту.
Згідно з пунктом 6.4 пункту 6 глави 6 розділу ІІ Положення № 143/зп-164 мінімально допустимий бал іспиту визначається рішенням Комісії за сумою мінімально допустимих балів анонімного письмового те