ПОСТАНОВА
Іменем України
13 березня 2019 року
Київ
справа №806/536/17
провадження №К/9901/22024/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Білоуса О. В., Данилевич Н. А.
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про визнання дій протиправними та зобов'язання розглянути заяву,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 09 березня 2017 року, постановлену у складі головуючого судді Шуляк Л. А., та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: Майора Г.І. (головуючого), Бучик А.Ю., Шевчук С.М.
І. Суть спору
1. У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, в якому просив:
1.1. визнати протиправними дії відповідача щодо неналежного розгляду його заяви від 07 грудня 2016 року;
1.2. зобов'язати відповідача розглянути заяву позивача від 07 грудня 2016 року в установленому законом порядку.
2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що його заява була неналежним чином розглянута відповідачем без дотримання норм Закону України "Про звернення громадян" та Закону України "Про захист персональних даних". Позивач вважає, що відповідачем не були вирішені вимоги заяви, відповідь на заяву надана з порушенням строків розгляду та підписана не уповноваженою особою.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. 07 грудня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (далі - Уповноважений) із заявою про проведення перевірки за фактом порушення прав суб'єкта персональних даних, в які просив:
3.1. провести перевірку дотримання Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Житомирській області (10001, м. Житомир, вул. Київська, 79) вимог законодавства про захист персональних даних, за результатами якої скласти акт перевірки додержання вимог законодавства про захист персональних даних;
3.2. притягти до адміністративної відповідальності за недодержання встановленого законодавством про захист персональних даних порядку захисту персональних даних, що призвело до незаконного доступу до них або порушення прав суб'єкта персональних даних за статтею 188-39 КУпАП начальника Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Житомирській області Лубчука В. М.;
3.3. винести припис про усунення порушень Закону України "Про захист персональних даних" і зобов'язати начальника Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Житомирській області Лубчука В.М., не допускати фактів порушення прав суб'єкта персональних даних.
4. 13 січня 2017 року керівником Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Крикливенком Б.В. за вихідним № 2/9-Х280752.16/06-147, була надана відповідь на заяву позивача про те, що надання Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Житомирській області доказів до Апеляційного суду Житомирської області, а саме: інформації щодо розміру премії позивача за п'ять місяців 2015 року, не є порушенням законодавства про захист персональних даних.
5. Не погодившись з вказаною відповіддю відповідача, позивач звернувся до суду з позовом за захистом свої прав.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
6. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 09 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
7. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач, надаючи відповідь на заяву позивача, діяв в межах повноважень передбачених Законом України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини", Законом України «Про захист персональних даних", Положенням про Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та Положенням про представників Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
IV. Касаційне оскарження
8. У касаційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
9. Свою касаційну скаргу мотивує тим, що суди першої інстанції та апеляційної інстанції проігнорували доводи позивача та не надали їм належної оцінки про те, що відповідач фактично відмовив у розгляді його звернення, оскільки не провів відповідної перевірки за вказаними у заяві обставинами.
10. Також в доводах касаційної скарги позивач посилається на те, що суди не перевірили та не надали оцінки доказам щодо порушення відповідачем строку розгляду його заяви, відповідно до приписів Закону України «Про звернення громадян». Мотивувальна частина рішення не містить висновків суду щодо строків розгляду заяви позивача.
11. З урахуванням наведених доводів касаційної скарги, позивач вважає, що суди першої та апеляційної інстанції не повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, що є порушенням норм процесуального права.
12. Уповноважений подав заперечення на касаційну скаргу, в яких наполягає на безпідставності доводів касаційної скарги. Просить у задоволенні касаційної скарги відмовити і залишити оскаржувані судові рішення без змін.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
13. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
14. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в ад