ПОСТАНОВА
Іменем України
13 березня 2019 року
Київ
справа №815/70/16
провадження №К/9901/55726/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Білоуса О. В., Стрелець Т. Г.,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, адміністративну справу № 815/70/16
за позовом ОСОБА_1 до Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України, за участю третьої особи - директора Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України Костіна Олега Юрійовича, про поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2018 року, ухвалене у складі головуючого судді Аракелян М. М., та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Димерлія О. О., суддів: Домусчі С. Д., Єщенка О. В.
І. Суть спору
1. У січні 2016 року ОСОБА_1 звернувсь до суду з адміністративним позовом до Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України (далі - Одеський НДЕКЦ МВС України), за участю третьої особи - директора Одеського НДЕКЦ МВС України Костіна Олега Юрійовича, в якому, просив:
1.1. поновити його на посаді головного судового експерта сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, відділу інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень та оціночної діяльності Одеського НДЕКЦ МВС України з 08 грудня 2015 року;
1.2. стягнути на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу, починаючи з 08 грудня 2015 року по дату ухвалення судом остаточного рішення.
2. В мотивування позову позивач зазначає, що наказом ГУМВС в Одеській області № 1295 о/с від 04 листопада 2015 року його звільнено з посади старшого експерта НДЕКЦ при ГУМВС України в Одеській області з 06 листопада 2015 року у запас Збройних Сил України за пунктом 64 "г" Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (далі - Положення № 114), через скорочення штатів.
2.1. Позивач стверджує, що у зв'язку з тим, що раніше ним був поданий рапорт про призначення на посаду головного судового експерта Одеського НДЕКЦ МВС України, 07 листопада 2015 року директором ОНДЕКЦ МВС України видано наказ № 1 про призначення останнього на посаду головного судового експерта сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, відділу інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень та оціночної діяльності Одеського НДЕКЦ МВС України, внаслідок чого позивачем підписувались документи щодо спеціальних обмежень, виконувалась робота за дорученням керівництва Одеського НДЕКЦ з проведення досліджень у декількох кримінальних провадженнях, здійснено виїзд у відрядження та отримана заробітна плата за грудень 2015 року.
2.2. Проте, 08 грудня 2015 року ОСОБА_1 з невідомих та незрозумілих йому причин було запропоновано забрати трудову книжку та здати печатку експерта. При цьому пояснень щодо підстав вчинення таких дій керівництвом Одеським НДЕКЦ надано не було, а в трудовій книжці будь-які записи відсутні.
2.3. Вказує, що Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України) визначено порядок припинення (розірвання) трудового договору, відсторонення від роботи, однак жодних зазначених обставин не відбувалось, про них останньому невідомо та з жодними наказами його ознайомлено не було. Разом з тим, з 08 грудня 2015 року він фактично звільнений з посади, не виконує своїх трудових обов'язків, заробітна плата йому не нараховується.
2.4. Вважаючи дії відповідача незаконними, ОСОБА_1 з метою захисту своїх прав звернувсь до суду з вимогою про поновлення його на посаді.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ, обіймаючи посаду старшого експерта сектору комплексного дослідження транспортних засобів і документів, що їх супроводжують, відділу інженерно-технічної, економічної та товарознавчої експертизи Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Одеській області, маючи спеціальне звання підполковника міліції.
4. Згідно з наказом ГУМВС України в Одеській області від 04 листопада 2015 року № 1295 о/с позивача звільнено із займаної посади у запас Збройних Сил України за пунктом 64 "г" Положення № 114, через скорочення штатів.
5. Відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 та наказу директора Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичний центру МВС України № 1 о/с від 07 листопада 2015 року "По особовому складу" після звільнення позивача з посади старшого експерта сектору комплексного дослідження транспортних засобів і документів, що їх супроводжують відділу інженерно-технічної, економічної та товарознавчої експертизи Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Одеській області його не призначено на жодну посаду Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичний центру МВС України.
6. Разом з цим, наказом Одеського НДЕКЦ МВС України від 07 листопада 2015 року № 1 о/с підставою для призначення працівників на роботу до Одеського НДЕКЦ МВС України є подані ними заяви.
7. Відповідна заява позивача датована 21 грудня 2015 року, тобто після видання наказу від 07 листопада 2015 року № 1 о/с, у зв'язку з чим відповідачем відмовлено у її задоволенні у зв'язку з відсутністю вакантних посад.
8. Згідно з наказами Одеського НДЕКЦ МВС України та інформації з журналу реєстрації відряджень за період з 07 листопада 2015 року по 31 грудня 2015 року, ОСОБА_1, як працівник Одеського НДЕКЦ МВС України до жодних відряджень не направлявся.
9. При цьому, на підставі факту виконання позивачем повноважень експерта Одеського НДЕКЦ МВС України протягом листопада - грудня 2015 року проведено службове розслідування, в ході якого встановлено, що ОСОБА_1 зроблено 42 огляди транспортних засобів та видачі висновків експертних досліджень їх власникам, в період з 06 листопада 2015 року по 04 грудня 2015 року, не будучи призначеним на посаду до Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.
