ПОСТАНОВА
Іменем України
14 березня 2019 року
Київ
справа №823/199/17
адміністративне провадження №К/9901/40544/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області
на постанову
Черкаського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року (суддя В.П. Тимошенко)
та ухвалу
Київського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року (колегія у складі суддів: О.В. Епель, О.В. Карпушова, М.І. Кобаль)
у справі
№ 823/199/17
за позовом
ОСОБА_3
до
Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області
про
визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області від 04 серпня 2016 року № 27319-13.
Позовні вимоги мотивовані тим, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніше ніж за шість місяців податку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року, при цьому опублікування рішення органу місцевого самоврядування про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як місцевого податку, пізніше 15 липня року є підставою для застосування відповідних норм оподаткування не раніше наступного бюджетного періоду, що настає за плановим періодом, тобто не раніше 2016 року.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області №27319-13 від 04 серпня 2016.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що податковим органом безпідставно нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015 рік у м. Черкаси на підставі рішення Черкаської міської ради від 22 січня 2015 року № 2-672, оскільки таке нарахування повинно відбуватися не раніше 2016 року.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а також на те, що при вирішенні питання про співвідношення норм Податкового кодексу України в правовому регулюванні місцевих податків, які є обов'язковими, норма пп. 12.3.5 є спеціальною. У зв'язку з цим податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як обов'язковий місцевий податок, підлягає сплаті відповідно до ст. 266 Податкового кодексу України, починаючи з 1 січня 2015 року, безвідносно до прийняття місцевою радою рішення щодо цього податку в порядку, встановленому пп. 12.3.4 п. 12.3.4 ст. 12 Податкового кодексу України.
Відзив або заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про обґрунтованість позовних вимог та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_3 є власником нежитлових приміщень, загальною площею 72,3 кв.м.
Рішенням Черкаської міської ради від 22 січня 2015 року № 2-672 «Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси» було встановлено в м. Черкаси податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, установлений.
Контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 04 серпня 2016 року № 27319-13, яким позивачу визначено зобов'язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2015 рік в розмірі 880,61 грн.
Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року № 71-VIII (далі - Закон № 71-VIII) запроваджено новий місцевий податок, а саме податок на майно, який складається із: податку на майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю.
Отже, Законом № 71-VIII запроваджено низку правових норм, що врегулювали питання справляння місцевих податків.
Згідно із пунктом 10.3 статті 10 Податкового кодексу України, в редакції Закону № 71-VIII, місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.
Відповідно до пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
Зважаючи на зміст наведених законодавчих норм, встановлення податку на майно, зокрема в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є повноваженням місцевої ради, яке виконується шляхом прийняття відповідного рішення.
Одноча