10. За результатами вказаної службової перевірки за неналежне здійснення контролю та виконання своїх посадових обов'язків суворо вказано заступнику завідувача відділу - завідувачу сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують відділу інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень та оціночної діяльності Одеського НДЕКЦ МВС України Новак-Кривчука Р. В. та попереджено, що у разі неналежного їх виконання у подальшому до нього будуть вжиті відповідні заходи стягнення.
11. Крім того, про встановлений факт проведення ОСОБА_1 оглядів транспортних засобів відповідачем направлено інформаційний лист до Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області для вирішення питання по суті.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
12. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
13. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позовні вимоги задоволено частково.
13.1. Визнано ОСОБА_1 таким, що з 07 листопада 2015 року призначений на посаду головного судового експерта сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують відділу інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень та оціночної діяльності Одеського НДЕКЦ МВС України.
13.2. Стягнуто на користь позивача невиплачену заробітну плату за період з 08 грудня 2015 року по 07 лютого 2017 року.
13.3. В решті позову -відмовлено.
14. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 липня 2017 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
15. Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій, Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 24 травня 2017 року звернув увагу на те, що визнаючи позивача таким, що з 07 листопада 2015 року призначений на посаду та стягуючи невиплачену заробітну плату, суд апеляційної інстанції не вказав розрахунок розміру виплати позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу та розмір такої виплати. Крім того суд першої інстанції, враховуючи наявність рапорту позивача про бажання проходити службу в органах поліції та фактичне продовження виконання роботи не дослідили питання щодо наявності або відсутності підстав для прийняття позивача на службу в поліцію, починаючи з 07 листопада 2015 року.
16. За наслідками нового розгляду справи рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2018 року, в позові відмовлено.
17. Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що, приймаючи наказ про звільнення ОСОБА_6 з посади та з органів внутрішніх справ, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачених Конституцією України та законами України, оскільки внаслідок організаційно-штатних заходів у відповідача відбулось скорочення штатів. Крім того відсутні докази того, що позивач виявив бажання проходити службу в органах поліції, що, відповідно до пункту 10 Розділу XI Закону України № 580-VIІI виключає можливість автоматичного переведення працівника міліції на службу в поліцію.
17.1. Разом з цим суд дійшов висновку, що доводи позивача стосовного того, що ним на протязі листопада - грудня 2015 року фактично виконувались повноваження експерта Одеського НДЕКЦ МВС України, складались відповідні протоколи огляду транспортних засобів та здійснювались експертні дослідження, що насамперед встановлено в ході службової перевірки, а саме факт проведення позивачем 42 оглядів транспортних засобів та видачі висновків експертних досліджень їх власникам в період з дня його звільнення з органів внутрішніх справ з 06 листопада по 04 грудня 2015 року, є безпідставними, оскільки достовірних доказів, що це відбулось з відома та за вказівкою керівництва Одеського НДЕКЦ МВС України до суду не надано.
18. Зазначена позиція була підтримана і Одеським апеляційним адміністративним судом, який переглянув постанову суду першої інстанції та залишив її без змін.
IV. Касаційне оскарження
19. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
20. В обґрунтування касаційної скарги вказує на неврахування судами попередніх інстанцій неправомірних дій відповідачів, які полягають у незаконному звільненні через скорочення штатів 04 листопада 2015 року, чим позбавлено можливості реалізувати законне право на подальше проходження служби в поліції.
21. Водночас адвокат Одеського НДЕКЦ МВС України у відзиві вказує на безпідставність касаційної скарги і просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
22. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
23. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
24. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
25. Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки регулюється Законом України від 20 грудня 1990 року № 565-XII "Про міліцію", в редакції чинній на момент виникнення правовідносин.
26. Так, відповідно до статті 18 вказаного Закону, порядок та умови проходження служби в міліції регламентується Положенням № 114, згідно з пунктом 8 якого дострокове звільнення зі служби осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, які не досягли граничного віку перебування на службі в органах внутрішніх справ, провадиться, зокрема у зв'язку зі скороченням штатів - у разі відсутності можливості використання на службі.
27. За приписами пункту 64 "г" Положення № 114 особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.
28. Водночас, на момент розгляду цієї справи Закон України від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ "Про міліцію" втратив чинність та вступив у дію Закон України від 02 липня 2015 року № 580-VІІІ "Про Національну поліцію".
29. Відповідно до пункту 1 Розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про Національну поліцію", останній набирає чинності через три місяці з дня наступного за днем його опублікування, крім: 1) пунктів 1, 2, 3, 7 - 13, 15, 17 - 18 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування; 2) частини сьомої статті 15 та частини п'ятої статті 21 цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2017 року.
30. Закон України "Про Національну поліцію" опублікований в газеті Голос України 06 серпня 2015 року за № 141-142, набрав чинності 07 листопада 2015 року.
31. Враховуючи викладене, пункти 1, 2, 3, 7 - 13, 15, 17- 18 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону набирають чинності з 07 серпня 2015 року.
32. Згідно з пунктом 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про Національну поліцію", з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.
33. Пунктами 9, 10, 11 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з